Писати про серіали на початку сезону – тихе лицемірство і моветон, бо що ми про них на той час знаємо: бачили трейлер, читали опис? Писати слід тоді, коли вийшов сезон, а чи хоча б критична кількість серій, які дозволяють сказати щось напевно.
Весна завжди була дуже кінематографічно-плідною порою року, але нинішній серіальний сезон – це щось окреме і цілком нове. Рівень, клас, тематичний діапазон і стилістичне різноманіття серіалів, які виходили впродовж цих трьох місяців, щиро дивує, безкінечно радує і неймовірно надихає – все відразу. Хочете – віртуозне історичне майже фентезі та комедійний постапокаліпсис, а хочете – міцна американська драма і декілька першосортних несподіваних трилерів. Вибір, насправді, шалений.
INSIDER свідомо відмовився писати про продовження хай скільки культових серіалів – чи то про Старків і Ланнестерів, а чи про Дона Дрейпера й Алісію Флоррік - і сконцентрувався на тому, що вперше цієї весни побачило світ і відразу ж нажило собі натовпи прихильників.
Серіальних вам вихідних!
________________________________________
 |
"Остання людина на Землі" (The Last Man on Earth), початок - 1 березня
Трапилася епідемія, людство вимерло, але залишився Філ Міллер - колишній клерк і батько родини, але головне - підліток у тілі дорослого чоловіка, інфант, якого ще треба пошукати: можна спробувати порятувати людство (хоча як?), а можна музейними прикрасами обставити будинок, запастися їжею - з правдоподібністю тут не все ок, електростанції працюють і їжа не псується - і порно, і продовжити святкувати життя.
Філ - щоб ви не сумнівалися - зробить саме так. Але ж сценаристи (а серед них і актор Вілл Форте) хліб не дарма їдять, і ось у Адама з’являється Єва, а потім ще одна. Історія живописної деградації перетворюється на вічну історію конфліктів у сім’ї і соціумі, але нуднішою від того геть не стає. Лишень гумор стає впізнаванішим.
Кому дивитися: Нас дещо втомили оті мерці, які ходять і ніяк не помруть, і американські родини, які бувають дуже смішними, але ж також оскомину набивають. Добряче перемішані, ці сюжети здатні витворити - ні, не диво - але несподівану футуристичну комедію, яка все більше буде завертати у мелодраму, але остаточно свій неймовірний потенціал вигадливого постапокаліпсису все одно не розбазарить: занадто гарно це вигадано, “Я-Легенда”, перезнята фанатами “Великого Лебовськи”, якось так. Якщо ви за те, що люди в принципі не змінюються - вам точно сюди. Точно-точно.
________________________________________
 |
"Розкопки" (Dig), початок – 5 березня
Творці серіалу ні в чому подібному раніше помічені не були (Аллан Аркуш взагалі робив колись "Детективне агентство "Місячне сяйво"). Тим важливіше, що в них таки вийшло - результат більш ніж пристойний.
Агент ФБР Пітер Конеллі (харизматичний Джейсон-"Люціус Малфой"-Айзекс) в наші дні розслідує в Єрусалимі ну дуже вже дивне вбивство жінки-археолога, довкола якого чого лишень не зринає: і таємничі знаки, і "остаточні" пророцтва, і раптова з’ява рудоволосої "королеви", і тисячолітні змови. Очевидно, що напруження, яке струменіє на історично-конспрологічній сюжетній гілці, перекинеться і на сьогодення: чи, бува, ФБР й інші структури не пов’язані з історією-з-глибини-віків, чи не зацікавлені вони в ній і чи не підігрівають її в особистих – а чи й глобально-світових - інтересах?
Серіал буде кидати то в політичний трилер, то в містичний пригодницький екшн, але на глядачеві це ніяк не відобразиться: як увімкнув першу серію, так і додивився до фінальних титрів останньої. Попри все. Ну і Єрусалим: з таким "генієм місця" що не знімай – все йде на "ура".
Кому дивитися: Звичайно, "Розкопки" страшенно сподобаються шанувальникам Дена нашого Брауна, хоча ця річ значно серйозніша – немов би змішали і добряче збовтали "Демонів да Вінчі" і "Грань" з "Убивством". Ще той коктейль.
________________________________________
 |
"Незламна Кіммі Шмідт" (Unbreakable Kimmy Schmidt), початок – 6 березня
Ще одна комедія і ще один сюжет, який крутиться довкола апокаліпсису, хай сто разів і псевдогротескового - головне, тенденція на лице: тепер про кінець часів можна говорити не лише крізь призму нашестя зомбі, але й з цілком грайливо-ідіотських позицій.
Колись Кіммі належала до секти, яка з дня на день чекала кінця світу і на довгих 15 років закрилася у бункері, аж поки їх не витягла звідти поліція і дівчина не опинилася прямо в центрі світу - сучасному Нью-Йорку. Набір найбезглуздіших ситуацій і обставин уявити так само легко, як і вгадати претекст - жінка, велике місто, пригоди і дорослішання (яке б воно не було) - без сумніву, перед нами химерна версія походеньок Керрі Бредшоу: частина команди колись дійсно працювала над культовим серіалом, хоча мізки всього цього - ну дуже вже талановита Тіна Фей - робила раніше інший грандіозний комедійний проект, "Студію 30".
Свіжий і справді смішний, 13-серійний ситком (буде другий сезон) якщо й не стане великим проривом у жанрі, то точно винесе на вершину акторку Еллі Кемпер: ми бачили її в "Офісі", але "Незламна" - це щось геть інше, щось розумне, легке, тонко спрацьоване, але з напором і неможливо чудове.
Кому дивитися: Тим, хто так і не почав у голос сміятися від "Як я зустрів вашу маму" і не зміг щиро - як колись "Друзів" - полюбити "Спільноту" і "Теорію Великого вибуху", але хоче таки знайти свій комедійний серіал. Дуже ймовірно, що це саме він.
________________________________________
 |
"Родовід" (Bloodline), початок – 20 березня
Новий серіал від Netfix, у яких взагалі-то варто дивитись усе: і мало ким помічений "Хемлок Грув", і грайливо-серйозний "Помаранчевий – хіт сезону", і абсолютно блискучий "Марко Поло". Але наразі – "Родовід", дуже серйозне і серйозно зроблене кіно від творців "Сутички" і "Закону і порядку".
Сім’я Рейбернів багато десятиліть володіє готелем на мальовничому атлантичному узбережжі, але, як в океані трапляються шторми і зриваються бурі, так і позірна ідилія перетворюється на кошмар – повільно, але неуникно. Тим і страшніше. Повертається старший син Денні, і все приховане починає проступати, рай тріщить і вже видно вогонь майбутнього пекла: милий батько виявляється махровим тираном, тиха матінка - від серії до серії - все менш тиха, середній брат – підлий і слабодухий, молодший - узагалі покидьок-невдаха, сестра "дає" направо і наліво.
Сам Денні теж не подарунок, маніпулятор і цинік, але він логічний продукт своєї – американської, втілення-тої-мрії - сім’ї. Оригінальна назва – це і "родовід", але це й "кривавий слід", певна межа, яку не слід переступати. А на тому узбережжі її перейдуть мільйон разів.
Кому дивитися: Поціновувачам міцних американських драм і численних шаф, забитих скелетами усіх мастей. Тим, хто полюбив "Коханців", але воліє більше головних героїв. Тут їх чимало.
________________________________________
 |
"Від Різдва Христового" (A.D. The Bible Continues), початок – 5 квітня
Як правило, кінематограф звертається до подій, безпосередньо пов’язаних із Христом, і тлумачить-інтерпретує їх на різні боки: чи то "єретично"-приголомшливо, як Скорсезе і Гібсон, а чи й добротно-класично, як Пазоліні і Джордж Стівенс.
До подій навколо зверталася переважно література: Лагерквіст, Леонід Андрєєв, Аніта Мейсон, Сінкевич, той же Булгаков. Тепер маємо змогу побачити, якою могла бути історія "безпосередньо після", маємо можливість пофантазувати про те, як починалась цивілізація Христа і Книги.
Творці, які нещодавно зробили симпатично-пересічний міні-серіал "Біблія" (а до того працювали над "Тюдорами" і "Вікінгами"), звалили на себе тяжку ношу – і щось наполегливо підказує, що їм до снаги її втримати і пронести.
Понтій Пілат і Марія Магдалина, учні і фарисеї, римляни і простолюд, апостольство і воскресіння – якою мірою ті події вплинули на життя кожного, хто зламався і не повірив, а хто затявся і пройшов до кінця? Начебто ми те знаємо, але все далеко не так просто. Навіщо провидінню були потрібні всі ці люди довкола Ісуса і де межа, яка відділяє людський вибір від божественного плану? І що робити суспільству, яке тільки-но пережило Таке, хай масштабу події ще не усвідомило?
Кому дивитися: Не так тим, хто полюбив "Страсті Христові" - арамейської тут нема, є хороша англійська, як тим, хто цінує першосортні історичні серіали – костюмовано-атмосферні, але й серйозно-вимогливі. Фанатам "Білої королеви" і "Борджіа", так.
________________________________________
 |
"Шибайголова" (Marvel's Daredevil), початок – 10 квітня
Цілком можливо, що ми отримали найкращий серіал про супер-героя на роки вперед. Такого вдалого перезапуску франшизи ще треба пошукати, хоча ноланівська трилогія як порівняння тут напрошується – і справедливо - сама собою: густа брутальна атмосфера, принципова відсутність надздібностей, що компенсується бездонним і моторошним внутрішнім світом героїв, вилизана картинка, сцени-шедеври, грайливе переморгування з кінематографічною класикою.
Сліпий адвокат ночами протистоїть цілком конкретному злу, хоча й не завжди успішно. Щоправда, протягом цілих серій він може феєрично байдикувати і вправлятися в багатозначно-порожньому погляді, аби раптово вплутатися в щось грандіозне. Багатоканальна оповідь буквально не дає продихнути, а могутній кастинг, де всі без винятку на своєму місці – чарівний Кокс, "прорив сезону" Дебора Уолл, еталонний злодій (рівня леджерівському Джокеру) Д’Онофріо – максимально вдало все це розігрує. Ну і режисер Абрахам, чий послужний список – наче наш топ найулюбленішого: "Клан Сопрано", "Босс", "Безумці".
Кому дивитися: Тим, хто оцінив "Готем", але кому не вистачило там синців і страждань Крістіана Бейла і хто не може дочекатися нового Бетмена-Аффлека (але позіхає від його ж таки попереднього повнометражного Шибайголови). Одним словом, поціновувачам героїв у масці, але все ж таки "з людським обличчям". Дуже сильний серіал.
________________________________________
 |
"Привиди Енсфілда" (The Enfield Haunting), початок – 3 травня
Британський міні-серіал в три серії з минулорічним каннським лауреатом Тімоті Споллом – тобто перегляд обов’язковий.
1997 рік, 11-річна дівчинка страждає від чогось незбагненного і небезпечного – чогось містичного, де намішано і екзорцизм, і телекінез, і чревовіщання, і навіть левітацію. Вона раптово починає ретранслювати голос померлого літнього незнайомого чоловіка, і цим історія геть не обмежується.
Сполл грає дослідника паранормального Гросса, який разом із письменником Плейером і своєю дружиною намагається допомогти дитині, але головне – хоче розібратися з таємничою загибеллю власної доньки. Врятувавши маленьку Джанет, врятувати й себе. Фальсифікація чи прорив ірраціональних сил, фарс чи реально існуючий кошмар – Нюхолм, який робив оригінальне скандинавське "Вбивство", зняв філігранне, з точною психологічною оркестровкою кіно, яке настільки ж лякає, наскільки й тішить око - ідеальна ретро-картинка. Все це, між іншим, базується на реальних подіях.
Кому дивитися: Тим, хто любить не так "Паранормальне явище" і "Закляття", як старий добрий канадський "Полтергейст" і англійські телесеріали – навіть на тлі усього феєричного різноманіття вони стоять цілком осібно: вкрай професійні, дуже стильні, неможливо атмосферні.
________________________________________
 |
"Сосни" (Wayward Pines), початок – 14 травня
Агента Ітана Берка відправляють до провінційного містечка, аби він розшукав двох інших зниклих агентів секретної (якої саме?) служби. Він швидко їх знайде, щоправда, один із них уже мертвий, а місто – геть не те, чим здається: телефонного зв’язку немає, мешканці, як на підбір, таємничо-моторошні (серйозні діти з великими очима, кровожерлива медсестра, незрозумілі все-контролюючі "Вони"), і по периметру п’ятиметрова стіна під електричним током. А довкола сосни, сосни... Урядовий експеримент, зона підвищеної ірраціональності, містичний портал? Поки що не зрозуміло.
Так, звичайно, це ще один парафраз "Твін Піксу", але тут це й не приховується: режисер Шьямалан ("Шосте чуття", "Невразливий") – ім’я якого в титрах і стимулює, власне, це дивитися – постійно робить випади й омажі в бік культового попередника, перетворюючи "місто, де немає цвіркунів", на подобу чи то селища зі свого "Таємничого лісу", чи то містечка з параноїдальних "Знаків". Головне - йому вдається вчепити. Одразу.
Кому дивитися: Тим, хто чекає-не дочекається на повернення Лінча, але й помітив, що "На вершині озера", наприклад, також слід вважати етапним серіалом - як мінімум у межах десятиліття.
________________________________________
 |
"Джонатан Стрендж і містер Норрелл" (Jonathan Strange & Mr Norrell), початок – 17 травня
Серіал від режисера "Шерлока" і "Доктора Хто" Тобі Хейнса, базований на наріжній для англійської літератури останнього двадцятиліття і обласканій критиками "магічно-реалістичній" книзі Сюзанни Кларк – як не крутіть, а пропустити це просто злочинно.
Сюжет навіть у переказі дещо вганяє в ступор: на дворі початок 19 століття, усім ходом ідуть Наполеонівські війни, але реальність не зовсім така, яку ми знаємо з підручника – "альтернативна", так. Практикуючий чарівник Норрелл (тобто магія існує), "ще той тип", який мешкає в дрімучій провінції, отримує пропозицію від уряду допомогти у війні з французами: бо ж доньку міністра воскресити, уклавши угоду з древніми ельфами, і змусити заговорити статую він може, то чом би й ні?
Скоро по тому на горизонті з’являється мільйонер Стрендж, який стане учнем Норрелла, і разом вони почнуть реально змінювати хід давно відомих, здавалося б, подій. Про роль особистості в історії, але й про силу фантазії і буденність фантастичного, про чарівні надможливості і людські слабкості – перед нами дуже розумний (постмодерністсько-готично-вальтер-скоттівський), дуже іронічний і стилістично довершений британський серіал.
Кому дивитися: Звичайно, це схоже і на "Копійчані жахи", і на "Багряну пелюстку і білу" - на таку правильно перетлумачену і дуже модну нині вікторіанськість. Але не менш воно нагадує ноланівський "Престиж" і прозу Діккенса й Стівенсона, як її міг би зафільмувати Гілліам – якщо щось цього сезону й здатне закохати нас у себе назавжди, то це точно воно.
________________________________________
 |
"Водолій" (Aquarius), початок – 28 травня
Як виняток, напишемо і про те, що лишень от-от почнеться і на що ми особисто з нетерпінням чекаємо. Серіал стартує наприкінці місяця, але вже зрозуміло, що це буде ну просто дуже цікаво. В основі "Водолію" історія банди Чарлза Менсона – одного з найвідоміших серійних убивць ХХ століття, засновника й ідеолога так званої "Сім’ї", яка неймовірно жорстоко у 1969 році вбила щонайменше вісьмох людей.
Серед них – дружина Романа Поланськи Шерон Тейт, яка мала от-от народити: "діти" Менсона пішли на це, подивившись його фільм "Дитина Розмарі".
У головній ролі копа під прикриттям – Девід Духовний, який спробує ще раз змінити амплуа і знову стати харизматичним слідчим, якому треба зустрітися з невідомим – хай не чужопланетним, але не менш ірраціональним. Запобігти вбивствам він, як сьогодні нам зрозуміло, не зможе, але тут головне – не втратити ще й себе. Режисер Цінберг знімав "Грань" і "Хорошу дружину", Пейт – "Теорію брехні". Чекаємо.
Кому дивитися: Вочевидь, нині такі серіали не можуть зніматися без озирання на еталонного "Справжнього детектива", але сильно хочеться, щоб це нагадувало й іншу етапну для жанру трилера стрічку – блискучо-моторошного "Зодіака" Фінчера. Фанатам цих речей – на низький старт.
"Сосни" (Wayward Pines) виглядають непогано