Чи буде "електроенергетичне" щастя бізнесу і споживачам?

Кабмін має намір "обов’язково відокремити види діяльності в електроенергетиці"
12 січня 201511:40

Наша пісня нова, починаймо її знову?

Саме під цим девізом в Україні триває реформування ринку електроенергії. Певні досягнення, безумовно, є, однак навряд чи вони помітні для споживачів (хто підключався до електропостачання, той знає) і бізнесу (доступ тільки для обраних).

От і не дивно, що ідея подальшого реформування сектора, з відокремленням видів діяльності та переходом до вільного ринку, виношується вже тривалий час. А тепер ще й міжнародні зобов’язання такі є - МВФ грошей не асигнує просто так.

От і зарухались у Кабміні знову в цьому напрямі. На сайті Міненерговугілля наразі вивісили проект закону "Про обов’язкове відокремлення видів діяльності в електроенергетиці".

Будь-які реформи спрямовані на виправлення існуючих проблем. Що ж не так?

Функціонуюча модель ринку електроенергії в Україні, окрім хорошого (наприклад, стабільність електропостачання - і це не сарказм, підтримка малозабезпечених верств), має і декілька проблем.

Перша - неможливість прямого контакту споживачів і постачальників із виробниками електроенергії. Вся згенерована електроенергія в Україні продається єдиному, а тому монопольному ДП "Енергоринок", за встановленими Нацкомісією тарифами. І фактично лише у цього ДП постачальники можуть придбати електроенергію для подальшого перепродажу споживачам.

Таким чином закладено структурну відсутність конкуренції на ринку, а також майже повністю усунуто ринкові закони щодо формування цін на електрику. Що, своєю чергою, викликає потребу перехресного субсидування і непевність (а то й неможливість) для інвестицій в окремі сектори електроенергетики.

Друга проблема - неналежна, з огляду на відсутність стимулів боротися за покупця, якість надання послуг із підключення і постачання електроенергії. Обленерго, маючи монопольне становище з продажу електроенергії кінцевим споживачам, не завжди належно здійснюють надання послуг із підключення і постачання електроенергії споживачам. Відсутність конкуренції за кінцевого споживача викликає також труднощі із залученням інвестицій, адже основою інвестиційного проекту з побудови чи оперування електростанцією є так звані off-take контракти (тобто на продаж продукту електроенергії).

Додаткових "бонусів" додають регуляторні втручання з метою запобігання корупції, насправді породженої монопольним становищем. Наприклад, обов’язкове проведення тендерів на виготовлення проектів підключення і на виконання робіт із підключення споживача до мережі, що сумарно може займати до 118 днів.

Третя проблема - несумісність існуючої моделі з функціонуванням ринку Євросоюзу, тобто неможливість інтеграції адміністративно регульованого ринку України до вільного і конкурентного ринку ЄС.

Ну і насамкінець, проблемою є фактичне поєднання в особі держави різних функцій, що не дозволяє ефективно виконувати протилежні завдання із забезпечення населення доступною електроенергією і розвитком галузі.

Уряд у оприлюдненому проекті ставить за мету визначення комплексу правових, економічних та організаційних заходів, які будуть спрямовані на здійснення відокремлення ринку енергетичної діяльності з розподілу енергії.

Перше і основне, що пропонується законопроектом, - це, власне, відокремлення видів діяльності. Під ним в електроенергетиці розуміють організаційні та юридичні заходи з метою відокремлення діяльності з розподілу або передачі електричної енергії від діяльності з виробництва або постачання електричної енергії.

Для розуміння: передача електроенергії здійснюється через електромережі високої напруги; а розподіл електрики - по локальних електромережах (нормальної напруги). Постачання електроенергії здійснюється кінцевим споживачам. Таким чином займатися постачанням світла споживачам можна буде і за відсутності власної інфраструктури, а просто у форматі рітейлу. Купуєш оптом (причому можна навіть напряму у виробників), продаєш уроздріб. Разом із допуском будь-яких (за умови отримання ліцензії) компаній до цього сектора електроенергетики, має з’явитися конкуренція і вибір для споживача.

Далі - більше: з метою лібералізації ринку пропонуються гарантії від зловживання своїми можливостями тими підприємствами, які мають власну інфраструктуру. Стаття 3 законопроекту забороняє електророзподільним підприємствам (тобто обленерго) перебувати в залежності (тобто поєднувати діяльність) з іншими суб’єктами господарювання, які займаються виробництвом/передачею/постачанням електроенергії.

Із цього можна припустити, що обленерго вимушені будуть провести серйозну корпоративну реструктуризацію. Навряд чи можна сподіватися на усунення власників (інвесторів) від контролю за новоствореними підприємствами (які займатимуться іншою, ніж розподілом електроенергії діяльністю), однак навіть і така, можливо, здебільшого формальна незалежність суб’єктів вже додасть ринку конкурентності.

Можна припустити, що метою авторів законопроекту є відокремлення постачальників від виробників і розподільників, при цьому створення для постачальників максимально рівних умов. Дійсно, на теоретичному рівні "виділені" з обленерго компанії, які займатимуться постачанням продукту кінцевим споживачам, не матимуть конкурентних переваг над новими гравцями ринку надання таких послуг. Водночас навряд чи можна очікувати відмови фактичних (і, безумовно, винахідливих) інвесторів від поєднання інтересів у контрольованих ними майбутніх розподільчих і постачальних підприємствах.

Щодо можливих недоліків, то навряд чи правильно в умовах України залишати таку можливість для способу відокремлення видів діяльності, як "інші не заборонені законом способи". Така дискреція цілком може призвести до невиправданого застосування фантастичних правочинів - задля фактичного збереження status quo.

Крім того, не зовсім зрозумілим є зв’язок положення про умовно автоматичне надання ліцензії компанії, що виділяється, з положенням про обов’язок електропостачальних компаній розробити і надати план з відокремлення видів діяльності. Тобто, чи буде враховуватися подання такого плану при вирішенні питання видачі ліцензій? Крім того, хотілось би бачити такі положення, які заохочують нових інвесторів, а не підтримують існуючих.

Не обійшлось у законопроекті і без де-факто індульгенції: "Виконання електропостачальною компанією вимог, передбачених цим законом, не є порушенням зобов’язань, які випливають із умов договорів… такої електропостачальної компанії…". Мотиви цього дещо ліберального положення не зовсім зрозумілі, а наслідки - передбачувано небезпечні.

Незважаючи на ці недоліки, концепція законопроекту заслуговує позитивної оцінки. Основні ідеї законопроекту відповідають існуючій моделі вільного ринку електроенергії у Європейському Союзі. Загалом створюються умови для вирішення позначених вище проблем. Дійсно, диверсифікація видів діяльності і, таким чином, допуск приватних компаній на ринок електричної енергії дозволяє споживачам отримувати якісніші послуги, а також сприяє залученню інвестицій, передусім у генерацію електроенергії.

При цьому рівень стабільності, гарантованості та безпеки постачання електричної енергії, та й загалом функціонування системи, неминуче зменшується. Залишається сподіватися на правильний баланс породжених ринком бонусів-ризиків.

Однак не можна не зауважити деякі вочевидь неоптимальні положення законопроекту. Зокрема, таких, які, так би мовити, "компенсують" лібералізацію, фактично підтримуючи інтереси нинішніх інвесторів галузі. В цьому контексті варто нагадати уряду, що в окремо взятих державах ЄС успішнішими були ті реформування ринку, які здійснювалися рішуче, а не компромісно.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

26.11.2018, 09:46
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus