#кримнаш - рік: "Укропи" у Запоріжжі

Переселенцям "варто не сидіти, а бодай щось робити, можна починати щось своє, нехай і маленьке"
26 лютого 201514:00

Рівно рік тому - в ніч із 26 проти 27 лютого - у Криму з'явилися "ввічливі зелені чоловічки".

Кримчанин Ігор Комуняр згадує, як усе змінилося після "референдуму".

- І ставлення мешканців до України, і до нас, сім’ї. Не приховували, що дотримуємось українських поглядів, молодший син навчався у національному класі з українською мовою викладання, одна така гімназія була в Сімферополі. Туди важко було влаштуватись, але так вирішили - все ж живемо в Україні, як можна навчатися російською? Мені це незрозуміло.

Його дружина Ольга - кримчанка. Сам народився у Сімферополі, служив у Львові, вже дорослим вивчив українську мову.

- У Криму українська - завжди була небажаною. Але нею можна було відмазатися від ДАІ, якщо зупинили й кажуть: "Вы нарушили", то коли запропонуєш заповнити протокол державною мовою - відпустять. Рідко, коли чиновники могли говорити українською. Не було, щоб там російську мову забороняли, але Крим дарма віддали, дарма раніше влада загравала з політиками, в кого були гасла за російську мову.

Старший син Ігоря Олег очолює громадський рух футбольних фанів команди "Таврія" (Сімферополь).

- Дивовижно, але і сімферопольські, і севастопольські вболівальники - всі за Україну. В них і гасла українською мовою. Севастопольських завжди більше переслідували, уявіть собі все місто "під кремлівським наркотиком"... Молодь не побоялася виступити за Україну, я вже у своєму віці напевне б остерігався.

Відкрився чемпіонат України і фани на своєму секторі розклали національний прапор. За це ФСБ у Сімферополі їх потім допитувала.

- Різко змінилася поведінка багатьох знайомих, адже вони раніше не стояли в черзі за портретами Путіна. Один каже, мовляв, "Ігорек, вот тепер заживем, а то ты меня ущемлял". Питаю, чим я його утискав, тим, що пивом пригощав? Стали враз для знайомих "фашистами", однокласник писав смс з погрозами, синові школярі казали, що він "бандерівець" і "поїде на Україну, якої скоро не буде", це ж дітям батьки таке говорили.

- Ще одні знайомі пояснили: нам треба виїхати, щоб не залишитися каліками. Владі Криму потрібна була стопроцентна згода з усім, інакше будуть неприємності, до арештів і зникнень. Тоді вже почалася війна на Донбасі й залишатися на окупованій території і допомагати ворогу України - не хотілось і було неможливо.

У Криму залишили все, що нажили: квартиру, дім, гараж.

- Неможливо було щось продати, хоч і намагалися, з нерухомістю - ніяк. Довелося все покинути, мама залишилася.

Наприкінці серпня сім'я переїхала до Запоріжжя. Обрали це місто, бо є рідні, а також недалеко від Криму і буде можливість відвідувати маму на півострові. Молодшого сина влаштували у військово-патріотичну школу на Хортиці.

- Молодший задоволений. У Сімферополі йому забороняли все українське. Класний керівник - вчитель історії - сказала на уроці, що Крим завжди був російським. Він почав заперечувати. Вона йому: "У тебя новая родина", а він: "У мене не може бути нової чи старої батьківщини, вона завжди одна". Вчителька занизила оцінку. Уявіть, як дитина може дорослій людині сказати правду в лице. Мене викликали до школи, що дитина не встає, коли звучить гімн Росії. В нас район такий там, багато кримських татар, тож батьки були невдоволені, що вмикали щодня гімн РФ, з часом ця істерія трохи знизилась.

Ігор вважає, що Запоріжжя дуже пов’язане з Кримом.

- Напевне чи не всі влітку туди їздили, мали робочі справи. В мене є відчуття, що тут дуже люблять кримчан. Адже підтримують, багато питають. Наприклад, містом ширяться чутки, що в Криму величезні зарплати й пенсії, питають, чи дійсно зросли ціни, а ще - чи там рай? Звичайно, це все вигадки. Там паралізована економіка, великі підприємства стоять і проблеми банківської системи. Безробіття страшне, багатьох звільнили... До влади прийшли такі люди, яких людьми важко назвати. Хоча, може, Путіну такі люди в Криму й треба - шахраї й бандити.

Чоловік працював заступником директора фірми у Сімферополі, його дружина - керівником відділу у страховій компанії.

- Йти кудись вантажником не було сенсу. 1 жовтня відкрили кафе, вирішили спробувати попрацювати на себе, думали про це ще з весни, у Сімферополі. Був приємно здивований, що все оформили доволі швидко, пішли назустріч у реєстрації бізнесу – зараз не потрібно вже окремо спілкуватися з пожежними і санепідемстанцією.

Сімейну скромну їдальню "Кримський укроп" облаштували за символічною адресою - вулиця Перемоги, 1. Саме сюди тепер йдуть із розмовами багато запорожців, які виступають за єдину Україну і непокояться про ситуацію в Криму.

- Мене у Facebook товариші називають так - "укропом", не бачу (в назві) нічого поганого. Пізніше дізнався, що тут є ще ресторан такий запорізький, власники теж патріотичні, допомагають українській армії.

В інтернеті пишуть, що в "Кримському укропі" є страви "Сніданок без туриста". Але це народна творчість. Зате в них в меню є кримськотатарські страви: лагман, скубете, манти.

- У важкий час треба давати страви за мінімальними цінами, і люди підуть. Саме це спрацювало, поряд є фірми й офіси, з задоволенням приходять, - зазначає Ігор.

Він переконаний, що переселенцям "варто не сидіти, а бодай щось робити, можна починати щось своє, нехай і маленьке".

- Місто велике і можливостей тут вистачає, це не невеличкий Бахчисарай, тут завжди хтось потрібен. Варто шукати і діяти, це краще, ніж чекати звідкись допомоги. Самостійно. Якщо раз, другий не вийшло, на третій обов’язково вийде. Сам прораховував, узяти в оренду приміщення зі столами, з обладнанням - вийшло недорого. Та й господарі, коли дізналися, що ми переселенці з Криму, зробили знижку.

Кримчанин певен, що сусіди по півострову ще одумаються.

- Рік анексії Криму. А навіть іржавого цвяха ніхто не забив, лиш обкрадають і віджимають. У розвиток нічого не вкладають. Виходить, як і сепаратисти в Донецьку, - хочемо, наче, збудувати нове життя, але спершу зруйнувати все, як у 1917 році. Чекають, що прийде дядько Путін і буде нас годувати.

- Що порадити українській владі? Знаєте, моя мати каже, якщо відімкнуть світло, я все стерплю, треба, щоб люди зрозуміли, що без України Криму жити не можна. Якщо рішуче діяти, то окупанти не тільки підуть, але і сміття за собою приберуть.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

16.11.2018, 19:08
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus