Гроші на армію. Чому все так погано

Скільки грошей виділили з бюджету і скільки витратило Міноборони. Чому є гроші на квартири, але немає на бронежилети
7 липня 201410:00

Українці звикли, що на чиновників та політиків не варто покладатися не те що в мирний час, а й у військовий.

Коли "слуги народу" ділять між собою квоти, прибуткові посади, бюджетні потоки, громадяни не лише наповнюють казну (з якої годуються чиновники), а й підтримують власну армію.

Вони жертвують гроші на забезпечення армії (станом на липень було зібрано 134 млн грн, а використано лише 16,4%). Самі купують форму для солдат, бронежилети, каски, взуття, тепловізори, снайперські приціли, харчі тощо.

Тим часом Міністерство оборони України не поспішає повністю використовувати кошти, виділені з державного бюджету на потреби армії. За перше півріччя 2014 року Міноборони використало трохи більше ніж половину грошей, що йому переказав уряд. 

Один із членів комітету Верховної Ради з питань бюджету передав INSIDER розпис фінансування Міноборони в січні-червні цього року. Документ дає змогу з'ясувати, які саме потреби армії передусім задовольняло його керівництво. 

Гроші є, бронежилетів - немає

Згідно з розписом, на армію 2014 року передбачено 20,07 млрд грн.

Із цієї суми в січні-червні українське військо отримало 11,5 млрд грн, а використало лише 6,9 млрд грн.

Наприклад, з отриманих 500 млн гривень, передбачених на забезпечення солдат харчуванням, використано лише 400 млн грн. Паливно-мастильних матеріалів у першому півріччі закупили на 266,3 млн грн, коли передбачено 1,43 млрд грн.

Форм, взуття, бронежилетів та інших предметів побуту в перші шість місяців 2014 року чиновники з МОУ закупили на 73,8 млн грн, коли на цю статтю було передбачено 288 млн. Із них на бронежилети передбачено 118 млн грн. На цю суму можна було закупити 23,6 тис бронежилетів четвертого класу міцності (за ціною 5 тис грн за штуку). Однак на закупівлю "броні" використано лише 21 млн грн.

Водночас сплата комунальних послуг - найбільша стаття витрат, як би це дивно не виглядало у воєнний час. У січні-червні на "комуналку" витратили 420,6 млн грн із 490 млн виділених. Для порівняння: за звітний період медичне забезпечення військовослужбовців профінансовано на 18,2 млн грн.

Більш-менш фінансується фонд виплати заробітних плат: із 5,628 млрд отриманих використано 5,115 млрд грн. На одноразову допомогу в разі інвалідності або загибелі солдата в першому півріччі було отримано 62,7 млн грн, а використано 53,8 млн.

 

На додаткові потреби армії до кінця року необхідно ще 11 млрд грн. Водночас із Міністерством фінансів було погоджено лише 5 млрд грн витрат. Так, на виплату грошового забезпечення військових (зокрема всіх учасників АТО) до кінця цього року було запропоновано додатково виділити 3,3 млрд грн, а погоджено з Мінфіном 2,177 млрд.

Із додаткових 274,1 млн грн, передбачених на виплати одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих, Мініфін погодив 47,5 млн.

З 1 млрд грн на харчування солдат фінансове відомство погодило трохи більше ніж половину – 600 млн. Із 527 млн грн на обмундирування – лише 260 млн грн.

На закупівлю медикаментів та медобладнання Мінфін дав добро виділити 12,2 млн грн із запропонованих 235 млн грн. На закупівлю та ремонт військової техніки – 30,5 млн із запропонованих 650,7 млн грн.

 

Під прицілом депутатів

Чому Міноборони так повільно "освоює" бюджетні кошти, минулої середи, 2 липня, намагалися з'ясувати народні депутати. Для цього на засідання комітету Верховної Ради з питань бюджету вони запросили директора департаменту з питань фінансів Міноборони Івана Марка, а також першого заступника міністра фінансів Ігоря Марковського. 

Засідання відбувалося без преси.

Керівник комітету, регіонал Євген Геллєр, чомусь вирішив, що доповідати з питань фінансування армії чиновники Міноборони мають наприкінці засідання. Це питання в порядку денному було включене в розділ "різне". Однак більшість членів комітету наполягли, щоб чиновники відзвітували на початку засідання. 

Основна претензія до Марка з боку народних обранців - повільне використання коштів для ремонту і закупівлі техніки та озброєння в умовах проведення Антитерористичної операції. Найбільше депутати обурювались, що військові відмовилися закупити бронежилети за кордоном. Наприклад, в Угорщині. Натомість Міноборони закуповує бронежилети, які виготовляє комбінат "Перемога", що розташований у місті Ірпінь Київської області. 

Ті активісти, які вже третій місяць купують бронежилети, кажуть: хоч комбінат і працює, але в основному весь товар забирають перекупники. І саме в них вони мусять купувати бронежилети. Навар перекупника на одному "броніку" - щонайменше 100 доларів.

Відповідно, через такі схеми постачання бронежилетів триває дуже повільно.

Депутати підрахували, що ту саму кількість бронежилетів, яку Міноборони закупило за три місяці, в Угорщині можна було закупити за місяць. Марко у відповідь пояснив: хоч бронежилети поступали на передову повільно, однак держзамовлення дало змогу їм налагодити виробництво у промислових масштабах в Україні. Мовляв, до цього бронежилети держава майже не закуповувала. Що заважало Міноборони паралельно розвивати власне виробництво і купувати іноземні бронежилети, чиновник переконливо пояснити не зміг.

Нардеп від "Батьківщини" Олександр Чорноволенко розповідає: Міноборони обіцяє, що до кінця року повністю використає всі кошти, які переказав Мінфін. "Їх також можна зрозуміти, адже лише нещодавно ми дозволили їм для закупівлі обладнання проводити тендери з одним учасником. До цього вони мусили організовувати тендери відповідно до процедури, а це вимагає значно більше часу", - каже Чорноволенко.

Марко також пояснив, що у другому півріччі Міноборони має намір закуповувати техніку та озброєння для резерву. За його словами, у разі бойових дій військові мають посилювати постачання армії за рахунок резервів. Однак за роки незалежності придатного оснащення в резервах військових майже не залишилося. Саме тому із забезпеченням військових, які перебувають у зоні АТО, навесні були складнощі. "Тепер же ми поповнимо резерви, що гарантує - у майбутньому подібної історії більше не буде", - пообіцяв він депутатам.

Після чого повідомив: військові вже підрахували, що для переоснащення армії в держбюджеті на наступний рік фінансування Міноборони потрібно збільшити до 75 млрд гривень. Тобто маже в 4 рази порівняно з 2014 роком. Мовляв, у такому разі армія зможе закупити все необхідне їй озброєння та обладнання, однак лише вітчизняного виробництва. Якщо ж купувати зброю за кордоном, то бюджет військових можна збільшувати до безкінечності, переконують чиновники. 

Проте виділені кошти, і навіть привезене обладнання, ще не гарантують, що солдати отримають захист.

Прес-секретар Віталія Кличка Оксана Зинов'єва розповіла, як кілька місяців тому брат мера Володимир привіз в одну із частин бронежилети з Німеччини із 4-м рівнем захисту. На що генерали запитали його, чому він не привіз дешевших, а решту дав би грошима.

Прес-секретар депутата Ярослава Москаленка Галина Нагорна, який вже 3 місяці купує бронежилети та інші необхідні речі для солдатів, звикла, що знаходить їх у перекупників. Але нещодавно вона стала свідком, як у неї на очах керівники частини намагалися приховати один із п'яти генераторів, які вона привезла.

Це тоді, коли хлопці, яких відправили під Луганськ, кілька днів сиділи там без провіанту й мали вибір - або спати на бронежилетах, щоб не застудити нирки, або вкриватися ними, щоб вночі не отримати осколок.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 14:13
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 25 травня 2019

    Зе!Тиждень: забути обіцяне

    ...йти шляхом попередника. Майже.

     
    • 25 травня 2019

    РФ зобов'язана негайно виконати рішення трибуналу ООН щодо звільнення моряків, - адвокат Полозов

    Якщо Росія не виконає, то може отримати нові санкції

     
    • 22 травня 2019

    Зеленський проти Ради: перший ляпас президенту

    Всенародною любов’ю не прикрити перші узурпаторські нотки

     
    • 22 травня 2019

    Перезахоронення радіоактивних відходів з Цибулевого у Чорнобилі: всі деталі

    НАТО реалізує проект із захоронення РАВ у Кіровоградської області

     
Система Orphus