Молодь Криму - проукраїнська, і цього не змінити

Cтаном на 5 травня 2014 року до 124 вишів материкової України перевели 1544 студенти з Криму
5 червня 201410:30

Днями соціальні мережі облетіло відео, на якому випускники Ялтинської гімназії №15 під час останнього дзвоника співають гімн України, намагаючись перекричати гімн Росії. А вже через день з'явилася інформація про те, що їх змушують писати пояснювальні за цей вчинок.

Ці діти - не перші, кому дісталося за їхню позицію і незгоду з тим, що відбувається у Криму.

Студент Кримського гуманітарного університету Руслан змушений був перевестися до Києва - його почали пресувати у виші за участь у протесті Євромайдану в Ялті 28 листопада.

До батьків хлопця навідалася міліція з вимогою "заспокоїти свого сина".

- Ректор заявляв, що нібито ми підставили ВНЗ, який через нас закриють. Звісно, ніхто цього не зробив, але, тим не менше, двох викладачів, які підтримували Євромайдан, звільнили, - розповів Руслан.

Наступні події на півострові остаточно переконали його в тому, що треба міняти місце прописки.

Хлопець згадує, як безпосередньо перед референдумом 18 березня відбулась акція під гаслом "Крим - це Україна", учасників якої жорстоко побили молодики з прапорами Росії.

- Цих людей у Ялті я ніколи до того не бачив, а місто дуже маленьке. Вони палили українську символіку, били мітингувальників по голові, використовували газові балончики, розбивали камери закордонним журналістам… Після цього я вирішив, що не хочу жити на такій території, де в тебе зовсім немає прав, а лише обов’язки. Саме тоді я прийняв рішення переводитися на материкову Україну, до Києва, - продовжує розповідь студент-історик.

Останньою краплею для Руслана став так званий "референдум", а точніше - законність його проведення.

- Я вирішив провести експеримент, - розповідає Руслан, - і без документів, в яких вказувалась би наявність кримської прописки, відвідав чотири виборчі дільниці, в кожній отримав по одному бюлетеню, які так і залишив собі, не голосуючи.

Перевестися до Київського вишу не стало проблемою: адміністрація пішла кримчанам назустріч. Буквально через три дні з моменту написання заяви в КНУ їм перетелефонували і повідомили, що вони вже є студентами університету. Їх одразу ж поселили в гуртожиток, а на п’ятий день виплатили стипендію.

- Спочатку звикнути було важко. Тут усе інше: інша система викладання, оцінювання. Наприклад, у Криму нам виставляли оцінки за результатами іспиту, а тут, у Києві, доводиться заробляти бали впродовж усього семестру, - розповідає студентка першого курсу Марія, історія якої подібна до Русланової.

За її словами, останні дні перебування в Кримському університеті вона багато разів чула докори ректора на те, чому досі перебуває в аудиторіях, адже Марія брала участь у Майдані. Відчувався сильний тиск, каже дівчина.

Батьки Руслана залишились у Ялті. Зараз вони змушені змінити паспорти на російські, інакше їм доведеться платити великі податки за нерухомість, якою вони володіють на півострові (на території Російської Федерації) як іноземці. В майбутньому планують усе розпродати і переїхати на материкову Україну.

- Багато знайомих просто відвернулися від нас. Але моїх батьків особливо обурило те, що мою фотографію зняли з дошки пошани у школі: там я "зрадник №1", - розповідає Руслан.

Батьки Марії також досі у Криму. Хоча батько вже залишився без роботи - його фірма зараз закривається через економічні проблеми на півострові.

- Мама - викладач історії у Кримському гуманітарному університеті, але її вже попередили про звільнення найближчим часом через політичні міркування. Вони шукають роботу в Києві, але поки безрезультатно. Бабуся все життя прожила в Криму, і нікуди переїжджати не буде: там вона народилася, там її дім, - розповідає дівчина.

Сама ж Марія їздить додому по міграційній карті.

За повідомленнями Міносвіти, станом на 5 травня 2014 року до 124 вишів материкової України вже переведено 1544 студенти з Криму.

Проте не тільки студентам, які переїхали з Криму на материк, доводиться адаптуватися до нових умов: багато викладачів історії виїхали, оскільки у Криму тепер вважають непотрібним вивчення історії України.

Закривають кафедру української філології.

- Розповідали, що в Таврійському університеті закриють кафедру кримськотатарської філології і розформують кафедру історії України. Зараз забороняють усе, що стосується українців і кримських татар, - каже Руслан.

- Але молодь, яка часто була в Києві, в тому числі під час Майдану, бачила, що такого страхіття і русофобії, які їм описують російські ЗМІ, тут немає. Молодь Криму здебільшого проукраїнська. Вона народжена в Україні, у неї немає іншої Батьківщини, - переконана Марія.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

16.11.2018, 07:48
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus