Браслет Пандори. Чому правоохоронцям не вистачає засобів електронного контролю

Браслета не вистачило не тільки для сина Авакова, їх вільних влітку було 60. Як так?
8 листопада 201722:32

Минулого тижня НАБУ затримало фігурантів справи щодо закупівлі рюкзаків для Нацгвардії, серед підозрюваних опинився і син міністра внутрішніх справ – Олександр Аваков. 1 листопада Солом’янський суд Києва відпустив його під особисте зобов’язання, присудивши здати закордонний паспорт та носити електронний браслет.

Проте пристрій стеження на Авакова-молодшого надягли тільки 7 листопада. Як зізнався працівник САП, вільних браслетів просто не було, і цей ймовірно “довелося зняти з когось іншого”.

Позаяк, це не перший подібний випадок, коли силовикам не вистачає електронних браслетів для фігурантів резонансних проваджень, INSIDER вирішив розібратися, в чому ж справа.

“Рюкзаків вистачає, браслетів нема”

Вночі 16 березня відсторонений голова ДФС Роман Насіров після затяжної судової епопеї таки виходить із Лук’янівського СІЗО. Цей процес затягується на кілька годин: правоохоронці чекають на квитанцію про оплату рекордної застави у 100 мільйонів гривень та шукають електронний браслет.

Суд на Донеччині 20 вересня вирішує змінити міру запобіжного заходу екс-меру Слов’янська Нелі Штепі. Її відпускають під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю. Ще тиждень за її будинком постійно стежать поліцейські, бо браслета для Штепи одразу не знайшлося.

В перший день листопада Солом’янський суд столиці відхиляє клопотання антикорупційної прокуратури про тримання підозрюваних у “справі рюкзаків” під вартою і відпускає їх під особисте зобов’язання.

З цього моменту про пересування Олександра Авакова відомо мало: одразу ж після суду він їде на роботу до батька, а вже наступного дня рушає до рідного Харкова. Чи супроводжують його у цих поїздках правоохоронці – невідомо.

 фото з ФБ Авакова-молодшого. Фотофіксація браслета

Зрозуміло, що у цій ситуації син очільника МВС вирішив би втікати певно в останню чергу. Відкинувши особливості конкретно цієї справи, маємо факт: тиждень підозрюваний мав можливість безперешкодно залишити територію України або й просто зникнути навіть у її кордонах.

Через два дні після суду директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник розповідає, що електронних браслетів, виявляється, на всіх не вистачає.  "Зараз у нас проблема у цій справі з тим, щоби знайти електронний браслет. Напевно, потрібно було МВС закуповувати браслети, а не рюкзаки", – додав він.

Із подальшої розповіді директора НАБУ стає ясно, що наразі тільки Національна поліція має ексклюзивне право закуповувати браслети контролю, і саме її службовці визначають пріоритетність їх видачі за рішенням суду.

Для Авакова-молодшого цей пристрій таки знайшли: фото із браслетом на нозі він опублікував у своєму Facebook, зазначивши, що доводитиме свою невинуватість у суді. Однак глобально проблему це не вирішує.

Бранзолетка від радника Ставицького

У 2012 році був ухвалений новий Кримінальний процесуальний кодекс. Суди почали переглядати запобіжні заходи і випускати із СІЗО під домашній арешт. Тоді ж з’явилося поняття “електронний браслет”, а от самих приладів в Україні не було – вирішили купити закордоном.

П’ять років тому очільник Головного слідчого управління МВС Василь Фаринник повідомив, що є потреба у 50 тисячах електронних браслетів на рік. На їх закупівлю виділили 32 мільйони гривень.

Збереглися свідчення про тендер, за результатами якого наприкінці 2012-го року МВС підписало із ТОВ “Беніш Джі Пі Ес Україна” договір про поставку 856 електронних браслетів, стільки ж мобільних контрольних пристроїв та іншого устаткування на 19,18 мільйонів гривень.

Даних про те, чи до кінця був виконаний контракт немає. Проте вже у березні наступного року, хизуючись новими електронними браслетами, у МВС заявили, що їх на балансі у відомства – 527 екземплярів. Тобто, понад 300 приладів або не дійшли до замовника, або були зіпсовані за кілька місяців.

ТОВ “Беніш Джі Пі Ес Україна” для колишньої влади компанія не чужа, можливо цим і пояснюється її успіх на державних закупівлях. Всього з 2008-го року фірма отримала на тендерах 210 мільйонів гривень.

За даними проекту “Наші гроші”, “Benish GPS Ukraine” є офіційним партнером ізраїльської компанії “3М Electronic Monitoring”. Електронні браслети її виробництва якраз і знаходяться на балансі правоохоронних структур.

Засновниками “Беніш” на той момент був Євген Фельдшеров, мальтійська компанія "Сек’юріті Сістемз Енд Девелопмент Лімітед" і ТОВ "Торговий дім "Укртекст". Наразі кінцевими бенефіціарами цих компаній записані Пітер Мамо та Еріка Іззо – менеджери структур, які допомагають вести офшорний бізнес на Мальті.

Беніш в центрі. З екс-міністром АПК Присяжнюком

Євген Фельдшеров був позаштатним радником Едуарда Ставицького у 2012-2013 роках, спочатку коли той очолював Міністерство екології та природних ресурсів, а потім і в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Сам екс-міністр, який втік до Ізраїлю, судячи із розслідування “Слідство.info” про закупівлю неякісних електронних замків для митниці, як мінімум знайомий із власником материнської компанії – “Benish Group” – ізраїльтянином Хаїмом Бенішем.

Ім’я цього бізнесмена можна зустріти у світських хроніках та на форумах автолюбителів: він володів одним із найдорожчих автопарків в Україні. Чотири роки тому його люксовий спорткар Lamborgini Aventador жовтого кольору нібито пронісся київськими вулицями на швидкості 247 км/год.

Навряд така “дрібниця” особливо значуща, якщо твоя компанія має ексклюзивні договори із ДАІ на екстренне реагування: на патрульних автомобілях до реформи навіть була її реклама. Окрім цього Benish GPS фактично отримала монополію на системи супутникового відстеження для міського транспорту та великих державних компаній: “Укрпошта”, “Укрзалізниця”, “Уктрансгаз”, “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.

Подейкують, що Беніш був радником міністра внутрішніх справ часів Кучми –  Миколи Білоконя. Журналіст видання “Фокус”, а нині народний депутат від “Народного фронту”, Сергій Висоцький у 2009 році із посиланням на власні джерела у СБУ писав, що цей бізнесмен допоміг Пукачу втекти до Ізраїлю, щоб уникнути відповідальності за убивство засновника “Української правди” Георгія Гонгадзе.

За однією із версій, генерал Олексій Пукач, засуджений на довічне ув’язнення за вбивство журналіста, у 2005 році виїхав до Ізраїля через територію Грузії. У цьому йому нібито допоміг “ізраїльський підприємець грузинського походження Хаїм Беніш, який завжди був вхожий в коло високопоставлених українських силовиків”.

Злочин і кара

Прокуратура зацікавилася фірмою Фельдшерова восени 2014-го року. Слідство вважає, що за наказом Ставицького чиновники Мінекології дозволили ТОВ “Беніш Джі Пі Ес Україна” самостійно розробити документацію для конкурсних торгів, в результаті чого у компанії закупили устаткування на 9,7 мільйонів гривень.

За інформацією журналіста Олександра Дубінського, саме Фельдшеров фігурує на записі розмов колишнього військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика, якого НАБУ звинувачує у незаконному збагаченні. На відео він підписаний як “особа, що має зв’язки у правоохоронних органах”, Кулик називає його “Якович”.

26 липня поточного року СБУ та ГПУ провели обшуки у київському офісі Benish GPS Ukraine. Пізніше керівник департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк пояснив, що слідчі дії проводяться у рамках справи про зловживання екс-чиновників під час державних закупівель.

Слідство вважає, що за період 2010-2017 років Хаім Беніш вивів з рахунків цієї компанії через конвертаційний центр понад 120 мільйонів гривень, отриманих на тендерах із держбюджету.

Виявилося, що окрім тендерних махінацій, електронні браслети від "Беніш" ще й сумнівної якості. За бажання його легко зняти і втекти, чим свого часу скористалися ряд відомих підозрюваних: екс-ректор податкової служби Петро Мельник, активіст Антимайдану "Топаз" (Гнат Кромський), командир "Беркуту" Дмитро Садовник та харківський міліціонер, який керував "тітушками" у Києві під час Майдану – Таввакул Рагімов.

 фото видання Факты

Незважаючи на всі ці факти, наприкінці 2015 року Національна поліція купила у ТОВ “Беніш Джі Пі Ес Україна” за переговорною процедурою ще 100 електронних браслетів за 5,4 мільйона гривень.

Всього МВС та Нацполіція заплатили цій компанії за електронні засоби контролю та супутні послуги з 2012 року понад 24 мійльона гривень, не маючи жодних претензій. Цікаво, що за елементарною арифметикою, браслетів на сьогодні мало би бути 956.

На журналістський запит порталу “Слово і діло” правоохоронні органи заявили, що інформація про наявну кількість цих приладів відноситься до “службової інформації”. Однак народному депутату Єгору Соболєву все ж відповіли. Отже, на балансі Нацполіції знаходиться всього 474 браслети, з яких 283 – в несправному стані, 13 – загублені підозрюваними, а 6 – вилучені як речові докази.

Таким чином, на всю Україну є лише 172 працюючих браслети. Станом на кінець червня 112 пристроїв були застосовані за рішенням судів. Тобто перед новим політичним сезоном та гучними затриманнями вільними лишалися всього 60 браслетів.

Не дивно, що для сина Авакова довелося знімати браслет із іншого підозрюваного. Тендер на закупівлю півтисячі нових електронних засобів контролю Нацполіція оголосила тільки 1 вересня. У понеділок його скасували через невідповідність заявок умовам тендеру.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

9.11.2017, 14:20
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 листопада 2017

    Соціальна Європа Туска. Як ЄС протистоїть правим і мобілізує виборців

     
    • 17 листопада 2017

    Ваше дело Труба: кому и зачем отдали ДБР

    Казалось бы, Матиос может праздновать досрочную победу, но во вторник вечером на стратегическом совете на Банковой выбрали нового директора для ГБР

     
    • 16 листопада 2017

    За «межею»: на що ходити чи не ходити в кіно наступного тижня

     
    • 15 листопада 2017

    Ситник VS Корчак – верхівка айсбергу великої війни

    З хронології виходить, що Ситник завів справу після протоколу, а заява Соломатіної сталась після викиду в інтернет офрекордзу директора НАБУ

     
Система Orphus