Влада зробила лише перший крок, щоб зупинити вимивання "300 мільярдів держкоштів"

Нова влада зобов’язана повернути норми законодавства, які діяли з 2006 року до липня 2012 року та зобов’язували державні так комунальні підприємства проводити закупівлі на загальних підставах.
25 березня 201415:57

25 березня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект закону про внесення змін до закону "Про здійснення державних закупівель".

- Це найбільш корумпована схема української державної влади, яка протягом року, за різними оцінками, вимивала до 300 мільярдів. Це загальний оборот серед державних закупівель, - прокоментував реалії прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання Кабміну 23 лютого.

Він також підкреслив:

- Усі закупівлі повинні бути в Інтернеті, всі компанії - прозорі. Усі тендери повинні відбуватись виключно за попереднім інформуванням, у всіх повинно бути право взяти участь в цьому тендері, і вся громадськість і вся країна має знати хто, на яких підставах й на яких умовах виграв чи програв той чи інший тендер.

Однак, прийнятий документ не закриває тему прозорості держзакупівель. Проект №2207, який був поданий спільно декількома депутатами від тодішньої опозиції, лише зобов’язує всі підприємства оприлюднювати звіти про закупівлю.

Наразі існує інший законопроект, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі, який позиціонують як обговорений з громадськістю та покликаний закрити корупційні дірки у закупівлях.

І він дійсно має низку позитивних і необхідних норм.

Перше, скорочується кількість винятків при яких закон не застосовується - з 44 до 9. Це дозволить краще контролювати витрати бюджету та забезпечить проведення конкурентних торгів в багатьох сферах.

Друге, скасовується обов’язкове навчання голови та секретаря комітету із конкурсних торгів. Таке навчання коштувало 1500-2000 грн. та не оплачувалося державою, тобто було витратами і головним болем керівників комітету.

Третє, представникам громадських організацій дозволяється бути присутніми на процедурі розкриття пропозицій та фіксувати цей процес.

Четверте, зменшується розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів - внеску, яким учасник гарантує перед замовником про виконання своїх зобов’язань при проведенні тендеру - до 0,5% при закупівлі робіт та 3% при закупівлі товарів і послуг, що зменшує перешкоди для участі малого та середнього бізнесу в торгах.

І останнє, п’яте, яке викликало найбільше суперечок: проект ліквідує електронні торги. Противники скасування цієї норми вважають, що це віддаляє нас від європейської практики та буде сприяти корупції. Однак, на практиці розділ про електронні торги був "мертвим" з моменту прийняття і потребував вдосконалення.

Ще одним суперечливим моментом діючої редакції закону "Про здійснення державних закупівель" залишається розмите і неконкретне поняття замовника.

До замовників, крім бюджетних установ та організацій, пропонують віднести юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, і якщо юридичні особи більш ніж на 50% фінансуються державою, або держава контролює її керівні органи та призначає керівництво.

Відповідно ж до щойно ухваленого закону, не всі підприємства будуть оприлюднювати звіти про укладені договори, що не зупинить розтрату державних коштів, оскільки повного контролю за витратами державних та комунальних підприємств не буде.

Нова влада має повернути норми законодавства, які діяли з 2006 року до липня 2012 року та зобов’язували такі підприємства проводити закупівлі на загальних підставах.

Перелік юридичних осіб, що забезпечують інтереси держави та будуть підпадати під дію закону визначається Кабміном.

Тому найближчим часом уряд Арсенія Яценюка повинен озвучити перелік підприємств, які будуть зобов’язані проводити тендери та зробити його максимальним. Це першочергове завдання для того, щоб закон був дієвим та встановив контроль за потоком із 300 мільярдів гривень.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

15.11.2018, 07:54
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 21 серпня 2019

    Огляд рішень Уряду: звіт Гройсмана, саботували трансформацію національних лікарень та виділили гроші постраждалим в АТО

    У Кабміні заслухали звіт Гройсмана, проте не трансформували найбільші лікарні 

     
    • 21 серпня 2019

    Справа фермера Бутрименка: фінансування тероризму vs теракт

     
    • 20 серпня 2019

    Черняхівський з небуття. Хто озвучує меседжі Портнова на квазі-мітингах у Києві

    Дивні акції, суголосні з заявами Портнова та Богдана, охороняють тітушки

     
    • 19 серпня 2019

    ВРП відкрила дисциплінарні справи щодо чотирьох столичних суддів. Серед них суддя Майдану

    Національне агентство з питань запобігання корупції та Генпрокуратура подали скарги до Вищої Ради правосуддя на трьох суддів Голосіївського та одного суддю Печерського суду Києва

     
Система Orphus