Підсвідомий голод

Про Голодомор в селах нагадує погріб. Це феноменальна місце в більшості хат.
Фото: Дмитро Сухарик/vidido.ua
22 листопада 201406:00

Цього року бабуся почала передавати консервацію нам значно раніше, ніж завжди. Ну, тобто як почала… вона не припиняла з зими, фактично.

Дуже люблю сільські консервовані продукти. Якось так сталося, що те, що консервує бабуся, воно трішки інше. Тут термін "смачне" не пасує. Овочі закатані у селі Малі Щербаки завжди, здається, несли мені тепло якесь, настрій прекрасний, енергетику.

Я не раз над цим думав. От дивишся на просту трилітрову банку консервованих зелених помідорів і особливо нічого не відчуваєш. Але якщо їх робила бабуся я це бачу, це саме собою відчувається.

Таку банку варто тільки відкрити - все стає по-іншому. Без перебільшень. Просто останнім часом ми розучилися радіти простим маленьким речам. Хоча б і таким, як консервовані бабусею помідори.

Завжди, коли ми приїжджаємо в село, бабуся питає чого передати ще.

- Помідори? Кабачки? Варення? Може, яблук заквашених чи компоту?

Якщо ж батько приїздить без мене (як буває частіше) то ці питання задаються телефоном.

Нещодавно мої стосунки з консервацією трішки змінилися. Її стало в моєму житті більше.

Війна на сході вже йшла. Про більшу частину моїх поїздок у батальйони бабуся навіть не знає. В селі почався сезон консервування. Самий ходовий товар з міста в цей час - закаточні кришки і невеликі банки. Закривати варення, джеми і повидло в трилітрові нерозумно. Прохання привезти свіжого хліба, оселедця і цукерок змінюється на прохання:

- А можна ще кришечок. Небагато. Пару десятків…

Одного разу дзвонить бабуся і не питає чого нам передати, а просто каже, що передала з батьком трішки того-цього. Небагато. Крапельку. І трішки консервації.

Через три години батько просить вийти до машини і допомогти йому занести в квартиру "трішки того-сього". Трішки консервації - це 16 баночок. Невеликих, по півтора літри. І починається квест по квартирі: ходиш і думаєш, куди ж розмістити ці 16 "ніштяків".

- Алло, бабуся? Все отримав. Дякуємо. На вечерю вже відкриємо зелені помідори. Бо ставити нікуди…

- Ага. Наступного разу більше передам, - каже бабуся, тим самим викликаючи посмішку.

Бабусин погріб треба бачити. Це феноменальна місце. І я впевнений, що воно феноменальне у всіх селах. В більшості хат. Бо це спасіння від голоду.

Про голод і те, як з ним боролися прабабуся і її мама, я знаю небагато. З бабусею ми на ці теми говоримо рідко. Але певні деталі я знаю.

Знаю, як представники совєтів лопатою порубали в сараї сховані кавуни і гарбузи.

Знаю, як конструювали подвійну стіну під грубою. Стін було дві. Проміжок між ними - кілька сантиметрів. В самому низу біля підлоги був маленький отвір, який закривали шматком ганчірки. В цей резервуар недоторканного запасу влазило небагато. Трішки більше мішка кукурудзи. Налузаної з качанів. Збереженої для каші. Не меленої…

Детальніше розпитати про той час у моїй родині я вже не можу. Немає у кого.

Після тих подій минуть роки. Небагато. Люди будуть налякані. В підвалі хати, де на той час жила рідня по батьковій лінії, з’являться великі бочки. В них "житимуть" квашені яблука.

Мине 80 років. Вони так само будуть в підвалі, але вже іншої хати. Вже не в дерев’яних бочках,а в трилітрових банках.

Не так давно я приїхав до бабусі. І вперше побачив, що в селі бояться. Бояться війни. Тому готують запаси.

І відбулося це ненавмисно. Це був сигнал із підсвідомості. Не було такого, щоб бабуся спеціально собі думала, що от йде війна, а тому консервації, про всяк випадок, треба зробити в три рази більше. Ні.

Пояснень я бачу два.

Перше - роботою дуже гарно заспокоювати собі нерви. Це прекрасно відволікає.

Друге - вилазять страхи. Підсвідомість не координує те, що роблять руки. Коли запас зелених помідорів став дуже великим, треба було щось робити.

- Багато цього року законсервували? - питаюся у бабусі. Розмова відбувається біля підвалу.

- Як завжди. Хіба може трішки більше. От нове варення. З кабачків. Та ше там якесь. Теж нове. Трішки більше. Не пам’ятаю скільки торік закривала, але цього шось вийшло 150 банок всього. А, ще потім привозили кришечки… не знаю, не рахувала. Все, як, завжди.

А я бачу, що все не як завжди, просто старі люди мають гарну звичку перестраховуватися. І це відбувається не сплановано, це інстинкти набуті роками.

Бабуся розпитує про війну. Каже, що не проти, якщо в Запоріжжі завалять Леніна, аби тільки людей заспокоїти…

- А сусіди? - питаю.

- Ну, як завжди. Правда, всі кажуть, що трішки більше. Не на багато. Хтось повидла більше зробив, хтось огірків.

Опитав сусідів. Виявляється, законсервували понад 300 банок. Ще одні - 250. І все це більше ніж минулого року.

Як вони знають про кількість "закатки"? Все записано. Біля підвалів (якщо вони в хаті чи сарайчику) є стіл. На ньому скатертинка, чи то плівка. Під нею часто є такий засалений листок. На ньому є звіт. А зараз ще простіше стало рахувати - по куплених блоках кришечок для консервації. Три пачки по 50 штук. Все як завжди. Хіба про якусь півсотню забули. Весна покаже.

Але факт є факт. Консервації в Малих Щербаках саме цього року стало більше. Значно. Хочеться вірити, що це не пов’язано з війною і страхом. З опасінням того, що доведеться ховатися і не буде чого їсти.

Мабуть, просто нове варення. Нові спеції до огірків. Новий сорт яблук вродив, то ж треба було накатати багато соку.

- Все, як завжди, - каже мені бабуся. - Хлопців там дуже жалко. Візьмеш їм помідорів?  

Розділи :

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 15:27
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus