Влада зробила лише перший крок, щоб зупинити вимивання "300 мільярдів держкоштів"

Нова влада зобов’язана повернути норми законодавства, які діяли з 2006 року до липня 2012 року та зобов’язували державні так комунальні підприємства проводити закупівлі на загальних підставах.
25 березня 201415:57

25 березня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект закону про внесення змін до закону "Про здійснення державних закупівель".

- Це найбільш корумпована схема української державної влади, яка протягом року, за різними оцінками, вимивала до 300 мільярдів. Це загальний оборот серед державних закупівель, - прокоментував реалії прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання Кабміну 23 лютого.

Він також підкреслив:

- Усі закупівлі повинні бути в Інтернеті, всі компанії - прозорі. Усі тендери повинні відбуватись виключно за попереднім інформуванням, у всіх повинно бути право взяти участь в цьому тендері, і вся громадськість і вся країна має знати хто, на яких підставах й на яких умовах виграв чи програв той чи інший тендер.

Однак, прийнятий документ не закриває тему прозорості держзакупівель. Проект №2207, який був поданий спільно декількома депутатами від тодішньої опозиції, лише зобов’язує всі підприємства оприлюднювати звіти про закупівлю.

Наразі існує інший законопроект, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі, який позиціонують як обговорений з громадськістю та покликаний закрити корупційні дірки у закупівлях.

І він дійсно має низку позитивних і необхідних норм.

Перше, скорочується кількість винятків при яких закон не застосовується - з 44 до 9. Це дозволить краще контролювати витрати бюджету та забезпечить проведення конкурентних торгів в багатьох сферах.

Друге, скасовується обов’язкове навчання голови та секретаря комітету із конкурсних торгів. Таке навчання коштувало 1500-2000 грн. та не оплачувалося державою, тобто було витратами і головним болем керівників комітету.

Третє, представникам громадських організацій дозволяється бути присутніми на процедурі розкриття пропозицій та фіксувати цей процес.

Четверте, зменшується розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів - внеску, яким учасник гарантує перед замовником про виконання своїх зобов’язань при проведенні тендеру - до 0,5% при закупівлі робіт та 3% при закупівлі товарів і послуг, що зменшує перешкоди для участі малого та середнього бізнесу в торгах.

І останнє, п’яте, яке викликало найбільше суперечок: проект ліквідує електронні торги. Противники скасування цієї норми вважають, що це віддаляє нас від європейської практики та буде сприяти корупції. Однак, на практиці розділ про електронні торги був "мертвим" з моменту прийняття і потребував вдосконалення.

Ще одним суперечливим моментом діючої редакції закону "Про здійснення державних закупівель" залишається розмите і неконкретне поняття замовника.

До замовників, крім бюджетних установ та організацій, пропонують віднести юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, і якщо юридичні особи більш ніж на 50% фінансуються державою, або держава контролює її керівні органи та призначає керівництво.

Відповідно ж до щойно ухваленого закону, не всі підприємства будуть оприлюднювати звіти про укладені договори, що не зупинить розтрату державних коштів, оскільки повного контролю за витратами державних та комунальних підприємств не буде.

Нова влада має повернути норми законодавства, які діяли з 2006 року до липня 2012 року та зобов’язували такі підприємства проводити закупівлі на загальних підставах.

Перелік юридичних осіб, що забезпечують інтереси держави та будуть підпадати під дію закону визначається Кабміном.

Тому найближчим часом уряд Арсенія Яценюка повинен озвучити перелік підприємств, які будуть зобов’язані проводити тендери та зробити його максимальним. Це першочергове завдання для того, щоб закон був дієвим та встановив контроль за потоком із 300 мільярдів гривень.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

15.11.2018, 07:54
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 лютого 2019

    Потерпілі у справах Майдану продовжують з’являтись. Щодо розстрілів винесено 66 підозр, - ГПУ

    Всього у справі більше тисячі епізодів, включаючи побиття активістів, журналістів та вбивства

     
    • 18 лютого 2019

    Активісти прийшли під стіни МВС із акцією "Бандера, вставай"

    У Києві біля приміщення Міністерства внутрішніх справ представники кількох організацій провели акцію "Бандера, вставай"

     
    • 18 лютого 2019

    У справі щодо відсторонення Уляни Супрун визначили нового суддю

    Новим суддею у цій справі за автоматичним перерозподілом стала суддя Тетяна Скочо

     
    • 13 лютого 2019

    Прокурор, який помер в статусі підозрюваного у справах Майдану, був у день смерті в суді

     
Система Orphus