Сполучення Росії з Кримом: місія нездійсненна

Чому Російська Федерація ніколи не збудує Керченський міст
Фото: gorodkerch.com
3 листопада 201408:00

Окупація Кримського півострова спричинила проблеми не тільки для України, а й для самого окупанта – Росії.

Її нова територія фактично перетворилася на ізольований острів, для якого "відновлення історичної справедливості" цілком реально може стати питанням боротьби за виживання.

Через негоду наприкінці жовтня перестала діяти Керченська поромна переправа, що призвело до проявів незадоволення з боку водіїв вантажівок.

Для того, щоб хоч якось врятувати ситуацію і налагодити комунікації з Кримом, російське керівництво вирішило реанімувати проект будівництва мосту через Керченську протоку.

Незважаючи на гучні заяви, в нинішніх умовах будівництво мосту є черговою PR-акцією, яка не має нічого спільного з реальністю.

Невдала спроба

Перша спроба побудувати міст у 1944 році завершилася невдачею. Через три місяці після відкриття опори мосту зруйнував лід.

Починаючи з 90-х років минулого століття питання будівництва нового мостового переходу через Керченську протоку неодноразово порушували й українські, й російські політики. В обох країнах робили спроби підготувати технічно-економічне обґрунтування проекту, розробляли плани будівництва, підписували угоди.

Проте за двадцять із гаком років до реального будівництва справа так і не дійшла.

Важливим є те, що коли в проекті могли брати участь спеціалісти та фінанси обох країн, а також допомога з-за кордону, міст так і не було споруджено. Річ у тім, що в умовах, коли з Кримом існувало сухопутне сполучення через материкову Україну, зведення такого дорогого об’єкта було економічно невиправданим.

Сьогодні ситуація змінилася кардинально. Будівництво моста вже не є питанням скорочення шляху з Херсонської області до Краснодарського краю, а проблемою виживання самого півострова. Незважаючи на це, шанси на появу стаціонарної переправи не збільшуються. Адже проблеми, що заважали будівництву, нікуди не поділися.

Екологія і технологія

По-перше, на сьогодні до кінця не вивчено ризики. Причиною тут є слабкі ґрунти для опор, що створює суттєві ризики при експлуатації майбутнього мосту. Зокрема, в умовах підвищеної сейсмічності він може стати місцем природної катастрофи.

Крім того, одночасно з будівництвом самого мосту необхідно буде проводити додаткові заходи для забезпечення проходу суден в Азовське море. А це вже додаткові технічні й економічні проблеми.

Реалізація проекту також призведе до незворотних змін у флорі та фауні в такому складному регіоні, як злиття Азовського і Чорного морів. За великим рахунком це може стати приводом для регіональної екологічної катастрофи.

По-друге, наявність у районі будівництва мосту археологічних об’єктів неодмінно призведе до їх втрати для історії.

По-третє, є суто технологічні проблеми. Так, через особливості підводного та прибережного піщаного ґрунту в районі Керченської протоки мостові палі повинні бути завдовжки не менш ніж 200 м кожна.

Фото: autoportal.ua

Крім того, будівництво ускладнюють більш ніж 50 метрів мулу на морському дні, грязьові вулкани, а також Керченський тектонічний розлом.

Водночас всебічної геологічної розвідки будівельного майданчика взагалі не проводили, тому з чим зіштовхнуться будівельники –  сьогодні сказати не може ніхто.

На додачу, в період із листопада по квітень у районі Керченської протоки дуже нестійка погода, сильно штормить і виникають потужні хвилі. Це означає, що всі мостові конструкції повинні бути особливої міцності, а при будівництві мають бути задіяні унікальні технологічні рішення.

Проте сьогодні Росія не володіє необхідними технологіями для виробництва таких конструкцій. Єдиний вихід – замовлення в інших країнах.

Але і тут невдача: ці країни в своїй більшості не визнають анексію Криму і винагороджують Росію санкціями. А новоспечені стратегічні партнери Кремля, такі як Гондурас чи Монголія, навряд чи зможуть їй тут чимось зарадити.

Фінансова утопія

Ідейним покровителям проекту слід також задуматись і над тим, що робити зі слаборозвинутою транспортною інфраструктурою як Кримського, так і Таманського півостровів.

Наприклад, від станції Джанкой до станції Крим проходить неелектрифікована одноколійна залізнична колія. Будівництво мосту вимагатиме прокладання щонайменше ще однієї.

Така ж ситуація і на Таманській частині "транспортного коридору". На жодному з півостровів немає відповідної інфраструктури – під’їзних шляхів, пасажирських станцій, вантажних майданчиків, механізмів із перевалки вантажів і відповідних для цього служб.

Облаштування такого комплексу може коштувати більше, ніж сам міст. А без цієї інфраструктури його будівництво стає просто безглуздим.

 

Неспроможним цей проект є і з економічних причин.

Подібні мегапроекти за своїм змістом мають навіть не регіональне, а світове значення. Тому будівництво мосту має розглядатися не просто як з'єднання материкової Росії зі "своїм" ізольованим регіоном.

Воно має розглядатись у контексті, наприклад, "Великого шовкового шляху", який би з’єднував не менш ніж 20 країн. Тільки за таких умов проект вартістю 230 млрд руб. (це за попередніми розрахунками і надалі вартість тільки зростатиме) може бути рентабельним.

Проте ще до окупації Криму його розглядали як проект лише Росії та України, які не мали великих вантажопотоків, і був свого роду "транспортним апендиксом", який оминали всі міжнародні транспортні магістралі.

Сьогодні ж окупований півострів у прямому значенні став транспортним тупиком, який поставив хрест на будь-яких спробах реанімувати "Великий шовковий шлях". А без запоруки економічної привабливості це буде просто викиданням грошей на вітер.

І ніяке бажання кримчан платити по 500 руб. (що є немалою сумою) за користування мостом, як рапортує кремлівська пропаганда, не виведе проект у плюс.

До речі, з тих самих причин не може бути побудовано і тунель під Керченською протокою. Про ймовірність реалізації цього проекту 29 жовтня заявив Георгій Мурадов, представник Криму при президентові РФ.

Попереду ізоляція

Беручи до уваги все це, слід усвідомлювати і головне: умови, в яких Росія планує будувати "міст життя", вже далеко не ті, які були до окупації півострова.

Тоді в неї для цього була принаймні теоретична можливість. Вона могла отримувати з-за кордону всі необхідні матеріали, експертну і технологічну допомогу, а також брати позики в іноземних фінустановах. Після окупації Криму і подальшої агресії на сході України, все це стало недоступним.

В ізоляції опинився не тільки Крим, а й сама країна-окупант. Росія поступово видворяється з кола провідних і впливових світових гравців.

Бадьорі заяви російських очільників про те, що якісь китайські компанії приїдуть і будуть інвестувати в Крим – абсолютно ні чим не обґрунтовані. Китайські компанії так само бояться невизначеності і перспектив потрапити під санкції.

Самотужки ж країна не витягне подібного проекту ні в технічному, ні в економічному плані.

І які райдужні перспективи не змальовувала би російська пропаганда, саме керівництво РФ, мабуть, розуміє, що будівництво Керченського мосту означатиме забивання останнього цвяха в кришку домовини російської економіки. 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

16.11.2018, 17:58
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 17 серпня 2019

    Face-to-face. Бійці ММА помірялись поглядами перед боями

    Зусиллями ринг-анонсера процедура "Face-to-face" перетворилась на гумористичне шоу

     
    • 16 серпня 2019

    Московський суд залишив під вартою шістьох українських моряків

    Суддя відмовилася виконувати рішення Міжнародного трибуналу

     
    • 16 серпня 2019

    НАБУ через суд зобов'язали відкрити провадження щодо Грицака

    Розпочато досудове розслідування за фактом можливого, на думку заявника, штучного створення доказів обвинувачення та інших фальсифікацій керівництвом СБУ

     
    • 16 серпня 2019

    Обвинувачені у незаконному арешті активіста Пасічника 7 місяців не могли ознайомитися із матеріалами. Один з них - помер

    В суді по справі екс-заступниці прокурора Ілони Клюге та слідчого Віталія Матюши щодо незаконного арешту активіста задовольнили черговий відвід судді

     
Система Orphus