З 1 грудня, за рішенням українського уряду, буде припинено виплати пенсіонерам і зарплати бюджетникам на територіях, що підконтрольні "ДНР" і "ЛНР". Головний сенс такого рішення - "досить спонсорувати тероризм".
Тепер, щоб надалі отримувати українську пенсію, бабусям і дідусям, які залишаються в окупованій частині регіону, потрібно перебиратися жити на територію, що її контролює Київ, і отримати статус переселенців, засвідчивши своє нове місце проживання.
Ті донбаські пенсіонери, котрі раніше переоформили свої пенсії на території України, з 1 грудня також залишаться без виплат, якщо вони не будуть зареєстровані як переселенці. Іншими словами, вже не вийде поєднувати проживання в зоні "республік" з отриманням пенсій в українських містах.
В уряді посилаються на те, що "пенсійний туризм" нікуди не годиться, і що нібито це стало бізнесом для бойовиків: вони формують автобуси з пенсіонерів і на зворотному шляху відбирають у них певну частину отриманих грошей.
Пенсіонерам, котрі не зможуть переїхати з "ДНРівських" і "ЛНРівських" районів на українську територію, Кабмін обіцяє й надалі нараховувати пенсії, але видасть їх тільки тоді, коли ці райони буде звільнено.
Що стосується донбаських бюджетників, які живуть у зоні "ДНР" і "ЛНР", то вони не бачили своїх зарплат уже декілька місяців. Багато з них були поставлені перед загрозою голоду…
Всім офіційним переселенцям, зокрема пенсіонерам і бюджетникам, держава обіцяє матеріально допомогти.
Разом із тим Україна продовжуватиме постачати в "особливі" райони Донбасу газ і електроенергію.
- Там наші громадяни і уряд не дасть цим людям замерзнути, бо це призведе до гуманітарної катастрофи, - зазначив Арсеній Яценюк на одному з останніх засідань Кабміну.
- Це наші території, це наші люди, з терористами розберемося окремо. Але на носі зима і якщо зараз йти жорстко, то це буде жорстко в першу чергу стосовно наших громадян… - додав прем'єр-міністр.
Питання до уряду
Якщо наша держава прагне бути європейською - тобто гуманістичною та правовою, то чому велика кількість донбаських пенсіонерів і бюджетників, котрі сьогодні живуть у воєнних умовах, стають, по суті, соціально-економічними заручниками боротьби з тероризмом?
З урахуванням того, що ніякої виразної стратегії цієї боротьби на цей момент поки що не озвучено, а конституційну необхідність виплачувати "нашим людям" їхні законні гроші ще ніхто не відміняв.
Тим паче, не всі з цих пенсіонерів і бюджетників підтримують проросійський сепаратизм. Але багато з них, зрозуміло, не мають можливості переїхати жити в інші міста.
Якщо Кабмін мотивує своє рішення продовжувати постачати газ і електроенергію в "особливі" райони тим, що не хоче діяти "жорстко" стосовно "наших громадян", отже, з погляду уряду, залишити без засобів до існування людей, котрі з тих чи інших причин не можуть перебратися на українську територію, - це м'яко?
Виходячи ж з логіки "спонсорування тероризму", слід визнати, що поставки в зону "ДНР" і "ЛНР" газу та електроенергії, які можуть придатися бойовикам в їхніх військових потребах, є більш предметною підтримкою сепаратистського руху, ніж виплати пенсіонерам.
Хай би останні й робилися за принципом "пенсійного туризму" - в якому, власне, нічого антизаконного немає. До того ж, розмови про те, що бойовики побудували якийсь системний бізнес на донбаських пенсіонерах і з цієї причини людей похилого віку слід залишити без грошей, відверто непереконливі.
 |
Утім не виключено, що в основі урядового рішення лежить не те, що буде більш або менш "жорстко" для "наших громадян", а те, що може принести більше зворотної економічної віддачі.
Голий раціоналізм у цій ситуації, звісно, говоритиме на користь газу та електроенергії, а не фінансування тих, хто вже не працює.
Те, що пенсії будуть формально нараховуватися й надалі, - це сьогодні як "вилами по воді", оскільки невідомо скільки ще триватиме існування "республік", і - як не сумно це визнавати - скільки з нинішніх донбаських пенсіонерів доживе до того часу…
Чи справді в українському уряді, ухвалюючи такі рішення, сподіваються в найближчому майбутньому повернути окуповані райони, нібито змусивши тим самим там когось щось переусвідомити?
Якщо так, то це занадто самовпевнено. Якщо ж такої мети насправді й не ставлять, тоді тут і говорити немає про що…
Не "свої" - не шкода?
Якщо Україна, як зазначив днями міністр закордонних справ Павло Клімкін, уже не планує відвойовувати окуповані території Донбасу, а має намір вирішувати це питання політично, тоді на перший план виходить фактор тамтешніх громадських настроїв.
"Російську весну" в тих районах вдалося реалізувати насамперед тому, що там була критична маса людей, які готові були підтримати проросійський сепаратизм. Військово-політичне втручання Кремля саме по собі нічого б не вирішило.
Отже, щоб реально сприяти політичному поверненню цих територій під контроль Києва, треба вже сьогодні починати активно працювати над формуванням в окупованих районах критичної маси місцевих жителів, лояльних до української держави.
Це можна було б здійснювати через три основні канали: суспільно-агітаційну роботу, телебачення, а також соціально-економічну комунікацію - пенсії, зарплати, соцвиплати, гуманітарну допомогу і т.д.
Сьогодні для української сторони перші два канали в "особливих" районах майже закриті. А можливості соціально-економічної комунікації, як ми бачимо, уряд не те, що не використовує - він їх власноруч перекриває.
Зрозуміло, що такі дії Кабміну призведуть до збільшення критичної маси прихильників "республік" і кремлівської агресії.
