Міський простір: ні пройти, ні проїхати

Як захистити соціальний простір від ресторанів та автівок - з'ясовував INSIDER
9 листопада 201516:00

Іноді шлях пішохода по тротуару, особливо в центрі міста, нагадує квест. Вузенька вулиця старого міста, з одного боку - вуличні тераси ресторанів, з іншого – автомобілі на тротуарі, і це не єдиний спосіб окупації міського простору.

INSIDER вирішив з’ясувати, хто має право на простір, якими правами наділений і де проходить межа інтересів пішохода, ресторатора з вуличною терасою, автомобіліста, оскільки все це залишається великою проблемою столичних мешканців.

Крадіжка простору для життя – теж крадіжка

Вуличні тераси ресторанів мали бути розібраними ще до 31 жовтня, згідно з розпорядженням міської влади, однак і досі займають майже весь тротуар. А в департаменті благоустрою, попри численні декларації столичної влади, стверджують, що питання про перетворення вулиці Сагайдачного на пішохідну навіть не стоїть на порядку денному.

Особливо критична ситуація тут у вихідний день, коли тисячі киян ідуть пішки від Поштової до Контрактової площі. Іноді дві людини не можуть розминутися на вузькому проході, що залишається між рестораном і припаркованим поряд автомобілем.

"Це біда. Тераси дуже часто займають чи не весь тротуар, а якщо біля них іще паркуються водії, які чомусь не можуть залишити машину трохи далі і пройти десять метрів, то пішоходам місця взагалі немає, - скаржиться киянин Ярослав. - У Брюсселі я бачив столики, які стояли прямо на тротуарі, без будь-яких помостів, а між ними ходили пішоходи. Всі були задоволені".

                                                  Париж. Фото Ганни Ніколаєнко

Але проблема простору стосується не лише вулиці Сагайдачного, а й майже всього центру столиці.

"Якось доводилося бувати в Гамбургу. Там теж є і МАФи (німці їх називають "імбісбуде"), і тераси. Але воно там розташоване дуже органічно і не загороджує простір. Щодо українців, схоже на те, що в нас східний менталітет - тераса ресторану майже завжди має займати весь тротуар, а на ній обов'язково мають бути дивани", - розповідає киянка Жанна. Тиждень тому вона повернулася з Німеччини.

                                                          Варшава. Фото Ганни Ніколаєнко

Як не дивно, киянам іноді вдається отримувати перемогу над порушниками. Це коштує недорого, просто тримати руку на пульсі й бути настирним. Декількох скарг на гарячу лінію міської адміністрації вистачило, наприклад, щоб іще влітку вкоротити веранду “3B Café” на Хорива.

А 19 квітня 2014 року перехожі власноруч намагалися демонтувати літню терасу київського ресторану "Руккола" на Сагайдачного. Люди розібрали ще не встановлену терасу. Однак уже через кілька днів терасу встановили знову. Після численних скарг і скандалів "Руккола" вкоротилася сама.

"У глобальному сенсі управління містом і його територіями, в тому числі благоустроєм цих територій, звичайно, належить територіальній громаді міста Києва, що здійснюється через органи місцевого самоврядування, - роз’яснює юрист Ірина Столярчук. - Це також закріплено статтею 13 Конституції України. А питання літніх терас у Києві регулюється розпорядженням Київради від 7 листопада 2013 р. "Про затвердження Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в місті Києві". Цим документом передбачені термін дії дозволу (довідки) на розміщення майданчиків для харчування, порядок їх розміщення та інше. Проте варто зазначити, що в цьому Порядку №2027 не передбачено вимог дотримання Правил благоустрою, а тому департамент міського благоустрою не може вжити відповідних дій за порушення Правил благоустрою".

За нормами Державтоінспекції, для пішоходів має бути відведено не менш ніж 1,5 м, а в людних місцях - 2 м. Хоча на вулиці Сагайдачного для пішоходів залишається менше метра. 

Баталії Подолу

Поділ давно вже став плацдармом боротьби за соціальний простір силами громадських ініціатив. Багато років поспіль кияни час від часу пробують відстоювати свій міський простір у різні способи. Іноді ризиковані, проте дієві. Досвід показує: спрацьовує все разом, і паперова робота, і дзвінки, і вуличні протести.

Ще 25 вересня 2011 року громадська ініціатива "Збережи старий Київ" на Андріївському узвозі організувала "Пікніки на узбіччі" – сидячий протест, метою якого було припинення транзитного руху автомобілів Узвозом і повернення творчої атмосфери, фактично – повернення Узвозу художникам, митцям, пішоходам, туристам.

 

З карематами, чаєм, настільними іграми активісти повсідалися під дорожнім знаком "цеглина", який забороняє в'їзд автомобілів. До них долучалися перехожі. Деякі водії поводились агресивно, один із них навіть напав на активістів і намагався бити. За час двох таких акцій вдалося розвернути десятки автівок. Що цікаво, водії частково порушення визнавали, проте благали все-таки дати проїхати. І що не менш цікаво, нечисленні мешканці вулиці, як виявилося, вважають, що вони точно мають право проїзду.

 

Привернути увагу до проблеми вдалось, і публічна дискусія показала, що повністю Узвіз перекрити не можна, проте фізичні перешкоди потрібні. Впродовж декількох років одна з компаній за свій рахунок таки встановила боларди – металеві автоматичні стовпчики, що висуваються із землі та керуються дистанційно. Здавалося б, така проста задача - встановити перешкоду. Але на те, щоб дійти згоди в засобах обмеження руху, їх контролю, було витрачено декілька років! Проте, як бачимо, і це не заважає сьогодні автомобілям користуватись Андріївським, як звичайною проїжджою дорогою.

                                 Фото з ФБ-сторінки "Відкрита мережа Андріївського узвозу"

Межа між територією автомобілів і пішоходів

"У мене складається враження, що чиновники, які займаються транспортом і дорожньою інфраструктурою, більше дбають про автомобілістів, аніж про вільне і зручне пересування та мобільність усіх киян", - стверджує аналітик Ігор Тищенко. Хоча, на думку багатьох активістів та експертів, проблему можна було б вирішити дуже просто.

"В європейських містах є цілі "ресторанні вулиці". Це повністю пішохідні вулиці, транспорту туди - зась. Тому тротуари зайняті терасами, а власне дорогою ходять пішоходи. Думаю, в Києві теж можна було б зробити одну або декілька таких вулиць, а на решті тераси не дозволяти", - стверджує киянин Ярослав.

Так мала виглядати пішохідна зона на Сагайдачного за проектом "Київ Самобутній" станом на 2013 рік

Так вважає і Володимир Колінько з благодійного фонду "Андріївсько-Пейзажна Ініціатива". "Було б чудово зробити повністю пішохідним маршрут Пейзажна алея - урочище Гончарі-Кожум'яки - Андріївський узвіз та Поділ. Сюди входить і вулиця Сагайдачного. Таким чином, кияни змогли б отримати простір для будівництва майстерень, ресторанів, зокрема в урочищі Гончарі-Кожум'яки. Жити в цьому районі складно, а от туристичне місце з нього вийшло б чудове".

Ігор Тищенко стверджує, що існує декілька проектів перетворення деяких подільських вулиць на пішохідні зони. "У першу чергу це програма "Київ Самобутній", яка створена 2013 року департаментом містобудування і архітектури КМДА. Програма включає і реконструкцію Контрактової площі, і вул. Сагайдачного, і перетворення їх на пішохідні зони, і ще багато якісних перетворень. Утім цю програму досі не втілено. Також після реконструкції 2012 року мав стати повністю пішохідним Андріївський узвіз, із правом заїзду місцевим мешканцям чи працівникам. Однак де-факто цього не відбувається: автомобілі їздять, а Державтоінспекція відмахується аргументом, що встановлено дорожній знак, байдуже, що його ігнорують усі автомобілісти. Подільська районна адміністрація відмовляється брати на свій баланс нові боларди (які майже не впливають на рух автомобілів на цей момент) та іншу інфраструктуру контролю доступу до Узвозу, створену інвестором", - каже експерт.

                                      Фото з ФБ-сторінки "Відкрита мережа Андріївського узвозу"

"Щодо вулиці Сагайдачного, то за програмою "Київ Самобутній" передбачалося, що ця вулиця буде пішохідною повністю.  Зокрема, в 2012 році починалася реконструкція Поштової площі зі спорудженням дуже дорогої розв’язки - вартістю понад 500 млн грн. Тоді міська влада та проектувальники стверджували, що реконструкція дозволить забрати з Сагайдачного, і з Подолу загалом, транзитний транспорт і зробить цю вулицю пішохідною. У підсумку розв’язку було споруджено, навіть із торговельним центром, а Сагайдачного пішохідною так і не стала", - говорить Ігор Тищенко.

За його словами, вже після реконструкції Поштової площі транспортні експерти КМДА розробили нову схему організації дорожнього руху на Подолі. За цим проектом вулицю Сагайдачного планують зробити частково пішохідною (2 квартали ближче до Контрактової), а низку інших вулиць - перетворити на односторонні. Ця ідея мала би вже втілюватися в життя, але, як і в попередніх випадках, щось її стримує.

"Це дуже дивно, адже експерти, які розробляли проект, кажуть, що це цілком можливо без серйозних проблем для транспорту, адже для транзиту існує Набережно-Хрещатицька вулиця. Вулицю можна було б спершу перекрити суто "адміністративним" шляхом, поставивши лише відповідні дорожні знаки й огородження, без чималих інвестицій у пішохідну інфраструктуру. Так, наприклад, свого часу зробили у Львові. Але про пішохідну інфраструктуру майже ніхто не думає", - резюмує Ігор Тищенко. 

До речі, кияни вже написали петицію-звернення щодо заборони будь-кому паркуватися на тротуарах. Чи подіє?

Київ vs Львів. Львівські боларди

З одного боку, Київ дуже часто порівнюють з іншими європейськими столицями, хоча позитивний досвід щодо вирішення проблеми з суспільним простором має Львів.

"Пішохідні вулиці у Львові зосереджені переважно в центрі міста, у старому середмісті, що в основному формувалося у 14-16 століттях. Вони доволі вузькі, як у будь-якому середньовічному місті Європи, забруковані. Забудова теж здебільшого належить до 16-17 століття, перебудови – до 18-19 століття. Тут розташовані безліч сувенірних крамниць і кав'ярень, ресторанів, що до вподоби туристам, але, звісно, є і звичайні квартири, банки, салони краси, аптеки, книгарні", - стверджує львів'янин Євгеній Іпатов.  

Зокрема, в'їзд у пішохідну зону Львова охороняють боларди - автоматичні пристрої, призначені для обмеження в'їзду транспортних засобів. Із серпня вони у Львові працюють цілодобово. Дозволяється лише в’їзд експедиторського транспорту, що обслуговує місцеві заклади торгівлі та харчування. Але до 10:30 будь-які автомобілі мають покинути пішохідну зону Львова.

Фото wikimapia.org

З чого починати відстоювати простір?

Юристи кажуть: у законі бракує норм для боротьби з незаконним розміщенням терас.

"Законом тематика терас майже не регулюється, - стверджує юрист Євген Любович. - У цій частині є рішення Київради щодо правил благоустрою. Але нині цим майже ніхто не займається, хоча закон покладає відповідальність на районні управління благоустрою. Власники терас обкладають їх камінням або цеглою і легалізують як нерухоме майно. Зносити такі тераси дуже дорого для міського бюджету, адже за них треба видавати компенсацію. Тому нині цим ніхто не займається".

Проте не треба нехтувати скаргами (обов’язково письмово) до департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), радять експерти. Або навіть самостійно стати громадським інспектором благоустрою. Також скаргу на порушення розміщення тераси можна адресувати безпосередньо до органу, що займається контролем і перевіркою дотримання порядку.

Крім того, за словами Ірини Столярчук, 6 квітня 2015 року розпочато прийом заяв від суб’єктів господарювання щодо розміщення на території міста відкритих літніх і сезонних (що діють цілий рік) майданчиків біля стаціонарних закладів ресторанного господарства. Заяви подаються через портал містобудівного кадастру.

Ірина рекомендує звертатися письмово зі скаргою на ім’я та адресу відповідного органу із обов’язковим посиланням на ЗУ "Про звернення громадян" та вимогою письмово повідомити про результати розгляду вашого звернення. У випадку ненадання відповіді або надання відповіді, що не відповідає змісту скарги, рекомендують звернутися до Київської міської ради або безпосередньо до Київського міського голови, або до прокуратури м. Києва (відповідного району міста Києва) зі скаргою на бездіяльність.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

  • не те, щоб я дуже переживала, що аж три коментарі написала, просто сайт тупить. сподіваюся отримати відповідь хоча б на один.

  • "Iноді шлях пішохода по тротуару, особливо в центрі міста, нагадує квест. Вузенька вулиця старого міста, з одного боку - вуличні тераси ресторанів, з іншого – автомобілі на тротуарі, і це не єдиний спосіб окупації міського простору". - які ще є способи? "INSIDER вирішив з’ясувати, хто має право на простір, якими правами наділений (хто наділений? "хто" чи "простір", чи ще хтось, хто не згаданий?) і де проходить межа інтересів пішохода, ресторатора з вуличною терасою, автомобіліста, оскільки все це (що все це? пішоходи, тераси і автомобілісти?) залишається великою проблемою столичних мешканців". далі читати немає сенсу, бо журналіст/ редактор вочевидь уявлення не має, навіщо у статті взагалі писати вступ.

  • "Iноді шлях пішохода по тротуару, особливо в центрі міста, нагадує квест. Вузенька вулиця старого міста, з одного боку - вуличні тераси ресторанів, з іншого – автомобілі на тротуарі, і це не єдиний спосіб окупації міського простору". - які ще є способи? "INSIDER вирішив з’ясувати, хто має право на простір, якими правами наділений (хто наділений? "хто" чи "простір", чи ще хтось, хто не згаданий?) і де проходить межа інтересів пішохода, ресторатора з вуличною терасою, автомобіліста, оскільки все це (що все це? пішоходи, тераси і автомобілісти?) залишається великою проблемою столичних мешканців". далі читати немає сенсу, бо журналіст/ редактор вочевидь уявлення не має, навіщо у статті взагалі писати вступ.

  • "Iноді шлях пішохода по тротуару, особливо в центрі міста, нагадує квест. Вузенька вулиця старого міста, з одного боку - вуличні тераси ресторанів, з іншого – автомобілі на тротуарі, і це не єдиний спосіб окупації міського простору". - які ще є способи? "INSIDER вирішив з’ясувати, хто має право на простір, якими правами наділений (хто наділений? "хто" чи "простір", чи ще хтось, хто не згаданий?) і де проходить межа інтересів пішохода, ресторатора з вуличною терасою, автомобіліста, оскільки все це (що все це? пішоходи, тераси і автомобілісти?) залишається великою проблемою столичних мешканців". далі читати немає сенсу, бо журналіст/ редактор вочевидь уявлення не має, навіщо у статті взагалі писати вступ.

16.11.2018, 06:01
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus