Бомжі, студенти й українці в Будапешті

Залишати позаду місто, в якому провів маленьку частинку життя тим болісніше, коли знаєш, що можеш сюди більше не повернутися.
Фото: Flickr.com/Quinn Dombrowski
5 січня 201510:00

- Ми любимо міста не за їхню красу, а за близьких, яких там залишаємо. І чим частіше десь буваєш і "обростаєш" знайомими, тим важче потім їхати.

Мій друг сказав це десь між надцятою чаркою і теплим апельсиновим соком. На годиннику четверта ранку. Ми випивали, як могли. Зовсім скоро потяг до Львова, тому спати вже не було часу.

Бувають й інші міста, в які закохуєшся з першого погляду - не через людей, а казку, яку вони дарують. Будапешт - саме такий. Той, хто сюди приїжджає вперше, повинен остерігатися: "Перлина Дунаю" (так його часто називають), як вправна коханка, швидко заворожує і довго не відпускає. Переконатися в цьому на власному досвіді мені довелося, потрапивши до столиці Угорщини разом із туристичною групою напередодні новорічно-різдвяних свят.

Найперше, що неприємно здивувало - відсутність у тризірковому готелі нормального Wi-Fi. Перевірити пошту і написати нові статуси на Facebook можна було тільки у вестибюлі, а не зі свого номера на четвертому поверсі. Дехто з українських гостей був не таким терплячим, як я. Так, одна пані (як потім виявилося, із Дніпропетровська) накинулася на адміністраторку з погрозами мало не рознести готель, якщо "сейчас же не появится вай-фай!".

- Что они себе думают, - загрозливо прошипіла вона у мій бік. - Я, между прочим, деньги плачу за отель!

Найсмішнішим в цій історії було те, що пані зверталась до адміністраторки російською, якої та точно не розуміла. Дівчина не на жарт перелякалась, дивлячись на вдвічі за неї старшу грізну жіночку, яка кричала і розмахувала руками.

Відсутність Інтернету була єдиним недоліком, а якщо добре подумати, то навіть перевагою. Ніщо не відволікало від знайомства з містом вин і термальних вод.

Родзинкою міста, особливо привабливою для туристів, є купальні графа Сечені. Це один із найбільших у Європі термальних курортів, що налічує 21 басейн з водою різної температури та численними саунами. За вхід охочим доведеться заплатити недешево - 15 євро з людини. І ще майже 3 євро (700 форинтів) за оренду рушника, якщо ви завбачливо не візьмете його з собою. Ближче до вечора в купальнях збирається велика кількість відвідувачів різного віку, які охоче спілкуються з оточуючими. До прикладу, Оля з Києва, в якої я хвилин десять випитувала дорогу англійською, аж поки ми не познайомились.

Будапешт - єдина в світі столиця-курорт. Про цілющу силу термальних вод цього міста ходить багато чуток. Кажуть, що завдяки їхнім лікувальним властивостям, сімейство бегемотів, яке живе в місцевому зоопарку неподалік, дає потомство. Особливо, враховуючи той факт, що згадані тварини не розмножуються в неволі.

Окрім киянки Олі, в столиці Угорщини довелося поспілкуватися з поліцією (коли я серед ночі намагалася просунути руки крізь решітку синагоги, аби зробити вдале фото), а також із місцевими студентами.

Один із них, Паскуліно з республіки Уганда (Африка), виграв стипендію і приїхав до Будапешта навчатися в одному з найпрестижніших вишів - Центрально-Європейському університеті. Це приватний вуз, що був заснований у 1991 році. Тут здобувають освіту півтори тисячі студентів із 93 країн світу. Паскуліно вчиться у Школі Публічної Політики (School of Public Policy).

- У 2009 році мій тато помер від СНІДу. Ця подія перевернула все з ніг на голову. Що робить уряд Уганди для таких людей, яким був мій батько? Недостатньо. І я хочу це змінити, – говорить Паскуліно.

Не менш цікавим стало моє знайомство з місцевими бомжами. До слова, безхатьки тут одягаються не гірше за середньостатичних українців і виглядають цілком пристойно. Дещо збило з пантелику, коли один з них, високий хлопець у світлосірій курточці та потертих джинсах, підійшов до нашої компанії і безапеляційно заявив:

- Дайте мені грошей. Я бездомний.

На моє кивання головою і намагання якомога швидше від нього відійти, юнак відповів:

- Я бездомний. Ви мусите мені дати грошей!

А поза тим, бомжі тут не такі, як в Україні. Дехто з них навіть дбає за чистоту свого міста. Сидячи на лавці біля станції фунікулера, в безхатька з рюкзака випав папірець. На моє здивування чоловік відразу ж підняв сміття і пройшов через весь сквер, аби викинути його в урну.

Перед поверненням додому наша група вирішила відвідати супермаркет і придбати угорських делікатесів. Тут я остаточно переконалась у правдивості слів гіда, що навіть найдешевше тут дуже смачне. За 300-400 форинтів (20-25 гривень) у мережі супермаркетів Tesco реально купити пляшку цілком пристойного червоного сухого.

Оскільки форинтів практично не залишилось, а розплачуватися євро не дуже вигідно (здачу ви отримаєте в угорській валюті), то довелося обмінювати гроші. Темноволоса касирка років тридцяти, почувши, що я звертаюсь до своєї супутниці українською, питає:

Russia?

No! Ukraine, – обурено відповідаю я.

Ukraine? – на мить задумується, а потім радісно вигукує: – Yes, I know! Путін х…ло, ла-ла-ла!

Недоліком будь-якої мандрівки є те, що вона дуже швидко закінчується. Так сталося і цього разу, коли біля 4 ранку нам довелося перетинати угорсько-український кордон. Залишати позаду Будапешт, в якому провів маленьку частинку життя тим болісніше, коли знаєш, що можеш сюди більше не повернутися. Бо міста, як люди – чарують, дають надію, наповнюють тебе зсередини і… покидають. Або ти їх. У будь-якому випадку, саме в цьому болісно-приємному моменті звикання і міститься сенс мандрівки, причина існування маленької людини у великому місті.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Имидж Украины в Европе: Темноволоса касирка років тридцяти, почувши, що я звертаюсь до своєї супутниці українською, питає: – Russia? – No! Ukraine, – обурено відповідаю я. – Ukraine? – на мить задумується, а потім радісно вигукує: – Yes, I know! Путін х…ло, ла-ла-ла!…

14.11.2018, 15:41
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 21 серпня 2019

    Огляд рішень Уряду: звіт Гройсмана, саботували трансформацію національних лікарень та виділили гроші постраждалим в АТО

    У Кабміні заслухали звіт Гройсмана, проте не трансформували найбільші лікарні 

     
    • 21 серпня 2019

    Справа фермера Бутрименка: фінансування тероризму vs теракт

     
    • 20 серпня 2019

    Черняхівський з небуття. Хто озвучує меседжі Портнова на квазі-мітингах у Києві

    Дивні акції, суголосні з заявами Портнова та Богдана, охороняють тітушки

     
    • 19 серпня 2019

    ВРП відкрила дисциплінарні справи щодо чотирьох столичних суддів. Серед них суддя Майдану

    Національне агентство з питань запобігання корупції та Генпрокуратура подали скарги до Вищої Ради правосуддя на трьох суддів Голосіївського та одного суддю Печерського суду Києва

     
Система Orphus