7 листопада Верховна Рада у другому читанні ухвалила два законопроекти, які у мають підтримати український кінематограф.
По 228 голосів віддали нардепи за ухвалення у другому читанні законопроектів №3238-д та №3239-д про внесення змін щодо державної підтримки кінематографії до Податкового та Митного кодексів відповідно.
В той же час третій законопроект №3240 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії передали на повторне друге читання.
Які зміни впровадять після прийняття законопроектів і як це позначиться на українському кінематографі – у матеріалі INSIDER.
Товари для кіно - без мита
Проект закону №3238-д передбачає, що виробництво українських фільмів та озвучених українською іноземних, а ще - роботи з виготовлення архівів національних фільмів звільняється від податку на додану вартість (ПДВ) до 2023 року. Також не оподатковуватимуться дублювання і озвучка фільмів українською.
ВР запропонувала не вважати додатковим благом платника податку виплачену суб'єктам кінематографа вартість товарів і послуг: проїзд, проживання, харчування, страхування, навчання, пов'язані з виробництвом аудіовізуального продукту суб'єктами кінематографа України.
Закон №3239-д дозволяє до початку 2023 року ввозити товари для кіновиробництва без мита. Список цих товарів розбитий на кілька позицій. До нього віднесли, зокрема, кіноплівку – зі звуковою доріжкою та без неї, плівки у рулонах чи котушках, передавальна апаратура для радіомовлення та телебачення. Мито тепер не платитимуть і за антени, лінзи та інші оптичні елементи, цифровi камери і записувальнi вiдеокамери, тощо.
Під час розгляду поправок в комітетах пропонували не звільняти від ПДВ іноземні фільми, які дублюють і озвучують державною мовою на території України. Але цю ініціативу не підтримали.
Розробила законопроекти 3238-д і 3239-д група народних депутатів, серед яких – Олена Кондратюк, Ірина Подоляк, Ніна Южаніна, Микола Княжицький та інші. Відразу ж після голосування за законопроекти Голова Комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна заявила, що нововведення почнуть діяти лиш тоді, коли нормативно-правові акти Кабінету Міністрів приведуть у відповідність. “Виходить, що норми будуть дієвими у кращому випадку із січня 2018 року”, - сказала вона.
Гроші “з поганого на хороше” поки не виділятимуть
Прийняті законопроекти у майбутньому стануть супутніми до основного закону про державну підтримку кінематографу. Маються на увазі зміни до Бюджетного і податкового кодексів у відповідності до того закону про підтримку кінематографу, який прийняли раніше, коментує INSIDER Микола Княжицький.
“Ще один законопроект про зміни до Бюджетного кодексу відправили на доопрацювання, бо він готувався ще до того, як президент наклав вето на основний закон про кінематографію. Тому зараз цей законопроект (№3240 – ред.) треба привести у відповідність до чинного законодавства”, - каже він.
Вето на закон "Про державну підтримку кінематографії в Україні", прийнятий Верховною Радою України 22 вересня 2016 року Петро Порошенко наклав у листопаді 2016 року – через неповних два місяці після того, як за нього проголосували у Верховній Раді. Тоді Порошенко запропонував доопрацювати механізм надання державної субвенції для повернення частини витрат виробникам.
За словами Княжицького, рік тому президент не погодився також і з тим, як мало би проходити фінансування кіно.
“Порошенка не влаштовувала та система фінансування, яку пропонували. Тому зараз ми від неї відмовилися. Але, думаю, з часом до неї все одно повернемося. Бо сам закон – це добре, але питання фінансування лишається відкритим. Щороку воно вирішується урядом у ручному режимі. Для кіно це не дуже хороша практика. Бо, наприклад, європейські кінофонди часто фінансуються за рахунок надходжень від реклами, відрахувань від прибутків з телебачення, від азартних ігор чи лотерей. Але лотерейний бізнес у нас зараз в тіні, тому виділяти кошти “з поганого на хороше” поки неможливо. Та це питання все одно постане в майбутньому”, - сказав Княжицький.
Стратегічне українське кіно
Протягом 2017 року в кінотеатрах України з’явиться не менше 33-х вітчизняних фільмів. Це, за підрахунками Cut Insight, новий рекорд українського кіно за роки Незалежності. Минулого року у прокат надійшло 30 українських фільмів. Більшість із них фінансувалася ще при попередньому уряді, нагадують експерти.
Своєрідний антирекорд встановив 2010 рік, коли у прокат не вийшло ні одного українського фільмі. Але з того часу кількість картин українського виробництва стабільно зростає.
ПДВ-навантаження було немалим тягарем для українського кіно, особливо коли до створення фільму залучали переважно приватні кошти, каже український режисер і актор Ахтем Сеїтаблаєв. Його відміна, нехай і на кілька років, має пожвавити українське кіновиробництво, вважає режисер. Наприкінці цього року у прокат виходить його фільм “Кіборги”.
“Сам по собі ПДВ, якщо мова йде про навіть невеликий бюджет фільму, все одно у більшості випадків становить немалу суму. І, думаю, всім очевидно, що звільнення від податку - це стимул. Хочу нагадати, що наступного року на кіно виділять ще більше кошів, ні цього року. Чим більше фільмі зніматимуть, тим більше якісного кіно виходитиме на екрани” - сказав він.
Про збільшення фінансування українського кіно у своїх публічних заявах не раз говорив Петро Порошенко. Зокрема, нагадував, що підтримка кіно є частиною Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”.
У вересні 2017 року під час урочистостей з нагоди Дня українського кіно на кіностудії Довженко віце-прем’єр Павло Розенко заявив, що уряд планує збільшити витрати на кіно в бюджеті на 2018 рік. За його словами, наступного року мають виділити “ще більше коштів на вітчизняне кіновиробництво” (у 2017 році на це передбачили рекордні для України 500 млн грн. – ред.). Тоді ж Розенко додав, що уряд має працювати з українським глядачем, який "скептично ставиться до українських фільмів".
Та після цієї заяви Розенко серед кінокритиків стали звучати думки про те, що відтепер держава набагато більше впливатиме на прийняття рішень, якому фільму дати бюджет, а якому – ні. Також заговорили і про можливе впровадження цензури у фільмах: "держава дає гроші – держава диктує, що і як знімати".
"Я за всі роки у кіно нічого подібного жодного разу не чув, - каже Ахтем Сеїтаблаєв. - Достатньо зайти на сайт Держкіно і стане ясно, що обрані для фінансування фільми – абсолютно на різну тематику. Не буває жанру поганого – у нас всі ці роки відчувалася нестача всіх жанрів. І з якоюсь цензурою при наданні коштів на фільм я жодного разу не стикався. А з іншого боку – що поганого в тому, щоб знімати більше патріотичних фільмів? Це взагалі наше стратегічно важливе завдання", - висловив думку режисер.
Обіцяний мільярд на кіновиробництво ще чекає затвердження
Після голосування за законоропекти на підтримку кіно 7 листопада, в Україні також введуть у дію так звані кеш-рібейти: за допомогою системи cash rebate іноземним продюсерам фільмів зможуть повертати частину податків, які сплачуватимуться ними під час зйомок в Україні.
“У нас по цьому пункті навіть є вимога, щоб у фільмах, які у нас знімають іноземці, фігурувала українська тематика. Це позитивно впливатиме на імідж України за кордоном. Це також допоможе залучити більше грошей, ніж знімальній групі відшкодовують. Бо приїздять цілі знімальні групи, орендують приміщення, техніку”, - коментує Микола Княжицький.
Запровадження кеш-рібейтів це дозволить іноземним студіям, котрі мають значні бюджети, працювати в Україні і лишати тут гроші: це робочі місця і прибуток, каже письменник і сценарист Андрій Кокотюха.
"Поки не можна сказати, який буде від цього ефект, коли він буде і чи буде взагалі. Бо дотепер система кеш-рібейтів в Україні не була впроваджена. Хоча є кілька прецедентів, коли західні виробники кіно могли зайти в Україну, але їх зупиняла саме відсутність згаданої системи", - пояснює він.
Всяка увага до українського кіно, тим більше - з боку держави, сама по собі є позитивним фактом, вважає Кокотюха.
"Навіть коли кіно сварять на різних рівнях, це означає, що воно є і розвивається. Прем`єр-міністр Володимир Гройсман ще два тижні тому на зустрічі з представниками індустрії пообіцяв, що парламент розгляне потрібні для розвитку закони. Як бачимо, частково обіцянка виконана: виробники фільмів звільняються від оподаткування. Так само не буде податку на квитки, і вони стануть доступнішими", - коментує він.
"Єдине, чого я не зрозумів - чи поширюється цей закон на державу Росія. Бо не хочеться, аби це була пастка - з усім російським та проросійьким, включно з кіно, треба прощатися. Принаймні - до завершення війни і повернення українських територій. А ось обіцяний мільярд гривень на кіновиробництво поки не затверджений. Хоча пан Гройсман так само обіцяв. Втім, відповідний закон доопрацьовується, тож надія є. Взагалі кіноіндустрія - це зараз як оборонка. Бюджети на оборону і на кіно мають бути однаково високими. Чого не вистачає, так це закону, який би зобов`язав владу на місцях відкривати муніципальні кінотеатри. Та й бізнес відповідний треба стимулювати, бо кіно треба десь показувати", - каже Кокотюха.
