Хто отримав "Укргазвидобування". Частина 2

Державна компанія продає нафтопродукти задешево групі народного депутата Ігоря Єремєєва
3 червня 201412:00
  • 0
  • 7

У першій публікації з циклу розслідувань діяльності державної компанії "Укргазвидобування" (УГВ) йшлося про те, які депутати в "новій" владі мають вплив на керівництво компанії, про нові-старі газові схеми та про те, хто заробляє з їх допомогою.

Але скраплений газ – не єдина "тема" для вимивання державних грошей.

Люди, які взяли під контроль УГВ, успішно "заробляють" десятки мільйонів гривень на продажах сировини для виготовлення бензинів.

Золото "бодяжників"                                         

Після революції та втечі екс-президента Віктора Януковича почалася стрімка девальвація гривні. На початку березня курс коливався біля 9 грн за долар. Сьогодні курс близько 12 грн за долар.

Громадяни відчули подорожчання палива на автозаправках, яке завжди тягне за собою подорожчання будь-якої продукції. Держава підвищила ціни на газ для населення.

Одними з перших почали дорожчати бензин і дизельне паливо. Це зрозуміло - ми імпортуємо майже 90% обсягу внутрішнього споживання.

В Україні працюють тільки два переробні заводи: Кременчуцький НПЗ (Полтавська область), що належить ПАТ "Укртатнафта", та Шебелинський ГПЗ (Харківська область), яким управляє ПАТ "Укргазвидобування". Все решта - імпорт.

Якщо на початку березня ціна бензину марки А-95 коливалася біля 12 грн за літр, то сьогодні він коштує близько 16 грн.

Навіть якщо вітчизняні нафтопереробні заводи будуть тримати низьку ціну на продукцію, це нічого не змінить на ринку. Це принесе тільки збитки самому заводу. Цей факт чудово розуміють в "Укртатнафті", яка фактично перебуває у приватній власності нинішнього губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського. На жаль, цього не розуміють в УГВ, що належить державі.

З приходом молодої команди менеджерів, які, за їхніми ж словами, отримали компанію в дуже складному становищі, УГВ уже третій місяць не змінює ціну реалізації сировини, яку покупці використовують для виробництва бензинів.

УГВ продає продукт під назвою "Деетанпропанбутанізований конденсат" (ДЕПБК). Це сировина, що схожа за своїми властивостями на низькооктановий бензин та використовується для виробництва бензинів А-92, А-95 та альтернативних бензинів, які виготовляються з додаванням спирту.

Цей продукт зазвичай купують "бодяжники", які нехтують євро- та будь якими іншими стандартами. Доводячи товар до "кондиції", вони продають його на заправних станціях як дешевший продукт вітчизняного виробництва.

Ця сировина не обкладається акцизом, дає додатковий прибуток виробнику та компанії, яка виробляє з нього бензин. Але зараз мова не про "бодяжників".

Обсяг виробництва ДЕПБК із використанням потужностей УГВ відносно невеликий – близько 6 тисяч тонн щомісяця. Ціна реалізації продукції безпосередньо залежить від ціни на бензин.

Своєю чергою, вартість бензину залежить від курсу гривні до іноземних валют та світової ціни на нафту.

Логічно, що разом зі зростанням ціни бензину на АЗС сировина держкомпанії для його виробництва також подорожчала пропорційно. Таким чином держкомпанія отримує додаткові кошти та сплачує більше податків до держбюджету.

Так, але не так. У якийсь дивний спосіб керівництво УГВ не помічає зростання ціни бензину на АЗС, не помічає зростання ціни бензину "Укртатнафти" та імпортних цін.

Ми дослідили, як змінювалися ціни на імпортний бензин, як не змінювались ціни УГВ та хто на цьому заробив.

Труднощі ціноутворення

Офіційно державна компанія не публікує прайс-лист на таку продукцію. Ціни тримають у секреті. На запити щодо цін і можливості придбати товар компанія не відповідає.

Ми дізналися актуальні ціни УГВ, покупців та обсяги товару, який було продано з березня 2014 року і до сьогодні.

Остання ціна, яку було встановлено попереднім керівництвом компанії 6 березня 2014 року дорівнювала 9 150 грн за тонну з ПДВ. Курс долара, встановлений Нацбанком у цей день, становив 9,2359 грн за долар.

Ціна на імпортний бензин А-92 цього дня дорівнювала 13 786 грн за тонну з ПДВ.  Різниця в ціні ДЕПБК та імпортного бензину А-92 дорівнювала 4 636 грн на тонні.

Ми взяли різницю 4 636 грн як базову знижку на ДЕПБК від ціни імпортного А-92.

Враховуючи те, що, згідно з суспільною думкою, попередня влада крала завжди та дуже багато, ефективність нової влади повинна бути набагато вищою, адже "нові" не крадуть. Тобто ця знижка повинна поступово та суттєво зменшуватися.

У таблиці нижче наводиться порівняння середньої ціни імпортного бензину А-92 за період "попередників" і незмінної ціни держкомпанії.

6 березня

"попередники"

14-31 березня

"нові"

Квітень

"нові"

травень

"нові"

А-92, імпорт, ціна в грн

13 786

15 785

18 232

18 000

ДЕПБК, ціна продажу від УГВ у грн

9 150

9 000

9 000

9 000

Проданий обсяг, тонн

2 936

6 474

6 500

Знижка від ціни А-92

4 636

6 785

9 232

9 000

Недоотриманих коштів, грн

6 309 464

29 754 504

28 366 000

Якщо за останньою ціною, встановленою 6 березня "попередниками", різниця становила близько 4 600 грн на тонні, то за час нового керівництва різниця сягнула 9 000 грн на тонні.

Тож, напевно, держкомпанія тримає низьку ціну для того, щоб хтось отримав зиск. Тобто ще майже 5000 грн на тонні хтось заробляє, але не державна компанія. 5000 грн на тонні дорівнює майже  3,5 грн на одному літрі бензину. Ви бачили у квітні-травні бензин по 12 грн за літр?

УГВ має шість дійсних договорів на продаж ДЕПБК, але хто ж ті щасливчики, які мають можливість купувати сировину за "пільговою" ціною?

Усе ті ж самі обличчя

Виявилося, що це компанія "ВОГ Трейдинг" (договір) народного депутата Ігоря Єремеєва, компанія МПП "Феон" (договір), яка пов'язана з депутатом Ярославом Москаленком, одним із найближчих соратників Єремеєва, та ще одна компанія – ТОВ "Юкра" (договір).

Остання не має очевидних зв'язків із публічними людьми. Згідно з Держреєстром юросіб, її засновували два підприємці – Інна Присєдько та Максим Рачин. Але, за певною інформацією, "Юкра" пов’язана з одним із нових заступників голови правління УГВ.

Дивлячись на підпис та посаду особи, яка підписує договори з названими вище компаніями, не складно зрозуміти, хто є тим "невідомим заступником".



Якщо взяти знижку від ціни імпортного А-92 – 4 636 грн на тонні, яка діяла станом на 6 березня, за базову, то ми побачимо, що з 14 березня до 1 червня за рахунок додаткових знижок державна компанія недоотримала близько 60 мільйонів гривень.

Наприкінці березня компанія "ВОГ Трейдинг" припинила купувати сировину для виготовлення бензину напряму.

Замість "ВОГу" з’явилася невідома компанія ТОВ "Клевер ПМ". Договір між УГВ і "Клевером" тут. Керівник і засновник компанії Дмитро Шестаков має адвокатське посвідчення. Уставний фонд компанії – 6 000 грн.

 

На прикладі продажу одного дня стало зрозуміло, чому "ВОГ" сховався.

У нашому розпорядженні опинилися документи, які підтверджують зв'язок "Клевер ПМ" із компаніями групи "ВОГ". Також ці документи - пряме підтвердження того, що ринкова ціна товару відрізняється майже на 5 000 грн на тонні від ціни, яку тримає державна компанія УГВ.

9 травня за договором №006/дк-14 між УГВ і "Клевер ПМ" відвантажуються 4 цистерни ДЕПБК загальною вагою 238,76 тонн за ціною 9 000 грн за тонну з ПДВ. Отримувач цистерн на станції "Васильків-1" – компанія "Укртрансоіл-2009".

 

Ця фірма пов’язана з попереднім керівником Міненерговугілля Едуардом Ставицьким, який виїхав із країни разом із президентською "сім'єю". Засновник "Укртрансоіл-2009" – Олег Деменок, який був керівником мережі АЗС Ставицького "БРСМ-Нафта".

У той самий день перемоги вже компанія "ВОГ Рітейл", яка також входить до групи Єремеєва, продає ті ж цистерни безпосередньо компанії "Укртрансоіл-2009", але вже за ціною 14 035 грн за тонну з ПДВ.

Таким чином Єремеєв використовує "Клевер ПМ" як "прокладку". Зрозуміло, що маржу, яка становить близько 5 000 грн на тонні, або майже 55%, легше поховати на "прокладці".

 

Компанія Ставицького "Укртрансоіл-2009", також маючи прямий договір з УГВ, за яким вона отримувала товар до березня 2014 року, сьогодні купує сировину через "прокладки". Зараз їм не продають напряму.

Ціноутворення також викликає запитання до керівників УГВ. Адже в договорах з усіма покупцями в пункті 4.1 вказано, що держкомпанія має право змінювати ціну, залежно від кон'юнктури ринку. Цим правом державна компанія не користується на користь приватних підприємців.

На мою думку, це яскравий приклад корупції нинішніх можновладців і керівників державних компаній, які з великим задоволенням і злорадством спостерігали за купами золота та готівки, що їх знайшли у квартирі того ж Ставицького.

Від INSIDER:

Редакція готова надати можливість висловитися з приводу діяльності УГВ усім згаданим у публікації особам і представникам зазначених компаній.

Компанія ТОВ "Західна нафтогазова компанія" (ЗНГК), згадана в інфографіці, пов'язана з Олексієм Тамразовим, який є автором тексту. Він був першим застпником голови УГВ з 2010-го по 2014 рік.

Зі зміною керівництва УГВ 2014 року держкомпанія більше не продає скраплений газ і нафтопродукти ЗНГК. За словами Тамразова, ЗНГК купувала паливо в УГВ винятково за ринковими цінами.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

30.05.2016, 01:36
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 79
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 28
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 40
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 39
     
Система Orphus