"Анальгін" для Наталії Яресько

Відсутність державного дефіциту не повинна бути самоціллю, набагато важливіше мати впевнене зростання економіки
8 квітня 201510:39

Наталія Яресько, український міністр фінансів, має всі причини запастися таблетками від головного болю. Їй належить домовитися з утримувачами українського боргу про реструктуризацію, але так, щоб у міжнародних кредиторів не з'явилося враження, наче Україна - це нова Греція, чий рівень боргу до ВВП становить майже 175%.

За борговими показниками Україні до Греції ще поки далеко - державний борг сягає $69,8 млрд, що Національний банк рахує як 52,6% від ВВП. Високий рівень заборгованості для розвинутої економіки є знаком її дорослості, але це навряд чи стосується України чи Греції.

Мета реструктуризації - зменшити витрати на обслуговування боргу протягом найближчих чотирьох років на $15,3 млрд та не допустити перевищення держборгом рівня 71% від ВВП до 2020 року.

Один із основних утримувачів українського боргу - американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, котрий свого часу скупив половину зовнішнього боргу України. На початок 2015-го фонд мав українських євробондів на суму $7 млрд, але вже на кінець січня їх вартість знизилася до $4 млрд.

Це доволі серйозна поразка для фонду, який звик пишатися, що протягом останніх десяти років забезпечував своїм інвесторам кращу дохідність, аніж 99% конкурентів. Загалом Franklin Templeton керує активами, вартість яких становить $150 млрд.

Я намагався отримати коментар від Franklin Templeton стосовно їхньої стратегії щодо українського боргу, але прес-служба фонду відмовилася говорити якісь конкретні речі, зазначивши, що фонд намагається зайняти ранню позицію в боргові проблемної країни, щодо економічного майбутнього якої є певність, аби отримати кращу дохідність. У якості прикладу була наведена Ірландія.

- Ми пробували їм (кредиторам) показати, що це (реструктуризація) в їхніх інтересах, наших спільних інтересах, що стан української економіки не дозволяє по-іншому себе вести зараз, - сказала Яресько в інтерв'ю "Українській правді".

- А, з іншого боку, це в їхніх фінансових інтересах, тому що таким чином ми станемо за кілька років з їхньою підтримкою кращими боржниками, - додала вона.

- Це допоможе створити кращий ринок для їхніх фінансових інтересів. Урешті-решт ніхто не хоче, щоб Україна мала більші фінансові проблеми, ніж ми вже маємо, - підсумувала міністр.

Подальша девальвація гривні, якщо вона відбудеться, може зробити обслуговування зовнішнього боргу ще дорожчим.

- Я зустрічався з головою Національного банку Валерією Гонтаревою і пропонував їй девальвувати гривню до рівня 30 гривень за американський долар, щоби потім дати їй зміцнитися на такому тлі, - розповів мені відомий фінансист із великим досвідом роботи в американському інвестиційному банку. Він не захотів називати своє ім'я.

- Гонтарева відмовилася, - додає він.

Бюджетний дефіцит

Борг - пряма похідна дефіциту державного бюджету. В бюджеті на 2015-й рік бюджетний дефіцит закладено на рівні 75,8 млрд гривень, що є 4,1% ВВП.

Я свого часу поставив питання, чи може Україна мати бездефіцитний бюджет, двом відомим економістам - Ігорю Мітюкову та Павлові Шереметі.

Ігор Мітюков, голова представництва американського банку Morgan Stanley в Україні та колишній міністр фінансів, відповів мені, що в дефіциті немає нічого поганого, якщо економіка зростає. Коли зростання відсутнє - дефіцит породжує кризи. Але цього року очікується падіння українського ВВП - на 5,5% за урядовими очікуваннями, які закладено в державний бюджет, і на 7,5% за очікуваннями Нацбанку.

Павло Шеремета, на той момент міністр економіки, на моє запитання не відповів. Розмова відбувалася в урядовому кабінеті Шеремети в середині серпня 2014 року, до його відставки залишалося два тижні і він відверто був не в гуморі. На дошці за спиною тодішнього міністра була намальована ним крейдою схема експортно-кредитного агентства, яке Шеремета хотів створити для підтримки українських експортерів, а уряд чинив проектові опір, бо подібні функції покладені на державний "Укрексімбанк".

Податкова реформа

Потенційно поборотися з бюджетним дефіцитом могла би податкова реформа, що її наразі готує уряд, поклавши відповідальність за неї після звільнення керівництва Державної фіскальної служби на Яресько.

Яресько, своєю чергою, призначила своїм заступником Олену Макеєву, підпорядкувавши їй податкові ініціативи. До призначення Макеєва працювала в аудиторській фірмі "Аксьонов і партнери" та писала колонки для українського "Форбсу".

Під час зустрічі з громадськістю у Київській школі економіки 2 квітня Макеєва не змогла донести суть податкової реформи. Вона не сказала ні слова про те, чи поставлено перед нею завдання через реформу зменшити або взагалі позбутися державного дефіциту, чи буде розширюватися база оподаткування.

Розмова точилася більше про склад робочої групи, котра працюватиме над проектом реформи, однак порівняно з новими потенційними ставками податків це питання другорядне. Поки що урядові ініціативи в податковому напрямі були спробою спростити механізм сплати податків.

Українські бізнеси продовжують скаржитися на надмірне оподаткування, однак подібний тон притаманний бізнесам. Ставка податку на корпоративний прибуток становить в Україні 18%, тоді як у Польщі - 19%, і польська економіка зростає більш ніж на 3% у рік, що штовхає Євросоюз згадувати цей показник на підтвердження ефективності європейської політики розширення.

Роджер Маєрсон, нобелівський лауреат з економіки з Університету Чикаго, в інтерв'ю мені зазначив, що податкова реформа має бути інструментом децентралізації. Регіональні уряди повинні мати більше прав щодо податків, які збираються на їхніх територіях, а також щодо розташованих на цих територіях бізнесових активів, котрі підпадають під приватизацію.

Режим економії та приватизація

Зменшення бюджетних витрат, режим економії - ще один спосіб зменшити дефіцит і необхідність позичати гроші у кредиторів. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк регулярно і з відповідним градусом емоційності говорить про потреби жити в режимі економії, але разом із тим не менше говорить про соціальний захист та субсидії. І от, на засіданні 28 лютого уряд збільшив витрати на субсидії на 12,5 млрд гривень, довівши цю статтю бюджету до 24,5 млрд.

Політика субсидій є небезпечною в країні, де в економіці велика частка припадає на тіньовий сектор і офіційний показник середньої зарплати на рівні 3,633 грн може суттєво відрізнятися від реального показника. Субсидії за таких умов можуть сплачуватися людям, що їх насправді не потребують.

При цьому Яценюк кілька разів підкреслював, що пенсійний вік підвищуватися з 60 до 65 років не буде, хоча тій самій Греції міжнародні кредитори прописали підвищення пенсійного віку до 67 років.

Державний сектор економіки - це 3300 компаній, переважно збиткових, у яких працює 1,1 млн людей, розповів мені міністр економіки Айварас Абромавичус під час інтерв'ю. Парламент відмовився підтримати масштабну приватизаційну програму Абромавичуса, бажаючи поки що тримати всі ці збиткові активи на держбалансі й продовжувати нарощувати бюджетний дефіцит.

За перший квартал 2015-го доходи від приватизації становили всього лише 103 мільйони гривень, або 0,63% від плану. Більшість цих грошей надійшли від продажу 22% акцій Іллічівського судноремонтного заводу.

Разом із тим від оренди державних активів надійшло 250 млн грн, або 46% від запланованої суми. З таким виконанням показників доходів бюджету важко думати про зменшення дефіциту. Водночас уряд не робив вагомих заяв про виведення на біржу державних гігантів, як-от: "Ощадбанк" чи "Укрзалізниця", що дозволило б залучити додаткові кошти. Хіба що Юрій Вітренко, друга особа "Нафтогазу", сказав про потенційну приватизацію "Укргазвидобування", головного державного виробника газу.

Життя у борг

Сама по собі відсутність державного дефіциту не повинна бути самоціллю, набагато важливіше мати впевнене зростання економіки, нові робочі місця та приборкану інфляцію, адже НБУ очікує, що вона буде на рівні 30% на кінець 2015-го.

Боргова політика може бути дуже вишуканою. Американські компанії Walt Disney та Coca Cola в минулому випускали бонди терміном на 100 років. Існують бонди, що взагалі не мають терміну погашення, - це означає, що купонні виплати за ними продовжуватимуться вічно.

Але так можуть діяти лише ті боржники, щодо яких у інвесторів багато віри. Україна до цієї когорти поки що не належить.

Частка готівки поза банками у складі грошової маси становить 29,3%, або 283 млрд грн, що на 16,3% більше минулорічного показника. А це та база, з якої уряд теж міг би позичати, запропонувавши гарні ставки за внутрішніми бондами та депозитами державних банків.

Затвердження програми МВФ розміром $17,5 млрд означає не лише надання цієї суми в борг за низькою ставкою, але й важливим меседжем того, що міжнародні кредитори налаштовані не допустити дефолту України на тлі її військового протистояння з Росією. Так, міжнародна спільнота не хоче бачити, як Україна ставатиме Грецією, вона радше воліла би бачити, як вона йтиме польським шляхом економічного зростання.

Але уряд має в майбутньому припинити плакати щодо того, що Україна є жертвою несприятливих політичних обставин, бо інвестори скоро припинять "клювати" на ці проповіді. Уряд натомість повинен зосередитися на забезпеченні зростання економіки, щоб нарешті перестати боятися за виплату боргів.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 09:03
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 26 червня 2019

    Суд відпустив під домашній арешт двох обвинувачених у вбивстві журналіста Сергієнка

    Запобіжний захід на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю змінили Віктору Горбенку та Роману Недибалюку

     
    • 26 червня 2019

    Захисник Труханова у суді цитував одеських депутатів, яких "ніхто не вводив в оману"

    Дехто з депутатів навіть вважав вигідною завищену ціну за нежитлове приміщення

     
    • 26 червня 2019

    Огляд рішень уряду: ембарго російського автопрому, держзамовлення у ВНЗ, губернатори

    А ще - тарифи на тепло і пенсії

     
    • 25 червня 2019

    ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати

    Всього зареєстровано близько 3 тисяч кандидатів по одномандатних виборчих округах

     
Система Orphus