БТР-4: тріщини на репутації

Що заважає Україні експортувати військову техніку?
Фото far-maroc.forumpro.fr
13 січня 201412:00

Судно Se Pacifica, що ходить під прапором Сингапуру, 2 січня повернуло до Одеси 42 українських БТР-4Е, від яких відмовився покупець - Іракський уряд. Причина - тріщини у броні. Про це повідомило видання BlackSeaNews.

Спеціалісти вказують на особливий характер цих тріщин: вони з’явилися не по зварювальних швах, а по площині листа. Є дві версії виникнення браку. Перша стосується того, що під час виробництва було порушено технологію зварювання, тому виникло небажане напруження в матеріалі.

Це могло статися, наприклад, через надто низьку температуру в цехах виробника (Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова (ХКБМ), який зекономив на опаленні приміщень).  Друга версія пояснює тріщини тим, що ХКБМ отримав уже бракований броньовий лист.

 

 

У самому ХБКМ навідріз відмовилися коментувати ситуацію і порадили звернутися до державного концерну "Укроборонпром", який курував контракт із міністерством оборони Іраку. "Укроборонпром" у відповіді на інформаційний запит INSIDERа зазначив, що "інформація, яка запитується, є конфіденційною. Щодо реалізації чергового етапу контракту ДК "Укроборонпром" повідомить офіційно".

Мухтана Фаліх: українські інструктори некомпетентні

Сам контракт передбачав постачання 420 штук БТР-4Е. Угоду на суму $457 млн було укладено ще 2009 року, а перші машини відправили 2010-го.

"Україна передала Іраку близько 200 бронетранспортерів", - повідомив 20 лютого 2013 року гендиректор ХКБМ Олександр Веретенніков.

Він також сказав, що наступна партія з 40 одиниць уже пройшла акт прийомки в покупця. На фото нижче видно, як українська бронетехніка очікує відправки прямо в Одеському порту.

БТР-4 в Одесі/Фото far-maroc.forumpro.fr

Власне наші БТРи сподобалися іракським військовим. Ось як вони мило, взявши один одного за ручки, фотографуються на їх тлі.

Іракським воякам подобаються БТР-4/Фото far-maroc.forumpro.fr

Про особливості експлуатації української техніки розповів полковник іракської армії  Мухтана Фаліх (Muthanna F.S). За його словами, "зброя ця дуже хороша та потужна, але була низка проблем із гарматою, до того ж, надто складний процес спорядження боєкомплекту для неї".  

Полковник Мухтана Фаліх

Панові Фаліху дуже сподобалися також керовані протитанкові ракети, але він розкритикував українських інструкторів: "Вони були недостатньо компетентними. Коли ми розпитували, ті намагалися ухилитися від відповідей і казали, що це не наша спеціалізація, або ж казали, що розкажуть про все на наступному занятті".

Чорний рік для "Укрспецекспорту”

Перші проблеми почалися 26 квітня 2013 року, коли Ірак отримав чергову партію БТР-4 і виявив у корпусі тріщини. Це ті самі сорок штук, про які казав гендиректор ХКБМ Олександр Веретенніков.

Розвантажувати товар покупець відмовився, і судно Se Pacifica цілих три місяці простояло в Перській затоці, поки Україна та Ірак намагалися домовитися, але з того нічого не вийшло.

Судно Se Pacifica

Головний експортер озброєння – державна компанія "Укрспецекспорт" – спробував приховати катастрофу. У своєму коментарі Укрінформу від 2 серпня компанія заявила: "Виконання українсько-іракського контракту проходить у штатному режимі".

Гендиректора "Укрспецекспорту" Дмитра Перегудова було звільнено 12 липня - тобто в розпал ганебного скандалу з БТР-4. Причини звільнення, гадаю, пояснювати не треба.

За головування Перегудова "Укрспецекспорт" просто вибухнув скандальними новинами. У грудні 2012-го чиновника держкомпанії, який курував розробку та виробництво двигунів для бронетехніки, застрелили в Домініканській республіці. Як він там опинився, керівництво пояснити не змогло.

У лютому 2013-го двох представників "Укрспецекспорту" затримали в Казахстані за хабар місцевому генералові в розмірі $200 000. Обидва отримали по шість років ув'язнення. 10 жовтня слідча група СБУ в супроводі спецпідрозділу "Альфа" на підставі відповідного судового рішення здійснила в ГК "Укрспецекспорт" та ДП "Укроборонсервіс" виїмку низки документів. Кажуть, що обшуки були пов'язані із діяльністю колишніх керівників Дмитра Саламатіна та Дмитра Пляцука.

Пікантність ситуації з Se Pacifica в тому, що судно, крім БТР-4, також везло партію українського металу (70 тисяч тонн) до Індії. Через тримісячну затримку індійський суд вирішив оштрафувати власника судна на $500 000. З'явилася загроза, що весь вантаж просто арештують та пустять з молотка за борги.

21 жовтня гендиректор ХКБМ Олександр Веретенніков був змушений відповідати на незручні запитання журналістів телеканалу "Україна". "Ми відправили продукцію, але не отримали за неї коштів", - сказав він. - Пов'язано це з конкурентною боротьбою та певними процесами в Іраку".

Одного лише погляду на міміку пана Веретеннікова досить, аби зрозуміти масштаби його розгубленості. Причини її зрозуміти не складно, адже за місяць до того з'явилася інформація, що від продукції ХКБМ відмовився також Азербайджан. У Баку заявили, що у БТР-4 серйозні проблеми зі зварюванням. Одразу два провали із замовниками безсумнівно здатні повністю знищити репутацію українського виробника: із такою історією знайти наступного клієнта за кордоном буде важко.

Трохи конспірології

Поява тріщин в українській броні, звісно, має свої технологічні причини, і саме їх вважає головними екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. За його словами, у всій цій історії винен винятково завод ХКБМ. Але 24 вересня 2013 року російський сайт "Військовий інформатор" оприлюднив новину, згідно з якою замість українських БТР-4 Ірак планує придбати російські БТР-82.

Російська інформаційна агенція Regnum навіть поставила цю новину першим номером у переліку найгучніших військових скандалів тижня. Впливовий британський журнал Army technology оприлюднив 13 грудня 2013 року рейтинг найкращих бронетранспортерів світу.

На сусідніх позиціях у ньому розміщені український БТР-4 та російський БТР-82А. Про наміри Росії у сфері експорту бронетранспортерів можна судити зі слів офіцера СБУ та колишнього гендиректора ДК "Укрспецекспорт" (2005-2010 рр.) Сергія Бондарчука.

"Для Росії український ВПК є конкурентом на світовому ринку озброєнь. Саме тому проекти, які обговорювали щодо співпраці у військово-промисловому комплексі, не мають перспектив, тому що ми – конкуренти", - каже Бондарчук.

За його словами, Російська Федерація не може допустити, щоб високотехнологічна галузь України мала розвиток, і зробить усе, щоб заблокувати співпрацю України із західними оборонно-промисловими компаніями.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 11:31
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 5 грудня 2019

    В ході пожежі у будинку профспілок в часи Майдану 41 людина отримала ушкодження, двоє загинули, - прокурор

    В суді у справі штурму Майдану назвали кількість загиблих і постраждалих внаслідок пожежі у будинку профспілок

     
    • 3 грудня 2019

    Адвокат просив про виклик Онищенка в суд через консульство Барселони. Прокурори впевнені, що в Іспанії він не живе

    Прокурори САП вважають такі клопотання адвоката затягуванням

     
    • 29 листопада 2019

    П’ЯТНАДЦЯТЕРО. Хто оголосив голодування за справи Майдану та як ще підтримують акцію

    У кількох містах – акції підтримки і “донорський флешмоб”

     
    • 26 листопада 2019

    "У найкращому випадку розслідування справ Майдану поновиться у січні наступного року", - Закревська

     
Система Orphus