Цього тижня депутатаи мали розглядати обрання керівного складу Рахункової палати, але з великою ймовірністю питання знову буде без розгляду. Через суперечки провладних сил, хто очолить цей орган, його зняли з розгляду у вівторок. Частина депутатів вимагає його поставити на розгляд у четвер, але шанси невисокі. Півтора роки “блокування” цього питання у парламенті наглядно демонструє, що жодна з політичних сил не зацікавлена у обранні керівництва вищого органу державного аудиту та повноцінного запуску його роботи.
Складається враження, що Всіх влаштовує ситуація, коли в кабінетах залишається старий склад, у семи членів якого завершився термін повноважень, а керівництво Рахункової відсторонене від роботи через порушені кримінальні справи.
І це незважаючи на те, що вже більше року як Комітет з питань бюджету відібрав 28 кандидатів, які відповідають вимогам Закону та передав їх голові Верховної Ради України Андрію Парубію для внесення в зал та прийняття рішення Верховною Радою України.
Керівництво комітету неодноразово зверталося до Парубія з проханням винести це питання на розгляд сесії (дод. 1), але ситуація як бачимо не міняється.
 |
 |
Не допоміг вирішити ситуацію і той факт, що до керівництва парламенту зверталися міжнародні партнери (дод. 2) та українські експерти, які просили розглянути питання у четвер.
 |
 |
Причини блокування розгляду цього питання називають різні. Відсутність серед претендентів кандидата від “Влади,” небажання віддати Рахункову в руки опозиційних фракцій. Але це лиш верхівка айсбергу. Ключова причина цього протистояння лежить набагато глибше.
Для того, щоб зрозуміти причину блокування обрання керівництва потрібно розібратися з її повноваженнями, які після прийняття у липні 2015 року нової редакції закону України про Рахункову палату значно розширились.
Варто згадати ключові із них:
• перевіряє державні установи, організації, підприємства, які отримують фінансування з бюджету, підтверджує ефективність роботи міністерств, законність використання природних ресурсів, доцільність і результативність реформ, що проводяться в країні;
• проводить експертизу поданого до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України та готує висновки до них;
• аналізує виконання Державного бюджету України та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;
• у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи;
• аналізує використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансових наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків;
• проводить аналіз здійснення державних закупівель за рахунок коштів державного бюджету.
Вперше у цьому законі з’являється таке поняття як "Аудит ефективності." Він дозволяє встановити фактичний стан справ та надати оцінку щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.
Оцінка результативності використання бюджетних коштів дозволяє встановити ступені відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів запланованим результатам.
За результатами перевірки Рахункова не лише повідомляє правоохорнні органи про знайдені порушення, але й пропонує як їх виправити і що потрібно зробити, щоб уникнути їх в майбутньому.
Саме тому знайдені ними порушення одразу викликають реакцію відповідних правоохоронних органів, жодна винна особа не залишається непокараною, а завдані державі збитки повертаються до казни у повній мірі.
Як бачимо при "вмілій" організації роботи Рахункової палати, можна притягнути до відповідальності будь-якого керівника органу влади чи місцевого самоврядування. І не має значення де він знаходитиметься у Києві чи, до прикладу, у Львові.
Відповідно збереження старого складу Рахункової палати не дозволяє встановити ефективний контроль за отриманням та використанням коштів державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами.
Він і надалі здійснюється з порушенням Закону Украіни "Про Рахункову палату" та не забезпечує об'єктивний та незалежний аудит, що влаштовує всіх політичні фракції парламенту. Адже під аудит можуть потрапити як центральні органи влади, так і органи місцевого самоврядування, в яких "міцно окупувалися" представники всіх парламентських фракцій.
Саме це на думку українських та міжнародних експертів є ключовою причиною, що у парламенті склався негласний консенсус, який полягає у паралізації обрання нових членів Рахункової.
