Від А до Я: 9 дитячих книжок для першого самостійного читання

Які книжки вибрати дітям, аби заохотити їх до читання
14 серпня 201514:00
  • 3
  • 9

Осінь, Свято першого дзвоника, класна кімната, де змішалися аромати квітів і фарби, усмішки й розгубленість, стосики нових книжок і розклади уроків на партах. Так починається шлях у "нове життя". У ньому, як звичайно, з’являється перша груба книжка, яку хоч-не-хоч, а мусиш прочитати від А до Я – Буквар. Усі її мали, всі читали і всі мріяли почитати про щось цікавіше за тьотю у вишиванці чи дядю на тракторі. Але що?

INSIDER вибрав 9 книжок для першого самостійного читання на "післябукварний" період, що максимально відповідатимуть вимогам батьків, державним стандартам і зможуть переконати малих читачів, що читати – це круто, цікаво і зовсім не нудно!

________________________________________

 

Ірина Цілик. "Таке цікаве життя". – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015

Буває, мами самі вигадують історії і власноруч створюють книжку, яка буде їм близька й цікава. Так було з режисеркою Іриною Цілик та її сином Андрієм, який надихнув маму на написання першої дитячої книжки. Тепер завдяки цьому творчому тандему дошкільнята і першачки отримали пізнавальну, красиву й інтригуючу книжку.

Особливістю невеличких історій є те, що частину слів замінено на малюнки. Такий спосіб читання текстів – один із "найхитріших": дитина прагне прочитати низку слів, щоб швидше дістатися нової картинки і скласти речення. Отак, непомітно для себе, у грі закріплюються навички читання, і водночас малі читаки дізнаються про різні цікаві та буденні моменти в житті такої ж, як і вони, дитини. Про страшні сни та вилитий на татів ноутбук компот, про потяги й виховательку, про лікарню і розумних ворон – усі тексти нагадують записи в дитячому щоденнику. Начебто дріб’язкові, буденні речі, проте саме з таких складається життя, а також і формується світогляд.

________________________________________

 

Анні М. Ґ. Шмідт. "Ян і Янеке: Лялька-мотанка вирушає в подорож та інші оповідки" / Пер. з нідерланд. Я. Довгополого. – Київ: Видавництво Жупанського, 2011

Перша книжка із серії про дружбу й повсякденні справи двох маленьких друзів Яна і Янеке нідерландської письменниці, лауреатки Андерсенівської премії Анні М.Ґ. Шмідт. Усього авторка написала п’ять книжок, наклад видань і перевидань яких сягнув за мільйон (і це лише мовою оригіналу!). Ці коротенькі оповідки спричинили переворот у дитячій літературі 1950-60-х рр., проте і нині вони не залишають байдужими дітей. Книжка читається легко й невтомливо, по-перше, тому, що тексти коротенькі. Дитина за один підхід може прочитати історію до кінця, а може, й не одну (а це величезне досягнення для того, хто щойно навчився читати). По-друге, оповідання про двох друзів сюжетно близькі кожному з малих читачів. Лікувати або купати з найкращим другом ляльку, посваритися через неї й урешті помиритися, познайомитися, стати найкращими друзями, а згодом одружитися – усе просто, але й надзвичайно важливо, адже в цих історіях – дорослішання та вміння дружити і знаходити спільну мову.

________________________________________

 

Роб Скоттон. "Кіт на ім’я Сплет" / Пер. з англ. К. Міхаліциної. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013

Світовий бестселер про харизматичного Кота Сплета вже кілька років є лідером продажів і в Україні. Персонаж давно вийшов за межі книжки: мордочку, яку намалював багато років тому британець Роб Скоттон, можна побачити на листівках, картинах, про нього навіть зняли мультик.

Кожну книжку із серії про Кота Сплета присвячено важливій події або святу: Різдву ("Різдво для Сплета"), дружбі ("Вдячний Сплет") або закоханості ("Закоханий Сплет"). У першому виданні йдеться про знайомство зі школою, хвилювання на уроках, переживання і нових друзів. Для майбутнього першачка така книжка може мати вельми "терапевтичний" ефект: допомогти батькам поговорити з дитиною про те, що на неї чекає у школі, разом посміятися над кумедним Сплетом і позбутися зайвих хвилювань щодо нового колективу.

________________________________________

 

Тетяна Щербаченко. "Біла, Синя та інші". – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014

Наступна книжка теж про вусатих і хвостатих, тобто про котів. Але й не зовсім, адже в персонажах легко можна вгадати декого з тих, хто поруч.

Тетяна Щербаченко розповіла кілька історій із життя кошенят, що, як виявилося, зовсім не таке одноманітне, як здається людям. Насправді малюки мріють літати й літають, плетуть кольорові шалики для друзів, які люблять ковтати сніжинки… А ще вони бувають не тільки смугасті чи білі, як сніг, а й зовсім "не такі": сині і навіть зелені. Це також й історії про їхніх батьків, про мрії, що передаються у спадок, про потребу відчувати себе саме таким, який ти є, навіть якщо ти не схожий на інших. Виклад легкий і прозорий, без зайвих складних слів. Таку книжечку залюбки слухатиме дитина трьох рочків, розглядаючи грайливі ілюстрації Жені Миронюк, і самостійно читатиме той, хто щойно навчився складати з букв слова.

________________________________________

 

Валентина Вздульська. "Подорож листа. Історія до свята Миколая". — К.: Братське, 2014

Напередодні 2015 року видавництво "Братське" подбало, щоб діти могли отримати під подушку не лише пряники і цукерки, а й книжку-картинку. Дитяча письменниця та літературознавець Валентина Вздульська написала історію про дівчинку Марту, яка вірила в дива. Одного разу Марта написала листа Святому Миколаю з найзаповітнішим бажанням, проте лист загубився, і тепер на нього чекає низка випробувань. Інтрига в тому, що читачі не знають, про що попросила дівчинка, тож напружено стежать за мандрівкою листа в очікуванні хорошого фіналу.

У книжці-картинці дуже важливими є ілюстрації. Ніжні акварелі Даші Ракової схожі на ті, які могла би намалювати сама Марта. По-дитячому легкі й водночас глибокі, вони розкривають і пояснюють текст, допомагають уявити непросту подорож Мартиного листа.

________________________________________

 

Ервін Мозер. "Мануель і Діді. Велика книга маленьких мишачих пригод" / Пер. з нім. Л. Нор. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015

Цього року з’явився український переклад чудового видання австрійського дитячого письменника Ервіна Мозера. Автор понад ста книжок, лауреат багатьох книжкових премій і відзнак 1987 року створив низку оповідок про двох друзів-мишенят Мануеля і Діді. І ось тепер цими дотепними та пізнавальними історіями можуть насолоджуватися й українські читачі.

Коротенькі тексти поділено за сезонами (весна, літо, осінь, зима), на розгортці – ілюстрації та кілька простих речень під ними. Сюжети нескладні, але в них доволі драматизму, інтриги й гумору. Дотепні, а часом і пізнавальні витівки мишенят навчать бачити дивовижне, пізнавати нове та надихнуть на власні пригоди.

Шрифт є зручним для читачів-початківців, тож малеча впорається з книжкою без сторонньої допомоги.

________________________________________

 

Умберто Еко, Евдженіо Кармі. "Три оповідки" / Пер. з італ. М. Прокопович. — К.: Laurus, 2013

Попереджаємо: для багатьох українських шанувальників письменника, філософа, літературознавця й лінгвіста Умберто Еко ці три тексти для дітей можуть стати неабиякою несподіванкою.

Ще один приклад книжки, у якій ілюстрації та текст цілком рівнозначні. Тексти, техніку та майстерність авторів годі порівнювати зі згаданими вгорі виданням, адже вони зовсім різні, хоча й для однієї вікової категорії.

"Три оповідки" витримали не один наклад, на них виховувалося не одне покоління. Більше: вони не тільки не втратили актуальності, а й, на жаль, як ніколи, актуальні в Україні, де мало пояснювана дітям тема війни й агресії потребує багато неповерхових, компететних проговорювань.

До збірки ввійшло три історії – "Бомба і генерал", "Три космонавти" та "Ґноми з гну", – у яких ідеться про найважливіші засади людського співіснування. Письменник торкається найболючіших проблем людства, говорячи з дітьми про війну і лихих генералів, гроші й чиновників, екологію та амбіції міністрів. Еко не лише вказує на вади цивілізованого світу, а й дає підказки, як "перетворити бомби на вазони для квітів".

Водночас це не дидактична книжка, адже вона не дає чітких відповідей на складні запитання, а насамперед змушує думати над ними та шукати вирішення проблем. Змусять замислитися й абстрактні ілюстрації Евдженіо Кармі, які теж не мають однозначних прочитань, кожен читач знайде своє. Попри "недитячі" теми, оповідки Еко і Кармі дуже оптимістичні.

________________________________________

 

Ульріке Мочіуніґ, Ніна Дуллек. "У пошуках щастя!" / Пер. з нім. І. Андрущенка. – К.: Дж. Дж. Аґенція ГМБХ Україна, 2012

Філософська казка австрійського письменника про пошуки справжнього щастя для тих, хто ще не вміє читати, хто тільки вчиться, і тих, хто щастя досі не знайшов.

За сюжетом у малого лисеняти захворіла мама, тож воно вирушає шукати щастя для неї, щоб та одужала. У лісі зустрічає інших звірів і дізнається, що для кожного щастя полягає в різному. Так і не втямивши, у чому ж мамине щастя, лисенятко сумне повертається до нірки. Історія має зворушливий фінал, що змусить замислитися не лише дітей, а й дорослих. Мудра лисичка-мама пояснює, що щастя не треба шукати – воно поряд, його треба тільки розгледіти. До того ж, для кожної мами найбільшим щастям є її дитина.

Як і належить талановитим книжкам про пошуки щастя, історія Ульріке Мочіуніґ торкнеться читача будь-якого віку. Дітям вона нагадає про турботу й увагу, якої потребують їхні батьки, а дорослих змусить зупинитися в щоденній біганині, щоб розгледіти щастя, яке зовсім поряд.

________________________________________

 

Оксана Лущевська, Віолетта Борігард. "Пан Коцький, Міра і море". – К.: Братське, 2015

Торік видавництво "Братське" започаткувало серію книжок-білінгв у межах проекту "Крок уперед: глобалізуємося разом із українсько-англійськими книжками-картинками". Цього літа вийшла новинка – історія про незвичайну дружбу дівчинки Міри й казкового кота, їхню мандрівку до моря, фантазії та мрії.

Історія, яку написала одна з небагатьох професійних українських авторок, виважена й викшталтована на всіх рівнях – від мов до сюжету. Прості реченні та репліки, доступна відповідно до віку читача лексика - усе це непомітно занурює читача в уявний світ головної героїні. Хочеться й собі заплющити очі, аби опинитися на березі безкрайого моря.

Сонячні й теплі ілюстрації Віолетти Борігард є невід’ємною частиною книжки-картинки. Від кожної сторінки мовби віє теплим вітерцем, пахне травою та соняхами, навіть відчуваються бризки води, що летять від міського фонтану.

Купуючи своїм першачкам книжку-білінгву, батьки мають врахувати її особливість – а саме двомовність. Якщо дитя легко впорається з українським варіантом тексту, не кваптеся ховати або передаровувати книжку. Англійський варіант не такий простий для семирічок, тож за кілька років дитина зможе ще раз повернутися до історії про Пана Коцького, Міру і море, але вже англійською.

Партнер рубрики:

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 книжок, які заохотять вашу дитину читати

Що варто почитати і дітям, і дорослим

(Поза)класне читання: 10 літніх книг для дітей та їхніх батьків

10 українських дитячих книжок, про які знає увесь світ

 

 
Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
9
ПЕРЕГЛЯДІВ
3
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

  • Нет комментариев, потому что упомянутые книги не известны широкой публике. Нельзя комментировать того, о чем ничего не знаешь.

  • " що максимально відповідатимуть вимогам батьків, державним стандартам і зможуть переконати малих читачів, що читати – це круто, цікаво і зовсім не нудно!" ЯКІ ВИМОГИ БАТЬКІВ? ЯКІ ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ? І ХТО ВИНЕН, ЩО МАЛИМ ЧИТАЧАМ НУДНО?

  • чому немає жодного коментаря?

7.05.2016, 15:06
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 82
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 35
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 64
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 46
     
Система Orphus