Що жінка робить в армії?

Про сьогодення жінок-військовослужбовців дізнався INSIDER
11 січня 201619:00

Від початку конфлікту на cході  України жінки беруть участь у військових діях у складі добровольчих батальйонів, Національної гвардії та Збройних сил України. Чи потрібні жінки в армії – про це дискутували ще до війни в Україні. Тепер ситуація суттєво змінилася, про досягнення українських жінок саме в армії та військовій справі ми чуємо часто. Якщо так, чому тоді так мало жінок-військовослужбовців на керівних посадах в армії? Про сьогодення і перспективи жінки в українській армії дізнався INSIDER.

Із кожним роком від початку Незалежності українська армія збільшувала кількість жінок-військовослужбовців, які проходили службу за контрактом. Уже у 2012 році, згідно зі статистикою Міністерства оборони України, кожен п’ятий військовослужбовець в Україні був жінкою, а українська армія вважалася однією з найбільш фемінізованих у Європі. Аналогічну тенденцію можна було спостерігати й в інших країнах світу.  

Проте, на жаль, кількість жінок зовсім не означає рівні можливості та рівний доступ до всього. Наприклад, у Збройних силах США сотні жінок-військовослужбовців  мають звання "генерал", а в Україні лише з десяток жінок дослужилися до звання полковник, та й то медичної служби. На тлі досягнень жінок у цій сфері суспільство майже нічого не знає про їхні проблеми.

"Я не мужня, я – хоробра"

"Я не мужня, я – хоробра", - гасло дівчат, які беруть участь у військових діях. "Головна проблема для мене в армії – це розмір одягу. А ще те, що держава просто не помічає існування жінки в армії. Жодна з дівчат, які воюють у добробатах, не були забезпечені одягом, взуттям, засобами гігієни та самозахисту. Та й ті, що в регулярній армії, отримали хіба що форму, але на п'ять розмірів більшу, ніж треба. Для дівчат не виділяють навіть окремого приміщення – вони живуть у кімнаті, де мешкає 180 чоловіків. У нашому батальйоні до жінки ставляться з повагою, але це, звісно, залежить від того, як себе людина поставить. Нашим дівчатам із медичного взводу виділили окремий будиночок", - розповідає санінструктор батальйону "Азов" Олена Мосійчук із позивним "Мальок".

Фото з особистого архіву О. Мосійчук

Так дівчину назвали, бо вона найменша в батальйоні, як каже сама Олена: "Маленька буйна рибка". Вона пішла на війну, бо розуміла, що якщо друзі будуть поранені, краще вона надасть їм допомогу, ніж той, хто в цьому нічого не тямить. Вона має дві державні нагороди: орден "За відмінну військову службу Україні", вручений президентом України, та орден "Народний герой України". "Українці можуть пишатися тим, що ми - дружня нація. Якби не допомога волонтерів, багатьох із військових уже не було б серед живих. Пишаємося, що весь народ прокинувся", - каже дівчина.

Фото зі сторінки VK О. Білозерської

Олена Білозерська з ДУК "Правий сектор" запевняє, що хлопці намагаються оберігати дівчат на війні, не залучати їх до ризикованих завдань. "Зі мною завжди поруч мій чоловік і моє чотирилапе, хвостате дитя – кіт Ватник. Після мого першого бою кошеня прибилося до мене, тож я залишила його, виростила. Він скрізь зі мною, коли горіла наша база, я ледь врятувалася, мене викинуло вибухом, на нозі порвало зв’язки. Але мій кіт навіть тоді був поряд, його шерсть горіла, він погасив її об сніг… Тварина після такого жахіття могла б втекти, біс його знає куди, у село якесь, до людей, але Ватник дочекався, доки стихне полум’я, і нявчав, щоб ми його знайшли".

"На сучасній війні жінки дуже мотивовані. Попри те, що їм доводиться долати чимало перешкод на всіх рівнях, щоб захищати свою країну", - переконана Марія Берлінська, керівник центру підтримки аеророзвідки, координатора проекту соціологічних досліджень "Жінки на війні" - "На війні жінки зазнають постійної дискримінації, їх оформлюють у наказах як "директора бані" чи "бібліотекаря", а вони служать медиками, розвідниками, снайперами…  Дуже часто вони не можуть отримати статус учасника бойових дій".

М. Берлінська - друга зліва. Дискусія про жінку на війні. Фото Н. Плахотнюк

Полковник Міноборони Вікторія Парада навела таку статистику: у антитерористичній операції на сході України взяли участь  938 жінок-військових. Але це – лише в регулярних частинах (без добровольчих батальйонів). Загалом службу у ЗСУ наразі проходить близько 14,5 тисячі жінок-військових. Ще 30,5 тисячі працюють у Збройних силах. Повідомляють, що близько двох тисяч жінок - офіцери, 35 із них перебувають на керівних посадах у Міноборони, Генштабі та ЗСУ. "У сучасних військових конфліктах перемог не буває – є лише проблеми. А жінці завжди було надзвичайно складно реалізувати себе в чоловічих професіях", - наголосила полковник.

Стереотипи в армії

Тема "жінка на війні" доволі дискусійна. Досі побутують стереотипи про  те, що жінкам не місце на війні; що захищати країну та охороняти слабших – це завдання  чоловіків.

Автор цього матеріалу свого часу, на початку 1980-х, теж зверталася з проханням до міністра оборони тоді Радянського Союзу по дозвіл навчатися у військовому училищі. І домоглася свого. Але не надовго. Заміжжя й отримана травма перервали навчання. Але не військову службу. Та й тоді доводилося частенько чути: "О, баба в армії! Шо ти тут робиш?!" І хоча здебільшого колеги по службі ставилися з повагою, все одно постійно відчувалося приниження, відчуття меншовартості, брудні жарти на кшталт: "Я щось не розумію, для чого потрібна баба в армії? Вона ж знає лише одну команду: "Лягай!" Та й ту виконує неправильно". 

Більшість аргументів тримаються на твердженні, що жінки є фізично слабшими, і неефективно діють у бойовій ситуації. Хоча численні дослідження переконливо свідчать, що, незважаючи на об'єктивну фізичну слабкість порівняно з чоловіком, жінки більш витривалі, при тривалих навантаженнях можуть, наприклад, довше залишатися на дистанції та продовжувати біг. 

Відповідно до наказу міністра оборони України №46 "Про введення в дію Переліку посад офіцерського складу, на які можуть призначатися жінки, прийняті на військову службу за контрактом у добровільному порядку", жінки можуть бути призначені на такі посадиофіцер/психолог, офіцер/народознавець, офіцер з правового виховання, офіцер/психофізіолог, перекладач, старший начальник (помічник начальника) фінансової служби, старший (молодший) науковий співробітник, начальник аптеки, начальник лазарету (медпункту), начальник відділення поліклініки (санаторію, будинку відпочинку), старший ординатор тощо. Жінка може проходити службу за контрактом на будь-якій посаді, але, згідно з документами, на визначених спеціальностях, як правило, це телеграфіст, радіотелеграфіст, бухгалтер, діловоди. Причина такого явища радше в менталітеті військового керівництва та гендерних стереотипах. Здолала її незначна кількість офіцерів-жінок (близько 900, з яких старших офіцерів – одиниці).

У Збройних силах України не має жодної жінки-генерала. Це означає лише одне – українки не можуть зробити кар’єру в армії, навіть попри професіоналізм, який вони часто проявляють.

Дискримінація за гендером в армії здійснюється всупереч дослідженням учених, яким вдалося довести, що жінки можуть бути потрібні на військовій службі завдяки низці своїх відмінностей від чоловіків. Високорозвинена інтуїція, безперечно, є однією зі сильних сторін жінок, про що свідчать дані практично всіх психологічних досліджень. У силу інтересу до дрібниць жінка значно спостережливіша від чоловіка.

На думку експертів, у жінок, на відміну від чоловіків, краще розвинений периферійний зір, що дозволяє їм миттєво охоплювати всі деталі обстановки в цілому одним поглядом. Ефективний периферійний зір багатьох жінок досягає повних 180 градусів. Очі ж чоловіка забезпечують “тунельне” бачення, тобто здатність бачити чітко і ясно прямо перед собою, але на велику відстань. Загальновідомо, що півкулі мозку в чоловіка мають свою жорстку спеціалізацію, жінка працює одночасно двома півкулями. Саме тому чоловік здатний виконувати тільки одну справу, тоді як жінка одночасно робить декілька справ. А ще лише жінкам під силу розшифрувати найзаплутаніші шифри Морзе та звукові телеграми. 

Жінки писали листи до керівництва Міністерства оборони з відповідними зверненнями. І, врешті, для них стали доступними посади льотчика та штурмана.

Яскравим прикладом недосконалості гендерних перетворень в українській армії є історія снайперки та льотчиці Надії Савченко. Вона чотири рази намагалася вступити до Харківського університету Повітряних сил. "Її не приймали. Казали, ти – дівчина, виходь заміж, народжуй дітей. Вона вперто повторювала спроби вступити. Врешті її відправили служити в армію, щоб побачити, на що вона здатна, - розповідала матір льотчиці в інтерв’ю ВВС. – Щоб вступити до Харківського університету повітряних сил, їй було потрібно отримати дозвіл особисто від міністра оборони України Анатолія Гриценка. І лише після втручання Уповноваженого з прав людини з Надією Савченко ЗСУ підписали контракт".

Чи є перспективи?

У ЗСУ є величезна потреба у відповідальних, сміливих і чесних  керівниках військових підрозділів – це очевидно. Процент порушень військової дисципліни або злочинів у ЗСУ, скоєних жінками-військовослужбовцями завжди був мінімальний. Саме жінки-військовослужбовці найбільш старанно виконують службові обов'язки, уважніші, відповідальніші та не поступаються професіоналізмом чоловікам.

Сьогодні жінки масово йдуть до армії. Попри те, що фізично витрачати стільки ж часу на навчання, стройову, фізичну підготовку, що й чоловіки, їм важче. В армії немає розмежування за статтю - усі військовослужбовці.

І лише від держави, яка контролюватиме реформування ЗСУ, де на посади призначатимуть не за принципом гендерних стереотипів, а за принципом професіоналізму, залежить у ролі кого виступатимуть жінки під час збройних конфліктів: чи будуть вони пасивними спостерігачами, чи стануть жертвами насилля, чи достойно захищатимуть країну, не менш професійно, ніж це роблять чоловіки.

Фото на головній сторінці розділу: Віктор Гурняк/INSIDER

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

  • Я тоже удивляюсь сегодняшней дискриминации женщин на пути в армию и авиацию. Посмотрите, ведь когда в Петербурге в 1910 году открылась первая в тогдашней царской России школа воздухоплавания, то с диплома №30 уже пошли женщины-летчицы. Конечно, это были женщины из богатых семей, потому что заниматься тогда воздухоплаванием было весьма недешево. В 1930-е годы в аэроклубах тогдашнего СССР полно девушек – летчиц и парашютисток. Во время второй мировой у СССР три женских летных полка – два бомбардировочных и один истребительный, десятки героев Советского Союза, а потом все это почему-то сворачивается (возможно, сознательно?). Фронтовички по возможности дослуживают, но новых в авиацию не набирают! Самолетный и парашютный спорт с женскими победами и мировыми рекордами существует сам по себе исключительно как спорт. Только единицы, как летчик-испытатель первого класса Марина Попович, прорываются в летную профессию и в армию благодаря личной настойчивости. Несколько лет назад я видела статистику – в гражданской авиации США женщины составляют 20% летного состава (каждый пятый пилот, штурман или бортинженер – женщина), а в России – только 5% (каждый двадцатый летчик гражданской авиации). Статистика по Украине не приводилась, но, думаю, она еще плачевнее, чем в России. Дай Боже, чтобы 1%! Хотя, наверное, и того нет... И дело не в том, что не могут. Просто не предлагают и не дают. Хотя традиции-то есть! Среди известных советских летчиц двадцатого века украинок очень много!

13.11.2018, 23:28
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 5 грудня 2019

    В ході пожежі у будинку профспілок в часи Майдану 41 людина отримала ушкодження, двоє загинули, - прокурор

    В суді у справі штурму Майдану назвали кількість загиблих і постраждалих внаслідок пожежі у будинку профспілок

     
    • 3 грудня 2019

    Адвокат просив про виклик Онищенка в суд через консульство Барселони. Прокурори впевнені, що в Іспанії він не живе

    Прокурори САП вважають такі клопотання адвоката затягуванням

     
    • 29 листопада 2019

    П’ЯТНАДЦЯТЕРО. Хто оголосив голодування за справи Майдану та як ще підтримують акцію

    У кількох містах – акції підтримки і “донорський флешмоб”

     
    • 26 листопада 2019

    "У найкращому випадку розслідування справ Майдану поновиться у січні наступного року", - Закревська

     
Система Orphus