Вищі тарифи, конкуренція і лібералізація? Чого чекати від нового закону про ринок електроенергії

На думку Геруса, ціна на електроенергію та кінцеві тарифи для населення таки виростуть - у 2, а можливо, і в 3 рази.
Фото з www.nbuviap.gov.ua
13 квітня 201720:57

Верховна Рада прийняла законопроект про ринок електроенергії, який передбачає впровадження нової моделі ринку.

Голосуванню передувала жвава дискусія в сесійній залі. Більшість нардепів згадували про підтримку цього закону західними партнерами, називали його дуже важливим і закликали голосувати.

Однак, проти законопроекту висловилася лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко, згадавши про історію з “лісом-кругляком”, а потім прирівнявши закон до формули “Роттердам+” (згідно з якою тарифи для населення суттєво виросли).

За її словами, вночі законопроект “нашпигували” корупційними правками, які не встигли прочитати ні представники Європейського Союзу, ні інших міжнародних структур. Вона виступала за постатейне читання і голосування закону.

“Тому що тут, в поправках, не просто корупція, а тут бартер, тут абсолютна вибірковість, тут визначення, в ручному режимі хто що буде робити. І ніякого відношення європейські інституції до цього мотлоху не мають! Там тільки пан Кононенко з БПП зробив стільки правок, що в принципі цей закон уже буде служити тільки корумпованому оточенню президента,” - казала Тимошенко. Кононенко ж зазначив, що вніс одну правку, яка стосується допуску на ринок електроенергії уповноважених державних банків замість одного банку.

Після довгої дискусії про регламент голосування, праламент таки голосував окремо за кожну правку, відхилену комітетом. Всі вони не набрали достатньої кількості голосів “за”. На “енній” правці до спікера Андрія Парубія почали підходити депутати з вимогою голосувати за закон в другому читанні і в цілому. Питання про перехід до такого голосування підтримала більшість нардепів у залі і закон таки був ухвалений 277 голосами парламентарів.

INSIDER звернувся до експертів, аби ті пояснили, які зміни викличе прийнятий закон і як це вплине як на споживачів, так і на ринок електроенергії в цілому.

Власне, про сам ринок

На думку Андрія Геруса, колишнього члена НКРЕКП, український ринок електроенергії є неконкурентним і технічно ізольованим від інших. Теоретично на ринок може потрапляти електроенергія з Росії і, таким чином збільшувати конкуренцію на ринку, але це практично неможливо через політичні бар'єри. З іншого боку, імпорт електроенергії з Європи неможливий з технічних причин, через несинхронізацію.

Окрім того, український ринок не можна назвати конкурентним, оскільки 95% підпадає під контроль двох гравців. Це держава і ДТЕК Ріната Ахметова:

1. Енергоатом (державна власність) = 50%-55% виробітку
2. Центренерго (державна власність) = 8-10% виробітку
3. Укргідроенерго (державна власність) = 6-7% виробітку
4. ДТЕК = понад 25% виробітку.

“Тобто держкомпанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% виробітку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку електроенергії. Іноземних компаній немає,” - пояснює Герус.

За його словами, новоприйнятий закон відпускає у вільне плавання виробників електроенергії.

Варто додати, що за твердженням авторів новоприйнятого закону, завдяки його реалізації буде забезпечена конкуренція на ринку і підвищені економічні показники діяльності учасників ринку та енергетичної галузі в цілому.

Законопроект також доповнює перелік учасників ринку новим - трейдером, яким може бути будь-який суб'єкт господарювання, що здійснює покупку електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу кінцевому споживачу.

Як пояснила голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, експерт групи Реформа енергетичного сектору РПР Юлія Усенко, саме завдяки появі трейдерів законом планується збільшувати конкуренцію. Вимогами Третього енергетичного пакету Європейського Союзу передбачено розділити діяльність постачання і передачі електричної енергії.

“Зараз обленерго по суті в одній особі здійснюють як передачу електроенергії, так і поставку напряму споживачеві. Оці функції не зможе виконувати одна і та ж юридична особа. Ми чекаємо заходу нових постачальників електричної енергії, які зможуть розбавити тих, хто зараз на ринку,” - розповіла експерт.

Тарифи

Як зазначила Усенко, ціни для населення ростуть і зараз, а прийняття закону не означає, що ціни почнуть відразу зменшуватися.

“Якщо це неможливо зараз, то і при новому ринку, для запровадження якого має пройти певний час, цього також не станеться. Потрібен час, щоби встановилися ринкові, тобто справедливі ціни для споживачів,” - пояснює експерт РПР.

Вона також додає, що документом передбачено перехідний період протягом двох років, який необхідний для забезпечення умов для роботи закону. Це, зокрема, технічні заходи - програмне забезпечення для запуску ринків, передбачених законом (нова модель ринку буде складатися з ринку двосторонніх договорів, ринку "на добу вперед", внутрішньодобового, балансуючого, роздрібного, а також ринку допоміжних послуг - ред.).

Однак, на думку Геруса, ціна на електроенергію та кінцеві тарифи для населення таки виростуть - у 2, а можливо, і в 3 рази.

“Це +150 гривень, +250 гривень до рахунку у місяць. На фоні хвилювань по абонлаті за газ у 50 гривень це буде непросто,” - сказав він.

Проте, на думку експерта, лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни просто не могла б відбутися.

“Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити до позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків,” - розказав Герус.

При цьому, за його словами, ціна за електроенергію для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5-2 рази.
“А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів електроенергії ціна, можливо, і не виросте. А, може, і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде іти конкуренція,” - додав Герус.

За логікою, чим вища конкуренція, тим нижча ціна та вища якість, екс-голова НКРЕКП навів приклад:

“У Росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. В Україні, де понад 80% у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+”.

Проте, за словами Геруса, наслідки цього закону можуть бути, як позитивні, так і негативні.

“Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить пріоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки,” - зазначив він.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
196
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

13.04.2017, 21:12
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 25 травня 2017

    Борьба за наследство Еремеева: новые парламентские серии

    Что происходит вокруг политического и бизнес-наследства Игоря Еремеева и как бы повлияло на это принятие законопроекта о ООО

     
    • 24 травня 2017

    Приготуватися до землі: чому пішов міністр Кутовий

    В АП і Кабміні відставку пов'язують з земельною реформою, вчора під вечір на Банкову викликали Віталія Кличка, а нового кандидата у міністри у коаліції немає

     
    • 24 травня 2017

    Юріїв день: контрвипад ГПУ проти НАБУ

    Справа проти Углави, розслідування створення програми е-декларацій і масова антикорупційна облава

     
    • 23 травня 2017

    Взяли за язык: як Народний фронт позбавив Інтер мови і Шувалова

    Що означає введення нового закону для телеканалів, хто і як з цим боровся і до чого призведе позбавлення Інтера Шувалова

     
Система Orphus