АТО очима дружини контрактника

Дружина військового подібна до Будди — бачить і знає все, але не втручається. Лише спостерігає та підказує
4 листопада 201517:00

Боєць 72-ї бригади Богдан служить за контрактом в АТО з перших днів початку російської окупації на сході України — з березня 2014 року. Він бачив, як починалася найдовша в історії антитерористична операція, і перебуває в зоні АТО до цього часу. В квітні 2015 року, продовжуючи служити, воїн одружився з Наталею (про історію подружжя читайте в публікації “Дві історі любові на війні”). Весь період знайомства і півроку подружнього життя пара живе “наїздами” — вони бачаться лише у вихідні та під час нетривалих відпусток Богдана.

У бесіді з кореспондентом INSIDER жінка розповіла про особливості життя їхньої сім'ї, а також поділилася спостереженнями щодо змін на прифронтових територіях і всередині армії за період АТО.

“Безкінечність” контакту

Агітаційні матеріали про контрактну службу замовчують той факт, що, згідно з українським законодавством, під час введення “особливого стану” дія контракту продовжується на невизначений термін. Тобто підписання контракту, припустимо, строком на три роки не означає, що після завершення терміну солдат без проблем повертається додому.

“Богдан служить 15 місяців і не відомо, коли він буде звільнений. У документі це не прописано. Взагалі, контракт написаний дуже складною мовою — без спеціаліста ніхто не розбереться, про що саме в ньому йдеться. Ми розбиралися з юристами, і вони нам пояснили, що Богдана зараз відпустять додому лише тоді, коли закінчиться особливий стан. Також ще є два законні способи повернути контрактника із зони АТО: серйозна хвороба солдата або кримінальна відповідальність. От і все. Інші схеми — корупційні”, — розповіла Наталя.

 

Подружжя не хоче повернення Богдана до мирного життя нечесним методом. “Я не хочу зрадити Батьківщину або розірвати контракт — просто хочеться визначеності. Скажіть мені, що через два роки я буду звільнений, і я буду чекати, будувати плани, прив'язуючись до тієї дати”, — говорить Богдан.

“Я не знаю, хто такий контракт підпише добровільно, якщо знатиме про такі умови служби. Юристи нам просто співчувають — законно нічого зробити не можна”, — зауважує Наталя.

Готель для жінок – "декабристок"

“Схема” зустрічей Наталі з чоловіком налагоджена, як годинниковий механізм. Звільнення в армії відбувається раз на три місяці на 10-14 днів. Цю відпустку вони проводять переважно в батьків, по черзі — то в його, то в її батьків.

Також кожні два тижні подружжя проводить разом вихідні — або Богдан приїжджає до Києва, або Наталя їде у Волноваху (де останнім часом служить чоловік).

 

“За час перемир'я у Волновасі розвинулася потужна інфраструктура, спрямована на те, щоб чоловіки з дружинами проводили час разом. Єдиний великий готель у Волновасі перетворився на такий собі будинок родин контрактників. Можливо, є декілька номерів, які винаймають “звичайні” люди, але 90% гостей — це дружини військових. За весь час, що я їжджу до Богдана, готель розвивається: його ремонтують і розширюють. Хоч якийсь позитив”, — розповідає Наталя.

Спецсистема листування

Коли тривала активна фаза АТО, Богдан та Наталя домовилися, що чоловік буде надсилати їй цифри, які символізуватимуть рівень безпеки середовища, в якому перебуває солдат. “Бодя заборонив мені дивитися новини. Взагалі. Каже, що там усе перекручують, і він сам мені буде повідомляти що і де відбувається. Ми розробили таку собі систему обміну даними. Коли немає часу писати смс, Богдан надсилає шифр, про який ми домовились. І я розумію, наприклад, що рівень небезпеки середній, але хвилюватися ще рано. Підозрюю, що він навмисно жодного разу не надіслав мені код максимального ризику, щоб у мене серце витримало”, — розповіла дівчина.

За її словами, вона вже навчилась орієнтуватися по картах і вираховувати польоти снарядів. “Він надсилає мені карти з детальним аналізом, де червоними точками показує, звідки стріляли, і пояснює, чому снаряди перелітають або не долітають”, — говорить Наталя.

Трансформації в ставленні до військових

“Коли я вперше їхала у Волноваху, провідниці були такі... “ватні”. Вони переважно оперували класичними лякалочками: “хунта”, “Правий сектор”, “каратєлі” і таке інше. Постійно говорили, що вони проти України і за “ДНР” та Росію. Зараз усе по-іншому: їдеш у потязі, там звучить українська музика, причому “Дай, Боже, сили нашим солдатам”. До того ж провідниці військовим чай безкоштовно роблять, і постійно підтримують солдатів”, — розповідає дружина військового.

Також, за словами Наталі, змінилося ставлення простих людей у Волновасі до України та військових. Якщо раніше вони приховано були проти України, то тепер не соромляться показувати свою прихильність до “хунти”.  “Я була на День Незалежності в Волновасі й бачила, скільки людей вийшли у вишиванках: діти, молоді та старші люди. Це було дуже красиво і зворушливо. Відчула, що все змінюється. Є, звісно, люди, які якось там підтримують “ДНР”, але вони мовчать”, — ділиться враженнями жінка.

 

“Війна скінчилась - почалась армія”

Усе частіше в прифронтових зонах звучить фраза:  “Війна скінчилась — почалась армія”. Солдати розповідають, що зараз постійно приїжджає якесь командування з різних “верхів”, влаштовують показові шикування, командири постійно стежать за чистотою берців.

“Якийсь маразм починається. Коли бійці брали участь у військових операціях, усе було зрозуміло — є наказ, є виконання. А зараз чистоті черевиків приділяють значно більше уваги, ніж діям розвідників”, — переказує Наталя слова солдатів.

Побут контрактника, який перебуває в зоні АТО, зводиться до шикувань, миття підлоги, перегляду телевізора, харчування і знову миття підлоги. "Кажуть, від такого режиму потроху втрачається відчуття того, що ти захищаєш рідну землю. Взагалі перестаєш розуміти, навіщо ти тут. Коли ми їздили на виїзди, контролювати сепаратистів, ходили на завдання, розуміли, що вони роблять — це війна, захищають. А зараз і не вдома, і не війна”, — посилається на слова солдатів Наталя.

Дитячі малюнки

Дитячі малюнки на війні — найбільша цінність для солдатів. “Я чомусь раніше скептично до малюнків ставилась, але тепер розумію, що це не так. Думала, що їм краще щось поїсти, чи в тепле вдягнутися. Мовляв, чоловіки — не дівчата, не сентиментальні. А Богдан говорить, що дитячі малюнки — найбільша цінність: “Я от інколи сяду і, як люди на ікони дивляться, так ми на малюнки дивимося дитячі. На клоунів, на сонечко, будиночки, на побажання, що написані дитячою рукою. Або коли їдемо на БТР, та ручки маленькі нам махають — відчувається такий підйом, краще, ніж тисяча слів. І вояки плачуть. Великі та сильні мужики плачуть”, — розповіла жінка солдата.

“Нас не чекають у мирному житті”

Багатьох воїнів лякає відсутність перспектив у мирному житті, і вони починають пити або впадати в депресію. В АТО вони намагаються підтримувати один одного, створюється дружній колектив, що дозволяє “триматися на плаву”. А вдома багатьох ніхто не чекає, а в деяких і дому вже немає.

“Найперше, що хочеться, коли війна закінчиться — дати відпочити Богданові, щоб у нього був нормальний реабілітаційний період. Він там уже так давно, що йому важко "вписатися" в нормальне життя. Хоча він психологічно сильний. Він бачив багато на війні, але мені здається, що психологічної травми у нього немає. Він сам каже: “Коли знаєш, що на тебе чекають, люблять, вірять і переживають, то знаєш, заради чого ти все це робиш. Але є багато хлопців, які спиваються, тому що війна закінчиться, вони приїдуть і в них нічого не буде. У них немає куди повертатись або немає до кого”, — розповіла Наталя.

 

Є і такі випадки: в роті Богдана є хлопець із Херсонської області, який знайшов собі дівчину в Волновасі, і переживає, що війна закінчиться, оскільки не знає, що йому потім робити. Вони винайняли там квартиру і готуються до весілля. “Якщо повертатися додому з дружиною — то що я буду робити в своєму селі? Тут є робота, я можу забезпечити сім'ю, а там нічого немає”, — з сумом розповідає військовий.

Прикро, але факт: зневіра в майбутнє, в хороше майбутнє — один із найстрашніших наслідків АТО. Нещодавно парламент прийняв закон про обов'язкове безкоштовне проходження психологічної та медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах. Передбачається, що реабілітацію повинні пройти військовослужбовці, учасники бойових дій і прирівняні до них особи. При цьому держава обіцяє компенсувати витрати на проїзд до цих центрів. 

Фото з особистого архіву Наталі та Богдана

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

6.05.2021, 23:58
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus