Як наїстись українським яблуком

Що заважає українським садівникам задовольнити внутрішній попит і вийти на ринок ЄС
Фото: naas.gov.ua
5 січня 201608:00
  • 0
  • 2

Минулої весни яблука в крамницях коштували майже, як банани. Здавалося б, невже в Україні не можна виростити дешевші?

Виявляється, це проблема - і виростити, і зберегти. Українське яблуко має свої сильні сторони, але до весни на полицях супермаркетів його майже повністю замінює імпортне, переважно польське.

Дефіцитний продукт

An apple a day keeps a doctor away - відоме англійське прислів’я про те, як корисно їсти яблука кожного дня. Одне яблуко щодня на сорок мільйонів українців - це майже 15 мільярдів яблук на рік, або приблизно три з половиною мільйони тонн.

За радянських часів, згадує доктор сільськогосподарських наук Олександр Мельник, Україна вирощувала саме стільки - 3,5 млн т. Тепер - приблизно 1,5.

"Бачимо колосальний дефіцит яблук на ринку, тому й ціна на них висока. Український споживач забезпечений вітчизняним яблуком лише на третину, - каже Мельник. - Червиві яблучка з присадибних господарств, які бабки на базар виносять, теж входять у статистику".

Задовольняти попит імпортними яблуками - занадто дорого. За даними Державної служби статистики, торік Україна імпортувала менш ніж 50 тисяч тонн яблук. Це менше, ніж виростили 2013 року в одному лише Криму.

"Ціни високі, а в нас зарплатня й пенсія відомо які… Це продукт не першої необхідності: спочатку купують хліб і молоко, потім м’ясо, а яблуко наприкінці списку", - коментує Мельник.

Здорожують яблука й непомірно завищені ціни на деякі засоби виробництва, зокрема хімічні препарати й добрива, які виробляють фірми-монополісти. До того ж, за словами науковця, в Україні немає доступних кредитів для садівників, тому вони мусять закладати вартість обладнання в ціну продукції. А старі радгоспи і колгоспи досі використовують технології минулого століття.

До того ж, якщо навіть виростити яблука, то для їхнього зберігання потрібні сучасні фруктосховища.

"У Польщі після вступу до Європейського Союзу почалося масове будівництво фруктосховищ із регульованим газовим середовищем, - пояснює Мельник. - Індивідуальним господарствам повертали половину витрачених коштів, а тим, які увійшли до кооперативів, - дві третини".

Це будівництво доволі недешеве, але якщо не збудувати сховища, Україна й далі програватиме конкуренцію західним країнам.

Чим ми кращі за Польщу

Польща - світовий лідер з експорту яблук. Голова асоціації фермерів і приватних землевласників Львівської області Ярослав Кардаш розповідає, що після вступу до ЄС сусідня країна перевершила Францію й Нідерланди і за обсягами, і за якістю вирощуваних яблук.

Та є дещо, в чому українське яблуко краще за польське.

"У Польщі практично щотижня обприскують плодові сади хімікатами, водночас ведеться моніторинг і контроль якості продукції, передусім її зовнішнього вигляду, - пояснює Кардаш. - Однак у Європі дедалі більше людей прагне споживати здорову, екологічно чисту їжу. Для цього потрібна сертифікація господарств - недешеве задоволення".

У цьому перевага української продукції: її вирощують практично без використання отрутохімікатів. У сховищах польські яблука долежують до весни й залишаються красивими, однак утрачають у смакових якостях. Наша продукція - органічна. У Європі люди платять за це високу ціну, а українці не мають такої змоги.

Раніше аграрії могли будувати сучасні фруктосховища за підтримки держави. Підприємцям допомагав одновідсотковий збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, який платили виробники алкогольних напоїв.

За словами Кардаша, користувалися цим здебільшого великі холдинги. Ще до того, як одновідсотковий збір ліквідували, аграрії закликали адаптувати державну підтримку до потреб середнього і дрібного виробника.

"На жаль, ця програма ліквідована й ніякої підтримки тепер немає. Це відразу позначилося на обсягах закладання нових садів і виноградників", - нарікає Кардаш.

Проблем у будівництві фруктосховищ не бачить Дмитро Макаренко - головний агроном фермерського господарства "МакоСад" із Чернівецької області. За його словами, їх щороку більшає, і "садівники, які себе поважають, будують сховища самотужки, не чекаючи допомоги від держави".

"Сховище на 150 тисяч тонн коштує понад 800 тисяч гривень, але якщо щороку інвестувати в будівництво цілеспрямовано, це під силу кожному фермеру", - каже Макаренко.

За його словами, зараз українське яблуко - найдешевше в Європі. Проте про експорт до Євросоюзу говорити зарано.

"Ринок Євросоюзу самодостатній, там наші яблука не потрібні, - пояснює Макаренко. - Але в довгостроковій перспективі собівартість яблука, вирощеного в Україні, буде меншою, і ми зможемо гідно конкурувати з тією самою Польщею".

Узагалі в Європі є тенденція до зміщення виробництва овочів і фруктів на схід, адже у східноєвропейських країнах собівартість вирощеного кілограма яблук менша, а ринок спільний.

Куди покотиться яблучко

Отримавши вільний доступ до європейського ринку, український виробник утратив доступ до російського.

За словами Макаренка, раніше приблизно 20-40% продукції його господарства експортували до Росії. Останній рік - через Крим. Офіційно українське яблуко не вивозять до Росії вже понад рік, а неофіційно - з 20 вересня, коли почалася блокада окупованого півострова.

Макаренко каже, що Росія - найбільший імпортер у світі, й фермери борються за нього, але "тут свою роль відіграла політика".

"Ми краще будемо менше заробляти, але спокійніше жити. Так, ці ринки втрачаються, але ми йдемо до цивілізації. Ми неодноразово їздили по різних європейських господарствах, тому маємо з чим порівнювати", - пояснює Макаренко.

У тому, що українські яблучники втратили російський ринок, не бачить проблеми керівник напрямку розвитку ринкової інфраструктури проекту "Агроінвест" Микола Гриценко. Цей американський проект допомагає розвитку агробізнесу в Україні.

"Наш експорт яблук загалом становив 50-55 тисяч тонн. Здебільшого ці яблука йшли в Росію, але це мізерна кількість. І зараз, і раніше ми імпортували сто тисяч тонн, тобто вдвічі більше, ніж експортували. Зараз ці яблука задовольнятимуть попит на внутрішньому ринку", - каже Гриценко.

За його словами, вітчизняні яблука порівняно з минулими роками подешевшали. Й причина саме у відсутності в 90% фермерів сучасних фруктосховищ. Не маючи змоги зберігати свої фрукти взимку, садівники стараються викинути їх на ринок до Нового року.

"Після Нового року залишаться тільки великі професійні компанії, які мають сховища. Це 10-15% підприємців, які можуть зберігати яблука до весни", - пояснює експерт.

Він каже, що коли договір про зону вільної торгівлі з Євросоюзом запрацює, небагато українських підприємців зможуть вийти на європейський ринок. Це під силу тільки великим господарствам, спроможним підтвердити безпечність своєї продукції.

"Малі й середні підприємства не приступали до сертифікації, а на це потрібно витратити щонайменше рік-півтора. І це тільки сертифікація, а ще необхідно вийти на ринок. У нас лише одиниці сертифіковані або впроваджуються в систему Global G.A.P., - пояснює Гриценко.

За його словами, малі виробники не можуть вийти навіть на внутрішній ринок, адже супермаркети вимагають європейського знаку якості.

Без держави ніяк

Фермери вірять, що українці завжди купуватимуть яблука вітчизняного виробника - вони дешевші. Проте, не розвиваючись, потрапити на привабливий європейський ринок українським виробникам не вдасться.

Як і в Польщі, де стимульоване державою об’єднання виробників дозволило вийти на сусідні ринки, українцям допоможе об’єднання.

"Агроінвест" спробував допомогти об’єднатися дрібним виробникам на Херсонщині, допомагаючи їм грішми, зокрема й на будівництво сховищ. Проте залучити приватні інвестиції за теперішньої ситуації в економіці вкрай важко.

"Раніше держава давала компенсацію на закладку садів і будівництво сховищ. Прозоро, не прозоро - інше питання, - нарікає Гриценко. - Можна було запровадити інші механізми розподілу й виділення коштів. Залучити громадськість до контролю прозорості, щоб усе було відкрито".

Науковець Олександр Мельник теж наполягає, що кредитувати садівників повинна держава - за прозорою схемою, що дозволить уникнути корупції. Адже вже не раз бувало, що садівники брали кошти, а посаджений сад всихав, і гроші "йшли в пісок".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

18.04.2016, 22:56
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 31
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 19
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 21
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 25
     
Система Orphus