У неділю енергетичний ринок залишиться без регулятора. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг стане неправомочною.
Наразі у складі НКРЕКП наявні четверо членів із семи – мінімальна кількість необхідна для прийняття рішень. Однак, згідно із планом ротації, затвердженим президентом навесні, двоє з них мають залишити свої крісла 26 листопада.
INSIDER роз’яснював причини та наслідки цієї проблеми ще два місяці тому. За цей час парламент, уряд та президент спромоглися сформувати номінаційну комісію для відбору нових членів регулятора. Щоправда зі своїм вибором вона визначиться у найкращому випадку у лютому 2018 року.
В останні тижні роботи чинного складу комісії, НКРЕКП мала прийняти ряд рішень, які би дозволили галузі більш-менш стабільно працювати в той час, поки в неї не буде кворуму. Однак один із її членів неочікувано пішов на затяжний “лікарняний”, що паралізувало роботу регулятора.
Позаяк, його напряму пов’язують із бізнесменом Костянтином Григоришиним, ця ситуація може бути трактована як чергова ескалація конфлікту між ним та Рінатом Ахметовим, який мав отримати щедрі дивіденди від неприйнятих рішень комісії.
Все йшло за планом
Дієздатність регулятора зависла на волосині ще у травні цього року. На той момент у складі НКРЕКП залишилося всього чотири члени, а обирати нових було нікому – Верховна Рада полишила намагання призначити своїх представників до номінаційної комісії після двох невдалих спроб.
Кабінет міністрів та президент Петро Порошенко їх навіть не починали. Власне, нинішній склад Нацкомісії цілком усіх влаштовував, саме він подарував ринку такі нововведення, як “Роттердам+” та RAB-тарифоутворення, що дозволило деяким великим приватним енергокомпаніям отримати надприбутки.
Від введення формули розрахунку ціни на вугілля “Роттердам+”, як відомо, виграв передусім енергохолдинг ДТЕК, що належить Рінату Ахметову. Його єврооблігації суттєво виросли в ціні: до цього їх активно скуповувала інвестиційна компанія ICU.
Один із її співвласників – Макар Пасенюк, на той момент був фінансовим радником Порошенка, міноритарним акціонером виступав тоді ще міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, наразі він входить до наглядової ради НАК “Нафтогаз України” за квотою президента. Свого часу в ICU працював і голова НКРЕКП Дмитро Вовк.
До питання призначення нових членів комісії повернулися тільки восени, проте запізно. Вже у вересні було зрозуміло, що деякий час ринку доведеться жити без регулятора. Тоді Вовк пояснив, що у комісії розуміють наслідки відсутності кворуму і завчасно готують рішення та постанови, за якими енергосектор існуватиме у цей період.
Очільник комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський прогнозував, що конкурс на новий склад регулятора розпочнеться у жовтні.
Однак номінаційна комісія остаточно була сформована лише 17 листопада: останнім своїх представників до її складу ввів президент, ними стали голова громадської ради при НКРЕКП, президент ВГО “Енергетична асоціація України” Василь Котко та голова науково-технічної ради ПрАТ “Укргідроенерго” Семен Поташник.
Раніше парламент обрав до комісії екс-начальника управління цінової політики КМДА Василя Яструбинського (кандидат від БПП) та голову компанії “ТрансЕнергоКонсалтинг”, члена стратегічної ради “Київського інституту енергетичних досліджень” Світлану Голікову (запропонована “Народним фронтом”).
Уряд за пропозицією міністра енергетики відрядив до комісії Миколу Ніцака. До 2011 року він очолював “Вінницяобленерго”, а до недавнього часу працював директором підрозділу НЕК “Укренерго” – "Черкаські магістральні електричні мережі". У експертному середовищі ці факти з біографії Ніцака тлумачать як можливий конфлікт інтересів, хоча за свого колишнього підлеглого заступився голова НЕК Всеволод Ковальчук.
Колишній член НКРЕКП Андрій Герус вважає, що вже у лютому номінаційна комісія запропонує президенту кандидатури до нового складу регулятора. “Є шанси на кращу комісію. На кращу НКРЕКП. Їх десь 40%, але це немало”, – відзначив він.
В свою чергу президент DIXI Group Олена Павленко пропонує дати комісіонерам трохи часу, аби оцінити чи справді конкурс буде прозорим та незаангажованим.
“Комісія має скласти положення про свою роботу і правила проведення конкурсу. У законі вони добре не прописані. А вже по цьому можна дивитись. Наприклад, чи голосування буде відкритим, чи закритим. Чи оцінку будуть виставляти відразу, чи після закритих дискусій”, – зауважила експерт.
Привіт Ахметову і “зеленим”
Поки номінаційна комісія починає свою роботу, аби відібрати нових членів НКРЕКП, у чинного складу регулятора виникла неочікувана проблема. Він не встиг прийняти необхідні постанови на перехідний період, про які ще у вересні заявляв Дмитро Вовк.
“Були підготовані зміни до нормативної бази для того, щоби регулярні рішення можна було зробити довгостроковими і хоча би якийсь період відсутність кворуму негативно не впливала на галузь. Також раніше було запущено розгляд тарифів на 2018 рік. Ми плануємо прискорити рішення, які впливають на стале проходження опалювального сезону і впровадження реформ”, – заспокоював він.
І все йшло за планом, поки 13 листопада НКРЕКП не змогла зібрати кворум. Один із чотирьох її членів – Борис Циганенко пішов на лікарняний і досі не повернувся. Через це протягом двох тижнів ряд рішень так і не був прийнятий. Наслідки цього “паралічу” для енергоринку можуть бути вкрай неприємними.
Як писав INSIDER, до приходу в НКРЕКП Циганенко був директором ТОВ "Енерджі Консалтинг", афільованої із бізнесменом Костянтином Григоришиним. Саме він виступав одним із лоббістів закупівлі НЕК “Укренерго” трансформаторів у "Запорізького трансформаторного заводу", що належить Григоришину.
“Циганенко раніше працював на Григоришина, і є багато питань чи має олігарх на нього вплив зараз і чому саме він не зважаючи на шалені прохання інвесторів вийти з “лікарняного” і проголосувати, цього не робить”, – заявив нардеп Олексій Рябчин на годині уряду в парламенті минулої п’ятниці.
Цікаво, що Циганенко разом із Вікторією Морозовою в рамках ротації до понеділка має бути звільнений з посади члена НКРЕКП розпорядженням президента. Однак кодексом законів про працю заборонено звільняти людину, якщо вона знаходиться на лікарняному.
“Виглядає так, що 26 листопада кворуму не буде, комісія перестане працювати. Про цей сценарій попереджали давно, чому політики не сприймали його серйозно – не знаю. Я, якщо чесно, не вірила, що до такого дійде. Разом із тим, думаю, що буде спроба внести зміни в грудні до законодавства, щоб продовжили строк діючого кворуму до березня, поки не прийдуть нові члени”, – розповіла INSIDER президент DIXI Group Олена Павленко
Одним із варіантів уникнення хаосу на ринку була пропозиція продовжити повноваження регулятора до того моменту, поки номінаційна комісія не обере новий склад. Про це просив навіть сам Вовк у листі до прем’єра. Проте у тому випадку, якщо саботаж Циганкова дійсно має планомірний характер – доведеться міняти закон двічі, визнавши рішення комісії легітимним за наявності 3 голосів.
“НКРЕКП протягом трьох місяців не зможе приймати рішення: зрив імплементації закону про ринок е/е, обленерго не зможуть отримувати тарифи з 2018 року, не можуть включитися "зелені", тарифи "Енергоатому", "Укргідроенерго" на 2018 рік залишаться на колишньому рівні”, – пояснив ситуацію журналіст Сергій Головньов.
Ця ситуація вчергове виставила Україну у незручному світлі перед іноземними інвесторами. Директор з розвитку Української асоціації відновлюваної енергетики Олена Колтик розповіла програмі “Схеми”, що через відсутність кворуму НКРЕКП не розглянула близько двох сотень питань, серед яких надання “зеленого” тарифу компаніям, які інвестували гроші у будівництво в Україні електростанцій з відновлювальних джерел енергії.
“За попередніми підрахунками, 33 компанії не можуть отримати "зелений" тариф. Мова про 134 МВт встановленої потужності. Інвестовано було близько 140 мільйонів доларів”, – повідомила вона.
Окрім іноземних інвесторів, Григоришин в цій ситуації позбавив значних дивідендів свого давнього супротивника у боротьбі за найкращі енергоактиви країни Ріната Ахметова. Одним із рішень НКРЕКП збиралася підвищити тариф теплової генерації на 25% або на 12,5 мільярдів гривень на 2018 рік.
“Може і це приурочено до річниці Євромайдану, не знаю. Але запропонувати ще зі всіх зібрати і дати додатково пану Ахметову +10 мільярдів гривень у 2018 році - це яскрава ідея. Ну і цей весь спектакль із напівпустими складами вугілля, "дєнєг нєт, памагітє отраслі" - підходить до фіналу”, – писав з цього приводу екс-член НКРЕКП Андрій Герус.
Також Ахметов втратив “маленький бонус” від уряду. Розпорядження Кабміну № 776-р від 18 жовтня 2017 року передбачає, що держпідприємство "Енергоринок" має взяти в “Ощадбанку” 2 мільярди гривень кредиту для погашення заборгованості перед енергогенеруючими компаніями теплових електростанцій. Як відомо, ДТЕК зосередив контроль над 9 із 14 українських ТЕС.
Суперечка між бенефіціарами енергетичної системи України може мати несподівану розв’язку. Виступаючи з парламентської ложі минулої п’ятниці, Гройсман натякнув, що найближчим часом уряд може тимчасово отримати певні повноваження НКРЕКП.
“Ми пройдемо абсолютно нормально цю зиму, країна готова, запас енергоресурсів на належному рівні, в тому числі і природного газу, і, звісно, є проблеми, пов'язані із забезпеченням необхідних рішень регулятором. Але я думаю, що ми знайдемо рішення, якщо буде потрібно, буде звертатися до українського парламенту для прийняття необхідних змін до законодавства, які дадуть мені можливість впливати на цей процес”, – зазначив прем’єр.
