Як там у білорусів?

Як сьогодні живуть білоруси, що змінилось останніми роками - розповідають місцеві та туристи
13 жовтня 201517:00

6 годин їзди потягом або 3 години автомобілем - саме стільки часу треба, щоб потрапити у Білорусь. Ця країна сьогодні славиться своїми молочними продуктами та чистотою вулиць і є здебільшого terra incognita для багатьох українців. Але, на жаль, вона славиться не тільки цим. Іноді ми чуємо сумні новини про життя за Оруелом, що відбувається так близько, але так тихо. Чи змінилося щось за останні років сім? Як живуть білоруси, що дивляться, слухають, яким спортом займаються, яке пиво люблять? Про свої враження розповідають нам місцеві мешканці та люди, які часто відвідують Білорусь.

"За декілька місяців життя в Білорусі склалося враження, що в країні майже немає спорту. Офіційний державний спорт є. Це переважно зимові види, такі як біатлон, хокей. Однак серед самих білорусів спорт не став популярним. У вільний після роботи час вони займаються не футболом, а радше "літрболом", - розповідає Ольга. Ользі 27 років, у минулому вона киянка, зараз живе в Гомелі. Переїхала до хлопця.

Влада намагається боротися з алкоголізмом за допомогою директив. Наприклад, після 22-ї години та в дні державних свят у Білорусі заборонено продавати алкогольні напої. Однак є виняток для ігристих вин. Білоруси обходять цей закон двома шляхами – купують алкоголь заздалегідь або ж п’ють шампанське.

"Пригадую історію, як ми з білоруськими друзями хотіли купити вино в білоруському супермаркеті. Ми вже вибрали вино, йдемо розраховуватися на касу, але спізнилися на пару хвилин. На годиннику було 22:01. Мої друзі не розгубилися – ми розвернулися, поклали те вино на місце, натомість взяли кілька пляшок білоруського шампанського. До того ж, у мене з собою була ще пляшка українського вина "Мікадо". Воно в Білорусі на вагу золота", - розповідає Ольга.

У 2014 році в Білорусі відбувся чемпіонат світу з хокею. Талісманом чемпіонату був зубр Волат. Цей образ створив дизайнер із Мінська Віталій Ортюх. У народі зубра жартівливо називали просто "Зубрик". Дизайн же зубра затвердив президент Білорусі.

                                                                      Гродно

До чемпіонату світу столицю Білорусі було не впізнати – місто заново вичистили і скрізь встановили таблички з вказівниками англійською мовою.

Найкраще до чемпіонату світу підготувалися білоруські пивовари. До 2014 року білоруси віддавали перевагу українському пиву. Пляшка пива вважалася найкращим подарунком для друга. "Пригадую, як у 2009 році ми їхали в гості до друзів у Гомель. Мали зупинитися у знайомих. Нас попередили, щоб ми взяли з собою один із відомих видів українського пива. Його тоді навіть у Києві було знайти не так легко. Тому за день до поїздки ми обійшли всі київські супермаркети в пошуках цього пива. Знайшли шість літрів. З цим і поїхали у Білорусь", - згадувала Ольга.

Усі мандрівники відзначають, що в Білорусі дуже чисто. "Асфальт у центрі Мінська сяє до блиску, сміттєві баки стоять на кожному кроці, газони в Гомелі посипають для краси тирсою і висаджують квіти, де тільки можна. В Україні, на жаль, таке чомусь неможливо", - розповідає киянин ОлегУ Білорусі жартують, що тут немає безробіття, бо вся країна зайнята прибиранням".

                                                                      Гродно

Чисто всюди – на вулицях міста, у селах, навіть на узбіччях доріг. "Я проїхав наскрізь усю Білорусь, через Гомель, Вітебськ. Бачив доволі охайні села, на відміну від російських. Мені Білорусь нагадувала Кривий Ріг. Чисто, але немає навіть натяку на приватний бізнес та ініціативу. Багато всього державного. Я таке називаю "охайним" совком", - розповідає киянин Сергій.

                                                               Графіті з Гомеля

"Коли був у Києві, бачив там багато кіосків із нашими продуктами, - розповідає Олександр із Гомеля. – Я був здивований, що наші продукти в Україні значно смачніші, ніж ті, які мусимо їсти ми. Усе найкраще йде на експорт в Україну, Росію".

У Білорусі майже немає свого телебачення. Українські канали там також не показують. Більшість населення країни продовжує дивитися російські канали. "В травні ми їздили в Мінськ на концерт. Перед концертом зайшли в супермаркет купити продуктів, - розповідає киянка Юлія. - До мене підійшла жінка запитати, де виготовлено йогурт. За штрихкодом я визначила, що в Білорусі. "Добре, що не в Україні", - відповіла вона. Коли я запитала чому - вона сказала: "Там дітей убивають. Я по телевізору бачила".

До 2014 року для більшості білорусів Україна була торговою Меккою, особливо для гомельчан. Однак після 2014-го їх тут дещо поменшало. "Подорожували цього літа територією Білорусі автостопом. Якось підсіли до дядька, який їхав із Гомеля до Бобруйська. Наче веселий такий, але коли почали говорити про Майдан і АТО, він сказав, що слов’яни в АТО вбивають слов’ян, і що це неправильно. Каже, "я не знаю, чи були ви на Майдані і які у вас погляди, але скажу, що от у нас в Білорусі стабільність. А в Україні через Америку війна", - розповідає Олег.

Якщо вийти на залізничному вокзалі в Мінську, то всі написи там білоруською. На перший погляд, може здатися, що ця мова тут всюди, але це не так.

"Конституційно в нас дві державні мови: білоруська та російська. Але насправді відбувається свого роду геноцид білоруської мови. Коли люди приїжджають до нас, то найчастіше вони чують російську. Білоруською говорять "опозиціонери" - такий уже імідж склався. Багато хто вважає, що білоруська – це пережиток, що це штучно створена мертва мова, яка існує лише в книжках. У нас майже немає білоруських класів, є кілька гімназій, але якщо порівняти – в школі може бути 5-6 занять російської мови на тиждень та 1-2 білоруської", - розповідає Катерина Аляхнович, науковець, місцева мешканка. 

 

Але останнім часом, зауважує Катерина, є й позитивні тенденції. "Молодь починає більше спілкуватися білоруською. Стають популярними вишимайки та вишиванки, з’являються курси білоруської мови "Мова нанова". Люди організовуються, наприклад, щоб відкрити білоруську групу в дитячому садку", - каже Катерина.

"Останнім часом у країні повний треш у суспільному житті. Люди опустили руки. Ще у 2010 році люди вірили в зміни. Тоді вийшли на Площу. Тепер ніхто не вірить. Та, на мій погляд, ми маємо те, чого варті. Люди самі винуваті в тому, що відбувається в нас. Це жахливо", - так аналізує нинішній стан білоруського суспільства Катя Радзюк.

До того ж, останнім часом у Білорусі впав рівень життя. "За останні місяці дуже подорожчав долар. Тепер за долар даємо 18 тисяч рублів (23 гривні, - INSIDER). Я за квартиру віддаю половину своєї зарплатні. Дуже подорожчали продукти. Гречка коштує 20 тисяч рублів (близько 25 гривень, - INSIDER). Дуже багато безробітних. Це при тому, що вони мають щороку платити податок на "тунеядство" 250 доларів".

Білорусь - невелика за розмірами, її площа становить лише 207 тисяч квадратних кілометрів. Але вона межує з Росією, Україною та Польщею. Залежно від того змінюються й самі білоруси. На Заході країни вони привітніші. Найпохмуріші білоруси - у Мінську. "Якось ми намагалися купити карту Мінська, то продавщиця навіть не підняла голови і грубо відповіла "Нет". У Бресті добрий дядечко з автобуса провів нас аж до знаменитої фортеці, хоча йому було зовсім не по дорозі", - згадує Юлія.

                                                    Пам'ятник Шевченкові у Бресті

Однак в останні роки, як зазначила Катерина, в Білорусі можна помітити зміни. Наприклад, білорусів ображає, коли їхню країну називають на радянський лад "Бєлоруссія". Кожен обов’язково виправить: "Бєларусь".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

3.04.2019, 07:44
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus