Патрік Модіано: що ми знаємо про 111-го лауреата Нобеля з літератури

INSIDER дізнався, чому Модіано приховував свій справжній рік народження і чому його називають "Марселем Прустом наших часів"
10 жовтня 201414:00

69 -річний письменник отримає у Стокгольмі 8 мільйонів крон (14,2 млн грн) за зображення "життєвого світу людини часів окупації".

Офіційний Твіттер Нобелівського комітету у фотографіях і відео нового лауреата — французького письменника італійського походження Патріка Модіано. Постійний секретар Шведської Академії Петер Енглунд, посміхаючись, робить літераторові сумнівні компліменти: "Ви можете прочитати одну з його книжок зранку, пообідати, а потім ще встигнути закінчити іншу до вечора".

Утім деякі з його заяв просто безпідставні, як ця: "Він добре відомий у Франції, але більше ніде, крім цієї країни". Навіть в Україні, яка, м'яко кажучи, зовсім не є європейським лідером із перекладів актуальної літератури, видано три романи Модіано: "Неділі в серпні" (Dimanches d'août, 1986. Журнал "Всесвіт", 1989, №2, Ярослав Коваль, Вадим Карпенко), "Вулиця темних крамниць" (Гонкурівська премія за 1978 рік) та "Зниклий квартал" (Rue des boutiques obscures, 1978. Quartier perdu, 1985. Видавництво "Пульсари". Ганна Малець). Російська ж його бібліографія нараховує понад десять найменувань.

Цьогорічного Нобеля Модіано отримав не за конкретний роман, а за свій внесок у світову літературу. Як зазначив комітет, "за мистецтво пам'яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації". Саме це формулювання відновило старі чутки про те, що Нобелівська премія — це насамперед політична акція, і таким чином Шведська Академія нібито хотіла привернути увагу до окупації українського Криму.

Літературний оглядач The Guardian Емма Брокс цілком серйозно розмірковує над тим, чи не дали Нобеля Модіано спеціально, аби знову подражнити все ще не нагородженого ним американського класика Філіпа Рота. Взагалі-то востаннє література США отримувала визнання у Стокгольмі у 1993 році (письменниця Тоні Моррісон), тому емоції американців можна зрозуміти.

 

Утім насправді перемога Модіано не була аж такою неочікуваною. Британська букмекерська компанія Ladbrokes оприлюднила у понеділок ставки, згідно з якими шанси лауреата були 10/1, його випереджали кенійський письменник Нгугі ва Тхіонго (7/2), японець Харукі Муракамі (4/1) та білоруська журналістка Світлана Алексієвич.

Мондіано веде настільки замкнений спосіб життя, що представники Академії не змогли додзвонитися до нього та повідомити радісну звістку телефоном перед її офіційним оприлюдненням у пресі. Коли ж нарешті це вдалося, вони обережно запитали, чи погодиться він бути присутнім на церемонії нагородження у Стокгольмі 10 грудня. "Oui, Oui; bien sûr (Так, так, звісно)", - відповів Модіано.

Фото: EPA/UPG

Уже розпочалася медійна лихоманка. Якщо вранці 9 жовтня роман "Вулиця темних крамниць" займав 76 199 позицію у списку бестселлерів на сайті Amazon, то ввечері він був уже на третьому місці.

Літературні нагороди Патріка Модіано

1968 — премія Фенеона та премія Роже Нім'є за роман "Площа Зірки"

1972 — Велика премія Французької Академії за роман "Бульварне кільце"

1978 — Гонкурівська премія за роман "Вулиця Темних Крамниць"

1984 — літературна премія князя Монакського за літературний доробок

2010 — Міжнародна премія Чино дель Дука

2014 — Нобелівська премія з літератури 

Патрік Модіано народився 30 липня 1945 року у Франції, в паризькому передмісті — Булонь-Біянкур. Його батько Альберт Модіано — комерсант із заможного роду італійських євреїв-сефардів із Тоскани. Матір Луїза Колпейн — фламандка з Антверпена, бельгійська кіноактриса.

 

Під час війни в окупованому Парижі батько Патріка нажив капітал на чорному ринку, укладаючи вигідні оборудки з нацистами. Ці спогади про батька-колабораціоніста довго не давали Модіано спокою і час від часу виринали в його творах. Наскільки ця тема була важливою для письменника, можна собі уявити по тому, що французькі дослідники літератури присвятили їй аж три книжки: "Забуваючи Модіано", "Кривава баржа: Віолет Морі, Кокто, Модіано" та "Під шкірою Патріка Модіано".

Автор останньої книжки Дені Коснар зауважує, що перші десять років своєї літературної кар'єри Модіано брехав про свій рік народження, стверджуючи, що він народився у 1947-му, аби хоч трішки дистанціюватися від "навал трупів та руїн". У своєму інтерв'ю 2010 року він називав себе "гноєм окупації, цього химерного часу, коли люди, яким ніколи не варто було би зустрічатися, все ж зустрічаються та випадково народжують дитину".

У літературу Модіано привів відомий французький модерніст Ремон Кено. Він познайомив письменника з літературним колом при видавництві "Ґаллімар", а потім навіть виступив шафером на весіллі Патріка.

- День нашого весілля — це була просто катастрофа, - пригадує дружина письменника Домінік Зерфюс. - Дощ періщив жахливо. Шаферами були Кено та Мальро. Вони одразу почали затято сперечатися про Дюбюфе. Хтось сказав, що непогано було би зробити декілька фотографій, але фотограф забув зарядити плівку. Врешті у нас із весілля тільки одне фото й лишилося: зі спини та під парасолькою!

Своє перше оповідання Модіано надрукував у віці 21 рік. Це була сюрреалістична історія про концтабір нової моделі, де молодь 1960-х, яку письменник називав "діти Гімлера та Кока-Коли", утримувалася під наглядом харизматичних поп-зірок типу Мірей Матьє та Франсуази Харді. Літературна слава звалилася на письменника доволі швидко: у 24 роки він уже був автором двох популярних романів. Французьке телебачення одразу взяло в нього інтерв'ю, яке можна побачити тут.

Герой першого роману Модіано "Площа Зірки" (La Place de l’Étoile, 1968) Рафаель Шлемілович, як і його батько, робив свій бізнес із нацистами та партизанами одночасно. Епіграфом автор обрав паризький анекдот, популярний у 1942 році: "Нацист-офіцер питає хлопця: "Де знаходиться Площа Зірки?" (французькою "площа" та "місце" позначаються одним словом), а той показує на ліву сторону своїх грудей, мовчазно погоджуючись, що жовту зірку Давида євреї мають носити на одязі саме там".

Загалом цей роман вийшов настільки антисемітським, що Модіано був змушений у його перевиданнях викидати цілі абзаци, включно із прихованими цитатами з Bagatelles pour un Massacre Луї-Фердинанда Селіна, де той закликав до вбивства євреїв.

 

Але головними темами Модіано стали пам'ять, ідентичність і час. Можливо, саме завдяки цьому його називають "Марселем Прустом наших часів". Найвідоміший роман письменника "Вулиця темних крамниць" (в англійському перекладі Missing Person) - це історія детектива, який остаточно втратив пам'ять і веде розслідування, аби зрозуміти, хто ж він такий.

Російська дослідниця Н. Ржевська зазначає, що Модіано використовує та пародіює у своїй творчості стиль і прийоми багатьох французьких письменників (Шатобріана, Рембо, Руссо, "новий роман"), але передовсім — Марселя Пруста та Луї-Фердинанда Селіна. 

Кінематографічний досвід Модіано невеликий, але дуже визначний. У 1973 році він разом із режисером Луї Малєм написав сценарій фільму "Лякомб Люсьєн" (Lacombe Lucien) про хлопчика, якого відмовилися взяти до Французького Спротиву, і він пішов працювати на Французьке Гестапо. У 1997 році Модіано зіграв епізодичну роль Боба у фільмі рафінованого франко-чілійського режисера Рауля Руїса "Генеалогія злочину" (Généalogies d'un crime). У 1996 році разом із актрисою Катрін Деньов Модіано написав біографію її покійної сестри Франсуази Дорлеак  Elle s’appelait Françoise.

Вибрані цитати

Я завжди хотів бути тільки письменником і ніколи не думав про якісь інші справи. У мене немає вищої освіти і взагалі будь-яких вартих досягнення життєвих орієнтирів. Рання літературна кар'єра для молодого автора — це надзвичайно важке випробування.
Направду, я не хотів би перечитувати свої ранні книжки. Не тому, що вони мені не подобаються, просто я більше не впізнаю себе в них. Як ото, знаєте, старий актор, що передивляється фільми, де він колись грав супергероя.
Окупація в моїх романах має мало спільного з реальними 1940-ми роками. Я створюю атмосферу, яка нагадує окупацію, але, врешті, не так уже на неї і схожа... В моїх перших трьох романах я описував не історичні події, а примарне світло моїх джерел.
Найбільша і неминуча тема роману — це завжди час. Моя звичка оглядатися назад — це справжня манія. Завжди відчуваєш щось втрачене. Не рай, але щось напевне втрачене.
“Дора Брюдер”, 1997
Я намагаюся намацати ниточки у найвіддаленішому минулому. Мені було років дванадцять, коли я їздив із матір'ю на "блошиний ринок" до застави Кліньянкур; там був єврей із Польщі, він продавав валізи, праворуч, на початку однієї з алей між лавками, чи то на ринку Малик, чи то Вернезон...
Дорогі валізи, звичайні, шкіряні, і з крокодилячої шкіри, і валізи з вареного картону, і саквояжі, і дорожні скрині з наклейками трансатлантичних компаній - усі вони громадилися одна на одній. Його лавка розміщувалася просто неба. У куточку рота в нього завжди стирчав недопалок, а одного разу він і мене пригостив сигаретою.
“Із самих глибин забуття”, 1995
Я ледь пам'ятаю інші подробиці того періоду мого життя. Я майже забув обличчя батьків. Деякий час я ще жив у їхній квартирі, а потім кинув навчання і почав жити з продажу антикварних книг.
Незабаром після знайомства з Жаклін і Ван Бевером я оселився в готелі "Ліма", зовсім поруч із ними. Я зістарив себе на цілий рік, виправивши в паспорті дату народження, щоб вважатися повнолітнім.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 02:32
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 11 грудня 2019

    Вбивство волонтера в Бахмуті: однопартійці загиблого влаштували пікет під МВС

    Подібні пікети, за словами керівника партії ВО "Свобода" Олега Тягнибока, одночасно проходили по всім обласним центрам країни

     
    • 10 грудня 2019

    Адвокатка сімей Героїв Небесної сотні: "У нас є час відновити слідство до 1 січня"

     
    • 10 грудня 2019

    Напад на Чорновол: суд залишив вирок Корнілову без змін

     
    • 5 грудня 2019

    В ході пожежі у будинку профспілок в часи Майдану 41 людина отримала ушкодження, двоє загинули, - прокурор

    В суді у справі штурму Майдану назвали кількість загиблих і постраждалих внаслідок пожежі у будинку профспілок

     
Система Orphus