У четвер до півночі Верховна Рада ухвалила бюджет на наступний рік. Таким чином, прем’єр Володимир Гройсман виконав свою обіцянку – вперше держава отримала головний фінансовий документ не в передноворічному угарі. Втім це не означає, що він обійшовся без звичних торгів та забезпечення депутатських бажань. Просто прем’єру вдалося це зробити максимально тихо, без ображених.
Про це свідчить навіть те, як він миттєво задовольнив бажання фракції Олега Ляшка, коли голова податкового комітету Ніна Южаніна не підтримала їх правки по електромобілях.
Електоральний бюджет успіху
"Взагалі, я вважаю, що 2018 рік буде роком економічного успіху, який має відчути кожна українська родина з точки зору доходів і якості життя", - обіцяв Володимир Гройсман за місяць до ухвалення бюджету.
"Ми виробимо на 400 млрд більше продукції, ніж це було у 2017 році. Десятки тисяч людей матимуть роботу і заробітну плату, а економіка буде розвиватися", - зазначив тоді прем’єр.
Те, що бюджет-2018 має стати бюджетом соціального успіху не викликало в експертів сумнівів. Адже тільки так влада зможе "не словом, а ділом" боротися з опозицією. (До того ж, вона на рік позбавила Юлію Тимошенко приводу піаритися на темі захисту землі від продажу, продовживши мораторій).
 |
Втім суттєве збільшення дохідної частини бюджету між першим і другим читанням викликало питання у депутатів-економістів.
"Бюджет-2018 року, поданий у першому читанні у Верховну Раду, був порахований Міністерством фінансів на недостовірних макроекономічних показниках. Фактично міністр фінансів на засіданні нашої фракції у вівторок визнав це, тому що вони рахували показники, які були затверджені у травні, а бюджет подавався у вересні", - заявила Тетяна Острікова від "Самопомочі".
"Якщо ви порівняєте перше і друге читання - раптом доходи збільшилися на 36 мільярдів гривень. Звідки вони взялися? В порівнянні з минулим роком доходи збільшуються на 20%. Причиною може бути зростання економіки, але вона росте на 3%. Причиною може бути інфляція – її уряд планує 10%. Звідки взялося 20%? Цей показник не від мого бажання має рости, його робить економіка або ціни", - розповів журналістам депутат від БПП Віктор Пинзеник.
"Якщо я раніше говорив, що цифра видатків є нереальною, бо вона тягне нас далі на життя в борг, то зараз вона є ще більш нереальною і призведе до дефіциту бюджету. Про це говорить і цифра зовнішнього боргу, який збираються збільшити на 344 мільярди гривень. Борг це наслідок, це дитина бюджету", - зазначив він.
"У цифрах взагалі щось не сходиться, нагадаю, що економіка зростає на 3%, при цьому середня зарплата на 22%. У нас вперше цього року за останній час від’ємне сальдо торгівлі – імпорт перевищує експорт. Зовнішній борг скоротився на 29 мільярдів доларів, а тепер знову росте", - дивувався Пинзеник.
Член бюджетного комітету, депутат від БПП Сергій Рудик зауважив, що між двома читаннями дохідна частина зросла на 36 мільярдів, а видаткова – на 40.
Судячи з усього, цей ріст відбувся задля задовлення депутатських бажань, і тому комітет з бюджету перед голосуванням працював до 5 ранку, а податкової політики збирався кілька разів.
"Я вам так скажу: це буде глибоко соціальний бюджет, який піде на забезпечення потреб депутатів в округах", - сказав один з високопосадовців "Народного фронту" перед ухваленням бюджету.
 |
| фото прес-служби Кабміну |
Його колега з БПП був більш конкретним і вказав на те, що порівняно з минулим роком ці видатки в бюджеті виросли до 5 мільярдів. "Якщо минулого року був 1 мільярд, то тепер 5. Є депутати, які з цього отримують свій відкат. Я на свій округ їжджу рідко, але як виявилось мене там дуже підтримують і готові переобрати, бо я з них ці гроші на відкат не прошу", - зізнався один з депутатів БПП.
Депутати від "Волі народу" в неофіційних бесідах підтверджують, що ціна їх голосування – звичні 20 мільйонів на округ, адже група складається з мажоритарників.
Перед голосуванням прем’єр зустрівся з депутатами фракцій коаліції. У "Народного фронту" до прем’єра не було питань ні на рівні керівництва, ні депутатів.
"Він нам розказав, як він нас любить, і Яценюк його відпустив", - розповів один з депутатів.
З БПП теж все пройшло без проблем.
"В принципі всі наші поправки враховано, я особисто просила про програму лікування онкохворих", - зізналася депутат від БПП Ірина Суслова.
Втім, як виявилось, проблеми вилізли з іншого боку, коли половина фракції БПП не проголосувала за зміни до податкового кодексу, де прем’єр спробував врахувати інтереси фракції Ляшка по електрокарах.
Щасливий Ляшко
Голосування фракції Радикальної партії давно вже стало анекдотом при ухваленні бюджету. У 2015 році Олег Валерійович примудрився за 15 хвилин кардинально змінити ставлення до бюджету в обмін на рядок про пожежні автомобілі.
Тому кожного року журналістам цікаво, що лідер радикалів просив іще. На цей раз року, лідер радикалів отримав теж не мало.
За дивним збігом обставин, напередодні суд дозволив Ляшку завести в Раду нового депутата замість Юрія Артеменка. Ним стала донецька ріелтор Валерія Заружко.
 |
| фото прес-служби ВР. Ляшко і Заружко |
Без пожежних автомобілів теж не обійшлося.
"Я до речі цікавився, вони йому треба не стільки для відкату, як для піару. Це ж типу його вотчина. Але звісно просив. Плюс просив свій ліс-кругляк, і законопроект про "Купуй українське". Законопроект поганий, навряд чи його проголосуємо. І ще в нього там якась нова фішка про електрокари", - розповів INSIDER один з депутатів-очільників профільних комітетів до обіду.
Але вже після обіду законопроект "Купуй українське", який змушує закупати український товар через Prozorro з преференціями був ухвалений у першому читанні.
"Ми його проголосували, але в другому читанні завалимо. Це йому дали під наступні голосування", - зізнався не під запис один з депутатів БПП.
Заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов назвав законопроект відверто корупційною схемою, замаскованою під "підтримку вітчизняного бізнесу".
"Тому, хто збере 23 довідки, пропонується переплачувати до 43% від суми тендеру. Десятки мільярдів гривень пропонується направити обраним олігархам та бізнесменам. Аргументація примітивна - не треба нас німецької техніки на будівництві доріг - Автодор кидав асфальт в ями лопатами в дощ - і має кидати далі. Тільки грошей ми їх більше заплатимо, ніж німцям.", - зазначив Нефьодов.
Він наголосив, що цей законопроект порушує угоду про Асоціацію.
Втім у Ляшка переконані, що це дуже корисний законопроект, що підтримає українську промисловість. Принаймні в цьому в четвер увеері намагався переконати Андрій Лозовий INSIDER, нагадуючи, що свого часу Обама провів у Штатах такий же законопроект.
Коли Ляшко йшов до трибуни виступати про бюджет, бізнес-партнер Коломойського, депутат Олександр Шевченко запропонував: "Олег, проси ще щось!".
Останньою вимогою Ляшка у четвер була поправка про скасування ПДВ для електрокарів на 5 років.
Але тут щось пішло не так, бо голова податкового комітету не зачитала її серед тих, які треба проголосувати в кінцевому варіанті закону. Радикали збурилися, заспокоїти їх довелося прем’єру, і він запевнив, що їх вимога буде врахована.
Це призвело до того, що за зміни до Податкового кодексу (законопроект №6776-д) не проголосувала більша частина фракції БПП, включаючи Южаніну.
 |
"По суті, прем’єр нас підставив, цього не було в проекті. Южаніна не знала про ці домовленості, не голосувала за них. А депутати подивилися на неї, і теж не проголосували", - розповів один з депутатів БПП.
Вже потім з голосу Артур Герасимов вніс поправку, якою пільги по ПДВ давалися на рік, а не на 5, що дуже засмутило соратників Ляшка. Хоча Южаніна заявила, що працює з Ляшком над законопроектом про комплексну програму щодо електромобілів.
"Йдеться про зборку електромобілів в Україні, і міністерство Володимира Омеляна працює над цією програмою", - повідомила голова бюджетного комітету.
Кури, рапс, соя
Втім не тільки поправки по електромобілях поставили під загрозу ухвалення бюджету. Парламент також став ареною битви між лобістами різних аграрних холдингів.
Цьогорічні дотації на холдинг Юрія Косюка, який отримав 1,25 мільярди гривень, що становить майже половину від того, що виділено на галузь, вже стали притчею во язицех.
В проекті цього бюджету видатки в одні руки хотіли обмежити до 150 мільйонів. Кажуть, цю норму лобіював лідер групи "Відродження" і один зі співвласників групи "Кернел" Віталій Хомутиннік.
Втім свої кошти Косюк міг би отримати з 4 мільярдів, які передбачені в бюджеті на підтримку тваринництва, зокрема на добудову Вінницької птахофабрики.
Палиці в колеса успіху Косюка спробували поставити соратники Віталія Хомутинніка. На засіданні податкового комітету нардеп Дмитро Святаш з групи "Відродження" запропонував позбавити "Миронівський хлібопродукт" Косюка права бути платниками єдиного податку четвертої групи.
За його словами, у випадку з виробництвом курятини єдиний сільгоспподаток став по суті "узаконеним офшором".
"Що відбувається? Найбільша в країні птахофабрика – Вінницька – займає площу 45 гектарів. Платить податок виходячи зі ставки 0,95% від нормативної оцінки землі на рік. Генерує виручку близько 5 мільярдів гривень, аудирований прибуток заявляє у 1,5 мільярда грн, а фіксованого сільгоспподатку заплачено 20 тисяч! І на цю ж фабрику іде 550 мільйонів бюджетних дотацій", - пояснив Святаш свою позицію INSIDER.
На його думку, "МХП" живе в умовах офшору і при виручці у 28 мільярдів і платить сукупно єдиного сільгосподатку менше мільйона гривень.
Правки Святаша буди підтримані на комітеті, але в залі їх збив Владислав Голуб, який є депутатом від Черкащини, де знаходяться підприємства Косюка.
Южаніна за поправку комітету боротися не стала.
 |
| боротьба за правки. Фото прес-служби Кабміну |
Ще один аграрний конфлікт стосувався норми, де з березня 2018 позбавлялися пільг з ПДВ експортери сої, ріпаку та соняшнику. Якби її змінили поправками, то виграв би "Кернел" Хомутинніка-Веревського. Але ця домовленість пройшла повз БПП.
Коли лобісти цих змін зрозуміли, що їх "прокотили", то вони кинулися до трибуни і стали вимагати від Южаніної врахувати і їхній інтерес. Серед тих, хто її захищав був і Іван Мірошниченко з "Самопомочі".
Але поправка так і не була проголосована. І тепер той же Мірошниченко говорить про збитки галузі на 10 мільярдів гривень.
"Аграрії самі не добачили чи не змогли своєчасно проаналізувати норму, яка стосується заміни нульової ставки на звільнення від оподаткування. До речі, я вважаю, що вони зараз не до кінця проаналізували ситуацію. Я як голова комітету вже кілька років говорю про те, що в аграріїв в податковому кредиті дуже багато сум, які не сплачені грошима, але відшкодовуються з бюджету. Тому я пообіцяла колегам, що найближчими днями порахуємо в комітеті приклади, що буде означати для них зміна ставок. А потім будемо робити висновки. Тим більше, що норма буде запроваджена лише з 1 березня", - сказала Южаніна після голосування.
Вишенька на тортик
Якщо Гройсман вирішив зіграти у свою гру з поправками Ляшка та олійних агромагнатів, то соратники президента віддячили йому по іншому.
Вже під завісу Максим Курячий з БПП попросив внести в бюджет наступні правки.
"Збільшити Апарату Верховної Ради за кодом 0111020 на 59 мільйонів 990,8 тисяч гривень, з них оплата праці на 49 мільйонів 172,8 тисяч гривень. Збільшити Державному управлінню справами за кодом 0301010 на 26 мільйонів 088, (з комою) 5 тисяч гривень, з них оплата праці на 21 мільйон 384 тисячі гривень. Збільшити уряду за кодом 0411010 на 28 мільйонів 460, (через кому) і дві десятих тисяч гривень, з них оплата праці на 23 мільйони 328 тисяч гривень.
Збільшити Мінфіну за кодом 3501010 на 31 мільйон 446,7 тисяч гривень, з них оплата праці на 25 мільйонів 776 тисяч гривень.
Збільшити Генпрокуратурі за кодом 0901010 на 400 мільйонів гривень, з них оплата праці на 327,8 мільйонів гривень. Збільшити Національній академії медичних наук України по коду 6561060 на 3 мільйони гривень…", - зачитував поспіхом депутат, якому слово передав Артур Герасимов.
Коли Курячий читав ці поправки, члени бюджетного комітету від НФ жартували: "А що це? Він читає новий проект бюджету від Банкової?".
Втім прем’єр вирішив залишити останнє слово за собою і підтримав пропозицію Олега Ляшка про перегляд мінімальної зарплати до 4200 вже після першого кварталу. Як відомо, президент 5 днів тому пропонував на 100 гривень менше.
 |
За кілька хвилин до півночі депутати проголосували бюджет і швидко залишили зал. Коментувати ніхто нічого особливо не хотів
"Хоч ми і не сиділи до ранку, але все було дуже інтенсивно. Тому всі стомлені", - зізнався Іван Вінник.
"Взагалі таке відчуття, що я побував на базарі – тут кричать про електрокари, тут про сою і ріпак. І тільки голова бюджетного комітету Андрій Павелко весь день грався у якусь гру, наче він і не голова профільного комітету", - сказав виходячи з зали один з депутатів НФ.
