Енергодиктат: як президент взяв під контроль НКРЕКП

Чому номінаційна комісія не встигає відібрати нових членів регулятора, а президент порушує свої ж власні укази, розбирався INSIDER
14 грудня 201714:33

Вже третій тиждень енергетичний ринок країни живе за власними законами – регулятор призупинив свою роботу до відновлення кворуму. Криза, про яку незалежні експерти та міжнародні інституції попереджали владу ще на початку осені, стала реальністю.

Несподівано її побачив і президент Петро Порошенко та його парламентська фракція. Щоби “врятувати ринок” через Верховну Раду в день фінальних торгів за бюджет протягнули законопроект, який дозволяє главі держави одноосібно призначати тимчасових членів Національної комісії, що здійснює регулювання  у сфері енергетики та комунальних послуг.

Цьому передувала епопея із намаганням сформувати номінаційну комісію для відбору нових членів НКРЕКП, яку також затягнули до останніх строків. Хоча прийнятий закон і передбачає, що президент може наповнити склад регулятора тільки на три місяці, цілком ймовірно, що цей строк буде продовжуватися.

Чому номінаційна комісія не встигає відібрати нових членів регулятора, а президент порушує свої ж власні укази, розбирався INSIDER.

Гра на затягування

27 листопада президент звільнив із НКРЕКП Бориса Циганенка. До цього він заблокував ряд важливих рішень регулятора несподівано, вийшовши на затяжний лікарняний. Як вже пояснював INSIDER, таким чином Костянтин Григоришин “передав привіт” іншому олігарху – Рінату Ахметову, залишивши останнього без мільярдних дивідендів.

Історія цікава тим, що того дня у рамках ротації членів Нацкомісії своєї посади мала позбутися і Вікторія Морозова. Однак Порошенко всупереч власному указу її не звільнив.

INSIDER звернувся до Адміністрації президента із запитом щодо цієї ситуації. Спочатку він “випадково загубився”, а за день до відповіді на друге звернення Морозову таки звільнили – станом на 14 грудня у НКРЕКП залишилося тільки два члени. Нагадаємо, що для прийняття рішення необхідно щонайменше чотири голоси.

Колишній член регулятора Андрій Герус пояснює, що у президента розглядали ідею змінити закон, зменшивши кворум.

“Морозову звільнили невчасно, бо ще була одна версія змін до закону – понизити кворум і продовжити їй повноваження. Але потім переграли на іншу версію”, – каже він.

За інформацією INSIDER, фактичному очільнику комітету з питань ПЕК Олександру Домбровському (БПП) запропонували подати законопроект про зменшення кворуму у НКРЕКП. Але він цього робити не захотів, тому був знайдений інший вихід – дозволити Петру Порошенку одноосібно призначати тимчасових членів регулятора.

 Домбровський з Порошенком. Фото 5 каналу

На комітеті Домбровський розповів, що з президентом була розмова і він звичайно не хоче на себе переймати додаткові повноваження, але “ви ж розумієте, в якій складній ситуації опинилася вся галузь, тому він готовий йти на зустріч”. Така заява виглядає досить цинічно, зважаючи на те, як гальмувався процес обрання членів номінаційної комісії, що і призвело до “складної ситуації”.

Варто відзначити, що повноцінну роботу комісія розпочала 25 листопада, тобто в переддень зупинки роботи чинного складу регулятора. За найбільш оптимістичними прогнозами, обрати нових членів НКРЕКП вона зможе вже у лютому 2018 року. Однак і тут є проблеми.

Як розповіли INSIDER джерела знайомі із ситуацією всередині комісії, існує висока ймовірність того, що у визначені строки свою роботу вона не закінчить. По-перше, їй фактично не надають якісного юридичного супроводу, тож на розробку регламентів та інших документів йде велика кількість часу.

Також варто відзначити, що герою України Семену Поташнику, якого в комісію делегував президент, вже 87 років. Він не користується електронною поштою, тож вимагає отримувати всю інформацію у друкованому вигляді. На вивчення їх доводиться відводити багато часу.

Інший член комісії, від уряду, Микола Ніцак, проживає у Черкасах. На кожне засідання він кожного разу приїздить до Києва за власні кошти – як відомо робота у номінаційній комісії не оплачується, а витрати не компенсуються.

“Існує ризик, що у встановлені строки нові члени НКРЕКП обрані не будуть. Потім скажуть, що номінаційна комісія не справляється зі своєю роботою. А президент вже отримав повноваження для призначення тимчасових членів регулятора”, – додає співрозмовник видання.

Петрове рішення

7 грудня напруга у парламенті не спадала від самого ранку. На голосування могли винести законопроект, який давав можливість звільнити директора НАБУ Артема Ситника. Однак в останній момент під тиском послів від нього відхрестилися усі ключові політичні гравці, перевівши стрілки на голову фракції БПП Артура Герасимова.

Потім розглядали звільнення Єгора Соболєва з посади голови антикорупційного комітету, на вечір запланували голосування за бюджет на 2018 рік. Момент для того щоби проштовхнути потрібний законопроект був обраний ідеально.

Очільник комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський запевнив депутатів, що робота регулятора заблокована і наслідки для галузі будуть катастрофічними, особливо в період опалювального сезону.

“Тому вноситься законопроект, яким пропонується дати право президенту України призначити тимчасово, разово, на  3 місяці, для доукомплектування  членів  НКРЕКП, до того моменту, коли номінаційна комісія обере необхідних кандидатів і, відповідно до прийнятого нами з вами закону, внесе їх на розгляд Президенту”, – додав він.

Таким чином депутатів поставили перед вибором: або в ефірах всіх телеканалів бути звинуваченими у енергетичній кризі, або ж підтримати здавалося би безневинну норму для уникнення катастрофи. Результат був прогнозованим: на табло висвітилося 233 “за”.

Цікаво, що проголосований законопроект у комітет вніс сам Домбровський у день, коли мав бути розглянутий законопроект №7342 авторства Олексія Рябчина (“Батьківщина”) та Вікторії Войціцької (“Самопоміч”).

Рябчин розповів INSIDER, що їх документ був провокацією, адже дозволяв президенту призначати тимчасових членів НКРЕКП на 6 місяців.

“Ми хотіли зіграти на випередження, щоби показати справжні наміри влади. Проте в останній момент, вони внесли майже ідентичний нашому законопроект, який і був потім проголосований”, – пояснив нардеп.

Войціцька додає, що дивним чином інформація про їх намір зняти законопроект дійшла до Домбровського у переддень розгляду в комітеті.

 Вікторія Войціцька. Фото сайту "Самопомочі"

“Ми хотіли подати законопроект і якщо нема альтернативного від влади, то винести на комітет і перед розглядом його відкликати. Фактично в день розгляду був зареєстрований такий же законопроект, який і отримав підтримку в комітету, і далі в парламенті”, – розповіла вона.

За словами Андрія Геруса, тепер президент має повний контроль над тарифним регулятором, але разом із тим несе і повну відповідальність за його рішення.

“Через зупинку роботи НКРЕКП були підвішені технічні рішення про розподіл коштів, але найважливіше: тариф теплової генерації та оптова ціна (ОРЦ) е/е на 2018 рік. Тарифи для ТЕС хочуть підняти на 25%, а загальну оптову ціну на 15%. Це ціна питання +12,5 мільярдів гривень на 2018 рік. Навколо цього і заради цього вся гра,” – впевнений експерт.

Днями у ЗМІ з’явилася інформація, що президент хоче призначити на вакантні посади у НКРЕКП трьох тимчасових членів: щойно звільнену Вікторію Морозову, заступника директора департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері Оксану Кривенко та ще одного чиновника із Нацкомісії Антона Гудаченка.

Вікторія Войціцька розповідає, що із двома останніми кандидатами вона познайомилася у рамках робочої групи по газорозподільчим мережам. На її переконання вони лобіють інтереси олігарха Дмитра Фірташа.

“Якщо вони будуть призначені, ми можемо побачити не тільки Роттердам+, але й повернення до теми абонплати для споживачів газу і можливо навіть затвердження RAB-тарифу для облгазів. Люди, яких хоче призначити президент, цю ідею підтримали ще на робочій групі”, – каже нардеп.

З огляду на проблеми, які супроводжують роботу номінаційної комісії, такий склад регулятора може проіснувати куди довше, аніж три місяці. Здавалося би проблема вирішена: ринок працює, регулятор з дня на день відновить свою роботу. Однак його склад тепер важко назвати незалежним і рішення, які він прийматиме, покажуть чи справді це так.

“Мені відомо, що президенту України пропонувалося стати лідером реформи енергоринку і створити реально незалежний регулятор по найкращим європейським  моделям. На жаль, він  прислухався до інших порад, і зараз намагається зняти такий собі корупційний ґешефт з енергоринку для того, щоб зняти 10-12 мільярдів на передвиборчу кампанію”, – пояснив цю ситуацію Олексій Рябчин.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

16.12.2017, 10:33
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 липня 2018

    Хлор від Коломойського. Чому українські міста опинилися на межі екологічної катастрофи

    Першими в зоні ризику опинилися жителі Дніпра, Миколаєва, Харкова, Житомира та Кривого Рог

     
    • 17 липня 2018

    Cкелети з шаф: три книжки про те, як прихована правда стає кривдою

    Можна нарікати на брак сучасних українських детективів, а можна спробувати написати детектив самому

     
    • 16 липня 2018

    Три горішки для Продана

    На початку історії з Проданом Порошенку подзвонив Яценюк, і на Банковій зібрали закриту зустріч у вузькому колі

     
    • 13 липня 2018

    Кому і яка ЦВК потрібна

    Пропонуючи своїх 6 кандидатур, Порошенко отримував блокуючий пакет у ЦВК. Але для повного контролю йому треба було 10

     
Система Orphus