Якщо подивитися на Україну і на людей, які тут живуть (спеціально не апелюю до поняття суспільство, бо зараз пишу просто про всіх, хто живе) на відстані трохи більшій, аніж витягнута рука, то видно, що люди наповнилися "нелюбов’ю". Тим, що протилежне поняттю любові та дружби, - нормальним явищем між людьми стає ненависть.
А ще - тотальний страх.
Люди налякані. Бо війна, бо невідомо, що буде завтра. Що може статися.
- А, може, вони завтра прийдуть до мене?
Саме так у пересічних розмовах виправдовувалися більшість моїх співрозмовників.
За 5 годин автостопу на трасі Одеса-Київ не зупинилася жодна автівка, щоб підібрати мене і друга. Жодна. Навіть не запропонували довезти за гроші.
Навіть міліція не спинилася запитати, якого біса ми тут робимо. Ніхто. Всім байдуже, всім страшно.
А страх - це ж саме те, що потрібно тим (я навмисне не уточнюю кому), щоб прийти і зробити те зло, яке є зараз в Україні. Саме страх породжує всю ту "нелюбов", що запанувала в головах людей. Він змусив людей узяти зброю і піти на війну. Бо там, на Сході, є тільки дві групи людей, обидві намагаються вбити одне одного. Решта - лише гірлянда на ялинці правди. Бо вбивати - це саме про "нелюбов".
Електропоїзд "Львів-Стрий". І насправді не має значення який. Зазвичай у потягах у туалет неможливо зайти…
Люди! Це ж не Янукович зі своєю сім’єю, це ж не окупанти і не Путін. Це ж ви, ви "засрали" все настільки, що вам же неможливо туди зайти. Навіть якщо дуже хотілось би. Де ж ваша любов, де повага хоча б до самих себе?
Двадцять років намагалися викрутитися, щоб не сплачувати податки - а тепер налякані до смерті, бо немає армії?
Давали хабарі міліціонерам, а тепер вони навіть не розуміють, чим насправді повинні займатися?
Міліція! Звільніться! Напишіть заяви і ви знайдете іншу роботу і матимете прекрасне життя. Бо зараз ви - як той туалет в електропоїзді (я перепрошую за порівняння) - номінально є, але, на жаль, скористатися ним неможливо.
Ліси і ріки потопають у пластику. Незаконні забудови національних парків уже не викликають здивування. Туди ж ніхто ніколи не їздив. Нікому і справи не було до їх існування. А потім галас, що їх знищують?
Абсурд! Бо зараз усі наче сидять навколо тих туалетів, з автоматами в руках, і готові захищатися від тих, хто прийде і загадить його. От така правда, якщо зняти ті всі "ідеологічні" гірлянди.
- Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом?.. Это вот что: если я вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Значит, когда эти баритоны кричат "Бей разруху!" - я смеюсь… Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку! И вот, когда он вылупит из себя всякие галлюцинации и займется чисткой сараев - прямым своим делом, - разруха исчезнет сама собой, - "Собачье сердце" Михаил Булгаков.
Так і хочеться кричати: "До тебе ніхто не прийде, якщо ти перестанеш боятися!".
Коли ти станеш господарем свого, то ти точно знатимеш, як у тебе організований захист.
Досить фарбувати паркани в синьо-жовтий, зберіться і відремонтуйте їх!
Досить сидіти в фейсбуці-твітері і критикувати всіх на світі! Зніміть вишиванки і почніть хоча б користуватися тими туалетами так, щоб ви самі змогли зайти в нього завтра.
Заплативши податки, отримаєш армію, вкрутивши лампочку - матимеш світло на вулиці.
Не продавайте недоброякісні продукти, ви ж убиваєте своїх сусідів.
Не обманюйте на базарах, бо тим самим обкрадаєте самих себе.
Винесіть за собою сміття з лісу і він стане чистим. Чистим, коли ви прийдете до нього наступного разу.
Простягни руку дружби першим, і вони злякаються.
А головне - перестань боятися. Життя сьогодні і зараз. Воно не почнеться завтра чи через рік, коли то все закінчиться. Життя не починається тоді, коли все стане добре. Добре - це коли кожен організує це "добре" для себе і для тих, хто навколо.
Зупинись і підвези, а якщо той, кого ти підвозиш, має злі наміри, то переконай його в іншому, своєю ж добротою. Не відповідай на зло тим самим. Бо так ми лише підтримуємо його! Змінити все можна, але починати треба зі своєї голови.
По-перше, на трасі Київ—Одеса, треба голосувати з дівчиною, стояв з напарником 4 години — ніхто не підібрав, а всі хто приходили після нас хлопець-дівчина одразу підбирали. Щодо міліції, то таких автостпощиків вони бачать по сотні вдень і на них начхати, головне, щоб під автомобілі не кидались, хоча перевертні в погонах там цілком нормальні, одного разу навіть допомогли трішки. Моя порада, краще не скиглити, коли ти розраховуєш прокататися на шару, це завжди як лотерея. Львів–Стрий? Тьху! Ви ще, підозрюю, Стрий–Свмбір не їздили, там взагалі ледь не діра в підлозі у клозеті, а світла кімнатка не бачила напевно ніколи. Загалом, з думками автора погоджуюсь, але стаття нагадує ниття, про те, щоб треба перестати скиглити. Не знаю про діяльність дописувача, але краще нормальною справою зайнятися ніж писати статті про те як все погано і в якій країні ми живемо.