Зібрати брата на війну

Нічого особливо героїчного в нашій сімейній ситуації немає. Тисячі чиїхось братів, батьків, синів у АТО
Фото: Facebook/Міністерство оборони України
21 жовтня 201409:52

Це вже стало звичним для тисяч українських родин. Ці хвилювання переживають тисячі материнських сердець. Тихий страх ховається в душах на довгі дні та тижні...

Тепер він оселився і в моєму серці - я зібрала свого брата на війну.

Про те, що мій рідний брат їде на Схід, я дізналася за три дні до його відрядження. І вся родина, особливо мама, почали його вмовляти відмовитися від поїздки.

Мій брат - типовий, середньостатистичний військовий. Не генерал, навіть не офіцер. Однак останні десять років працює в Збройних силах України за контрактом, і за цей час загартувався звичайними військовими буднями. Навіть жарти у нього вже військові.

Від початку подій на Сході військові, які не беруть участь в АТО, перебувають у стані бойової готовності та стоять на охороні військових частин. Не буду вдаватися в деталі, аби не розкрити випадково військової таємниці, скажу одне - охороняють частину давно.

Час від часу з братової частини відправляли бригади на Схід. Були, звичайно, і ті, які не поверталися...

Наша родина не могла не враховувати цього факту в аргументації "чому не варто їхати туди батькові трьох дрібних дітей". Проте рішення брата було однозначне: він їде.

Жодного сумніву в голосі я від нього не почула. Він не просив "демобілізації", не звільнився, не пішов у лікарняну відпустку на час відрядження. Він не платив тисячі доларів, щоб його не відправляли на війну.

Насправді нічого особливо героїчного в нашій сімейній ситуації немає. Тисячі чиїхось братів, батьків, синів у АТО. Але спокою мені не дають останні протести нацгвардійців. Якісь аж надто різкі контрасти.

Незважаючи на те, що брат упродовж всієї своєї служби обслуговував авіацію, в АТО його відправили водієм броньованого КрАЗу. Знову ж таки, нічого дивного, багато українців змінили кваліфікацію, як того вимагала ситуація. Хтось був програмістом, а став вояком. Хтось був представником офісного планктону, а в АТО героїчно стріляє з гранатомета.

Отже, перед родиною стояло завдання зробити все, аби він повернувся живим і здоровим.

Батькам довелося купувати теплі речі, бо попереду зима, а перебування на Сході може затягтися не на один місяць.

Я взяла на себе більш громіздкі речі - каску, спальник, камуфляж, теплі чоботи, рукавиці, окуляри, аптечку.

Єдине, що ми не купували, - це бронежилет. Мене переконали, що армійський цілком підійде.

У дзвінках і пошуках необхідних речей провела майже тиждень. Заходила до ледь знайомих волонтерів, дзвонила до своїх. Одні пропонували речі зі своїх складів, а інші посилали до магазинів. Одні просто давали необхідне, а інші роздавали консультації.

Мені здавалося, що вже весь світ знає, що мій брат їде на Схід, а хто ще не знав, швидко був ознайомлений зі свіжою інформацією. Виявилося, що у мене більше друзів-волонтерів, ніж у будь-кого іншого. І хоч окремі речі довелося збирати у різних кінцях Києва, це вже було набагато меншою проблемою, ніж їхній пошук. Про гроші не йшлося, бо все я отримала майже безкоштовно.

Отож, якби не волонтери-друзі, просто друзі та близькі мені люди, я не змогла би зібрати найнеобхіднішого за такий короткий час. За менш ніж тиждень я знайшла 3 кевларові каски, 10 пар тактичних рукавиць, 1 окуляри, нове зимове взуття і камуфляж, флісовий костюм, годинник, дитячий малюнок-оберіг і ще купу всіляких необхідних речей.

Спитаєте, навіщо так багато? Всі ці речі не стануть зайвими, адже з братом їдуть товариші, яким також потрібна допомога.

Ще одна гарна і добра дівчинка-волонтер зібрала мені аптечку з усім необхідним начинням, дощовик. Що ще дуже розчулило: у пакет вона поклала Біблію - це, як кажуть, засіб пасивної безпеки.

Попереду в мене кілька місяців хвилювань і сотні молитов... Я пишаюся своїм братом.

Його слова "Я не йду туди вмирати" дають мені відчуття впевненості та віри в нашу перемогу. Нехай як це звучить пафосно. Шкода лише, що мій теплий спальник - не бронежилет, а просто грітиме брата вночі.

P.S. Дякую усім, хто мене підтримав. Без вас моє життя було б не моє.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

18.11.2018, 01:33
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 лютого 2019

    Потерпілі у справах Майдану продовжують з’являтись. Щодо розстрілів винесено 66 підозр, - ГПУ

    Всього у справі більше тисячі епізодів, включаючи побиття активістів, журналістів та вбивства

     
    • 18 лютого 2019

    Активісти прийшли під стіни МВС із акцією "Бандера, вставай"

    У Києві біля приміщення Міністерства внутрішніх справ представники кількох організацій провели акцію "Бандера, вставай"

     
    • 18 лютого 2019

    У справі щодо відсторонення Уляни Супрун визначили нового суддю

    Новим суддею у цій справі за автоматичним перерозподілом стала суддя Тетяна Скочо

     
    • 13 лютого 2019

    Прокурор, який помер в статусі підозрюваного у справах Майдану, був у день смерті в суді

     
Система Orphus