Газ нізвідки. Кому заборгував Сергій Курченко?

Газовий трейдер "Ріоніт", якому компанія бізнесмена Сергія Курченка винна майже два мільярди гривень за отримане паливо, навіть не постачав газ українським споживачам. Для чого створюють заплутані ланцюжки з юридичних прокладок, коли газ тече однією трубою?

5 вересня видання Forbes опублікувало цікавий матеріал про те, що "Українська нафто-газова компанія" новоявленої "зірки" українського бізнесу Сергія Курченка заборгувала 1,83 мільярда гривень за природний газ.

Причому заборгувала, як стверджували, "маловідомій київській фірмі "Ріоніт".

Треба зазначити, що УНГК є однією з титульних компаній "младоолігарха". "Східноєвропейська паливно-енергетична компанія" (СЄПЕК, колишня "ГазУкраїна-2009") офіційно підтверджує приналежність цієї фірми до свого нафтогазового пулу. Згідно з заявами групи, УНГК постачає газ промисловим споживачам.

Зокрема, ця компанія має ліцензію на постачання газу за нерегульованим тарифом обсягом 1 млрд кубометрів на рік.

Ба більше, у квітні цього року прес-служба Курченка звітувала про те, що УНГК займається славнозвісними реверсними поставками газу з Угорщини.

Як відомо, загадковий угорський газ став однією з урядових "фішок" цієї весни. Керівник Міненерго Едуард Ставицький неодноразово заявляв, що Україна не купує занадто дорогий російський газ, а здійснюватиме реверсні поставки з заходу за більш вигідними цінами.

Щоправда, у Москві відверто глузували з цих заяв. А офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов навіть казав, що "фізичний реверс з Європи на Україну просто неможливий - немає окремого газопроводу".

Попри це, УНГК Курченка повідомляла про намір закуповувати за кордоном близько 90 млн кубометрів на місяць.

А пізніше видання КоммерсантЪ-Украина з посиланням на власні джерела повідомляло, що СЄПЕК веде переговори про придбання у "Газпрому" близько 5 млрд кубометрів газу на рік. У перекладі це означає, що Курченко вирішив стати імпортером російського газу разом із НАК "Нафтогаз" та Ostсhem Дмитра Фірташа. "Уряд не заперечує", - казав із цього приводу профільний віце-прем'єр Юрій Бойко.

Не дивно, що за такої урядової підтримки і наполеонівських планів справи Курченка йшли вгору. Зокрема, це стосувалося й УНГК. Як писав Forbes, торік виручка цієї компанії становила 3,1 млрд гривень, чистий прибуток - 1,5 млн гривень.

Але вже у вересні виявилося, що насправді газова фірма "младоолігарха" має борг майже 2 мільярди гривень.

Історія питання

8 серпня цього року ТОВ "Ріоніт", зареєстроване у Шевченківському районі Києва, подало позов проти УНГК до Господарського суду Харкова. Саме на Батьківщині Курченка зареєстрована УНГК.

Згідно з судовим рішенням, перша редакція позову фірми "Ріоніт" стосувалася боргу за договором про поставку газу від 2 листопада 2012 року в сумі 524 тисячі 840 гривень, з урахуванням пені, інфляції тощо.

Але через два тижні – 21 серпня – "Ріоніт" дозаявив вимоги. Згідно з новою версією позову, в листопаді 2012-го "маловідома київська компанія" додатково передала фірмі Курченка майже 450 млн кубометрів блакитного палива.

Тож загальна сума позову перетворилася на 1,8 мільярда гривень.

Згідно з текстом судового рішення, яке опубліковано у профільному реєстрі, 2 листопада 2012 року між "Ріонітом" та УНГК було укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/0211.

У тому ж листопаді минулого року, згідно з документом, сторони підписали акти прийому-передачі газу на вказану в позові суму. Але, як зазначено в рішенні, станом на час подання позовної заяви, компанія Курченка не розрахувалася за цей газ.

Також зазначено, що 23 червня 2013 року, "Ріоніт" надіслав на адресу УНГК лист із вимогою погасити заборгованість. Однак фірма "младоолігарха" не відповіла.

Ситуація виглядає дещо дивною – 450 млн кубометрів продали, а про два мільярди оплати згадали через півроку. Ще 2,5 місяці почекали відповіді, і пішли до суду. Схоже, у "Ріоніту" справи йдуть непогано.

Попри це, компанія Курченка, хоч і забула відповісти на лист, однак у судовому засіданні відразу визнала всі позовні вимоги.

"Враховуючи, що відповідач (УНГК) повністю визнав позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Ріоніт" обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі", - зазначила суддя Наталія Кухар, зобов’язавши УНГК виплатити 1,8 мільярда гривень.

У коментарі Forbes прес-служба СЄПЕК заявляла, що "суперечка між УНГК і компанією "Ріоніт" є суперечкою двох господарюючих суб'єктів".

"Подібні інциденти доволі часто відбуваються при веденні бізнесу. УНГК - не виняток. Водночас борг, який суд зобов'язав стягнути з УНГК, утворився до входження компанії в ГК СЄПЕК. Юристи компанії докладають усіх зусиль для вирішення цієї ситуації. Ба більше, у "Ріоніту" існують взаємні зобов'язання перед УНГК на порівнянну суму", - зазначали в Курченка.

Але що ж це за "маловідома київська фірма", яка торгує мільярдними обсягами газу?

Фікція?

За даними державного реєстру юридичних осіб, "Ріоніт" було зареєстровано ще 2008 року. На початок року єдиним власником цієї компанії був невідомий Інтернету мешканець Полтави Євген Палажченко.

Власне, до скандальної суперечки з УНГК про компанію "Ріоніт" ніхто й не знав. Однак згадки про неї можна знайти в реєстрі судових рішень.

Як виявилося, позов до Курченка – не єдина судова справа для "Ріоніту".

INSIDER уважно дослідив низку адміністративних рішень, у яких протягом останніх років фігурувала ця фірма. Причому фігурувала разом з різноманітними регіональними податковими інспекціями.

Як виявилося, податківці регулярно проводили перевірки угод "Ріоніту" про поставки газу та виносили рішення про донарахування податків його контрагентам.

За версією фіскальних органів, угоди між цією компанією та споживачами газу були "нікчемними правочинами". Простою мовою, податківці підозрювали "Ріоніт" і його контрагентів в укладанні фіктивних угод. Щоправда, ці рішення Податкової регулярно скасовувалися судами.

Утім найбільш показовими є дві справи, в яких "засвітилася" фірма, що їй заборгував шалені гроші сам Курченко. Одна з них навіть кримінальна.

Зокрема, йдеться про справу №49-3247, порушену Податковою міліцією Волинської області проти голови правління ВАТ "Горохівський цукровий завод" за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу. Вказана норма стосується ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Як писала "Економічна правда", це підприємство також фігурувало у скандалі навколо грандіозного розкрадання цукру Аграрного фонду.

Але в нашому випадку мова про постачання газу. Зокрема, в рішенні Окружного адмінсуду Києва від 28 лютого 2013 року цитується позиція податківців:

"У червні-серпні 2011 року ВАТ "Горохівський цукровий завод" до податкового кредиту включено ПДВ на загальну суму 3,3 млн грн по операціям з постачання газу від ТОВ "Ріоніт", яке, в свою чергу, відобразило у податковій звітності придбання ТМЦ від ТОВ "Алекс-А ЛТД".

У документі наголошено, що під час відпрацювання співробітниками Податкової міліції "Ріоніт" та "Алекс-А ЛТД" підтверджено відсутність цих компаній за юридичними адресами, а також відсутність трудових і матеріальних активів, "що може свідчити про нелегітимність діяльності суб'єктів господарювання та відсутність поставки газу".

Треба зазначити, що, згідно з даними реєстру юросіб, співзасновником "Алекс-А ЛТД" також встиг побувати власник "Ріоніту", полтавчанин Євген Палажченко.

Але ще цікавішими є справи щодо постачань "Ріонітом" та "Алекс-А ЛТД" газу харківському заводу "Євроцемент-Україна" у 2011 році, які дозволяють скласти уявлення про діяльність невідомих газовиків.

У цьому випадку Податкова також вирішила, що завод недоплатив податки за взаємовідносинами з київською фірмою.

В одній із таких справ, наприклад, було призначено почеркознавчу експертизу. Адже, за твердженням правоохоронців, у податкових накладних, виданих "Євроцементу", підписи від імені посадовців "Ріоніту" та "Алекс-А ЛТД" були виконані іншими особами. А самі посадовці насправді не причетні до здійснення будь-якої господарської діяльності вказаних підприємств.

Звідки ж "Ріоніт" та "Алекс-А ЛТД" узяли газ, що його постачали цементному заводу? Виявилося, що це паливо видобувала відома компанія "Еско-Північ", яку пов'язують з екс-міністром екології, а зараз – заступником секретаря РНБО Миколою Злочевським.

Як ідеться у численних судових рішеннях, "Еско-Північ" продавала газ ТОВ "Октоген". Остання фірма продавала його "Ріоніту" та "Алекс-А ЛТД", які, своєю чергою, перепродавали паливо кінцевому споживачу – заводу "Євроцемент". При цьому фірма "Октоген" була зареєстрована за тією ж адресою, що й "Ріоніт".

Навіщо було формально "проганяти" газ через декілька компаній, а не купувати його напряму у виробника?

Як свідчать ті самі документи, "Еско-Північ" продавала газ першому покупцеві за ціною 950-1150 гривень, а "Євроцемент" купував його вже за 2540 грн. Тобто "Алекс-А ЛТД" і "Ріоніт" продавали газ на 267% дорожче за відпускну ціну виробника.

У судових рішеннях зазначено, що податківці не встановили економічно обґрунтованого підвищення ціни на газ. Простіше кажучи, правоохоронці підозрюють, що це робили задля штучного зменшення бази оподаткування кінцевим споживачем і завищення податкового кредиту.

А проміжні ланки, виходячи з тверджень про несправжність підписів їхніх посадовців і відсутність активів, можуть бути банальними "прокладками". Втім судова тяганина з цього приводу триває досі.

Легалізація приходу?

Така передісторія фірми, якій Курченко заборгував майже 2 мільярди гривень, наштовхувала на роздуми.

Що ж за газ купила УНГК у компанії, до якої регулярно мали питання податківці? І чи була ця угода взагалі реальною?

INSIDER надіслав запит до державної компанії "Укртрансгаз", яка має бути в курсі всіх операцій купівлі-продажу природного газу.

Зокрема, ми поцікавилися, чи здійснювало ТОВ "Ріоніт" прийом і постачання природного газу в листопаді 2012 року, і якщо так - якого походження був цей газ і хто був його виробником або імпортером?

Відповідь державної компанії була лаконічною: "За наявною в ПАТ "Укртрансгаз" інформацією, ТОВ "Ріоніт" протягом 2012 року не здійснювало постачання природного газу споживачам України".

Нагадаємо, акти прийому-передачі газу від "Ріоніту" компанії Курченка були підписані в листопаді 2012 року. Якщо вірити "Укртрансгазу", то виходить, що цієї операції взагалі не існувало у природі.

Також цікавим є те, що цього разу "Укртрансгаз" оперативно та змістовно відповів на запит із гострого питання. Зазвичай державні структури в таких випадках надсилають банальні "відписки".

Як відомо, "Укртрансгаз" очолює Сергій Вінокуров, колишній виконавчий директор холдингу Ostсhem Дмитра Фірташа. І в цьому контексті цікавою є інформація, яку отримав INSIDER від поінформованого джерела в Кабміні.

За твердженням співрозмовника, "младоолігарх" заборгував "газовому гіганту" за імпортований останнім російський газ, який віддали під реалізацію. Причому сума боргу є дуже схожою на цифри зі скандального позову.

І тут варто задатися питанням, чи не було описане судове рішення банальною легалізацією приходу від "прокладки"? Можливо, через визнання боргу та судовий процес просто було юридично виправдано появу 450 млн кубометрів палива "нізвідки"?

P.S. INSIDER надсилав запит до прес-служби СЄПЕК щодо питань, порушених у цій публікації. Однак у групі Сергія Курченка на нього не відповіли, а телефон прес-служби не відповідав. Втім редакція завжди готова опублікувати позицію СЄПЕК із цього приводу.

Сергій Щербина, INSIDER