Іван Малкович: Пільги для видавців насправді скасовано, а не введено

Директор видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" - про "піратську" Ліну Костенко, тенденції у книговиданні та черги на "Книжковий Арсенал"
25 травня 201513:03

Іван Малкович залишається найбільш упізнаваним серед українських видавців, хоча й досі існують ті, хто, беручи автограф, питає, а що означає оте слово - "А-ба-ба-га-ла-ма-га".

Та переважають усе ж віддані поціновувачі та багатолітні фанати, які купують абсолютно все, що виходить під брендом українського видавництва, яке колись зробило справжній прорив і революцію в національному книговиданні - згадаймо хоча б культову "Снігову королеву".

Але і поза тією фантастичною книгою зроблено на сьогодні неймовірно багато: еталонна "Абетка", тритомні "100 казок", "Ліза та її сни", "Нове вбрання для короля", прекрасна поетична серія, де був і Жадан, і Андрухович, і Лишега, і Вінграновський. Новий переклад усієї прози Бруно Шульца, український Кафка, Йозеф Рот, Богуміл Грабал. Український Гаррі Поттер, врешті! 

INSIDER зміг вписатися у тісний графік Івана Малковича на "Книжковому Арсеналі" і серед "свята книги" вирішив серйозно поговорити про літературу.

Пане Іване, звідусіль ми зараз чуємо про своєрідний бум дитячої книжки. Ви як провідний видавець дитячої літератури це підтверджуєте чи спростовуєте?

— Якщо про цей бум буде говорити лише “А-ба-ба-га-ла-ма-га” та “Старий Лев” — це буде не достатньо об’єктивне твердження. Провідні видавництва завжди перебувають у полі підвищеної уваги й довіри, і було б достовірніше, якби це підтвердили хоча б із десяток інших видавництв.

Можу лише зауважити, що в нас непогано продаються й дорослі книжки. Загальний наклад реалізованих "Записок самашедшого" Ліни Костенко — майже 130 тисяч. І це при тому, що як мінімум додаткові 20-30 тисяч були надруковані "піратами". А "300 поезій" Костенко за 2,5 року розійшлися майже 35-тисячним накладом.

Тобто можна загалом говорити про літературний бум в Україні, зважаючи, наприклад, на оцей ажіотаж довкола нещодавнього "Книжкового Арсеналу"?

Ну бум – не бум, але ми помічаємо деяке пожвавлення книжкового ринку, частково - за рахунок деяких східних регіонів, де нарешті прокинувся інтерес до україномовної книжки: наприклад, у Запоріжжі, Кіровограді. Це й не дивно, адже на тлі російсько-української війни відбуваються виразні націєтворчі процеси.

Але ж успіх видавництва залежить не лише від попиту, а й від пропозиції, й іншою причиною пожвавленості інтересу до книжки є хороші видання, які западають у душу читачеві. З цим на українському ринку стало трохи краще, і це є способом виживання і для невеликих, але якісних, видавництв - наприклад, моїх друзів із "Юніверсу".    

А як щодо інтересу до української книги за межами України?

— До видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” проявляють інтерес відомі дистриб’юторські компанії, наприклад, американські, але за останні сім років ціна на дитячі книжки в Америці трохи впала. Книжка, яка колись коштувала 22-25 доларів, зараз коштує 18-20, і це при тому, що собівартість книги зросла. На Заході відбувається здешевлення дитячої і подорожчання дорослої книжки.   

Працюючи з дистриб’юторськими мережами, на деяких книжках нам вдається заробити всього півтори гривні.

Наприклад, один 5-тисячний наклад першого тому "100 казок" обходиться нам сьогодні в майже 350 тисяч гривень. Тобто наші візитні книжки "100 казок" та "Улюблені вірші" тепер стають просто "золотими" за собівартістю.
"Снігова Королева"

-ба-ба-га-ла-ма-га" багато чим славиться, але у вас, без сумніву, є абсолютний бестселер і суперхіт "Снігова Королева". Чи не тисне на вас ця обставина що повторити отой резонанс більше не вдалося? Чи все ж повторили?

— Це не зовсім так, адже найуспішнішими і найтиражнішими нашими кольоровими книжками є "Абетка", "100 казок" і "Улюблені вірші". А найрезонанснішим було "Міні-Диво" - 1 мільйон 600 тисяч книжок. Зрештою, як і "Гаррі Поттер", "Тореадори з Васюківки", книжки Роальда Дала. А ще ж були "Казки Туманного Альбіону", "Аліса", "Кресало", а тепер і "Маленький принц". А "Гамлет", а "Дитяча Євангелія", а "Котик і Півник", куплений славнозвісним американським "Кнопфом"...

"Снігова Королева", дійсно, стала найуспішнішим нашим міжнародним проектом – права на її видання придбали 20 країн.

А ось цей пожвавлений інтерес до української книжки допомагають підвищити нововведені пільги?

— Пільги? Це абсолютно хибне твердження, адже пільги насправді скасовано, а не введено. Останні років десять в Україні діяли три види пільг. У часи становлення незалежної України вітчизняні видавництва були зовсім не конкурентоспроможними, адже російські видавництва мали на той час податкові канікули і, як результат, завалили весь пострадянський ринок своєю книгою. Нам дуже важко довелося відвойовувати частину свого власного ринку!

Наприкінці минулого року з трьох існуючих залишили тільки одну пільгу, а після того, як видавці обурилися, то ще й скасували ПДВ на друк.

А от головну пільгу, яка діяла навіть за Януковича, - податок на прибуток - забрали. Особисто я той теперішній мізерний прибуток, який зараз оподатковується, інвестував у нові проекти. А тепер платитиму з нього на "пропітаніє" олігархів. 

Але нарікати — не в моєму характері. Погляньте, що робиться на "Книжковому Арсеналі" – стометрові черги, щоб зайти на виставку! Подібні черги я бачив лише у Львові на "Форумі видавців". Таких книжкових черг у Києві я не пам’ятаю. Ні, одна таки була – опівночі у квітні 2002 року на Хрещатику під "Мистецтвом", де ми презентували вихід першого "Гаррі Поттера".

А "Книжковий Арсенал", який зараз демонструє таку популярність української книги, - чим він особисто є для вас?

Як для видавця — це прекрасний майданчик для нашої продукції, а як для поета — натхненний простір, який на декілька днів заполонила книжка і книжкове мистецтво. Після перебування в такому просторі в багатьох з’явиться надія в те, що вони можуть прожити, створюючи українську книжку, а отже, з кожним роком коло українських митців тільки ширшатиме.

У Франкфурті, наприклад, проходить один із найбільших книжкових ярмарків Європи. Його площа приблизно дорівнює 12-м київським Палацам спорту. Але простір франкфуртського ярмарку все ж більше комерційний, а не натхненний, як "Мистецький Арсенал". А на Московському книжковому ярмарку пузаті російські видавництва намагаються вибудувати зі стендів якісь палаци, щоб потім помпезно проходжатися ними. На ярмарку в Білорусі до цього часу пахне совком, а в нас — це вже скромний європейський шарм. 

Дослідження попиту, хоч би й на Франкфуртському ярмарку, дозволяють планувати нові проекти? Що цікавого у вас перебуває у стані розробки-перекладу?

З нових перекладних видань - якщо всі зірки зійдуться – відзначу передовсім давно анонсоване подарункове видання "Ромео і Джульєтти” у перекладі Юрія Андруховича. Переклад був готовий давно, але ми чекали, доки до Єрка (художника-ілюстратора, - ред.) прийде справжнє натхнення. І ось це сталося – тьфу-тьфу, Єрко малює щось надзвичайне. Я вже хвилююся, як це адекватно надрукувати, адже ілюстрації до "Ромео і Джульєтти" дуже складні в поліграфії. Окрім цього, зараз працюю над "Квідичем крізь віки" Джоан Ролінг. Плануємо також нову книжку Роальда Дала.

Фото з сайту ababahalamaha.com.ua

Питання до Івана Малковича як до поета, а не видавця. У той час, коли в Європі поезія все більше "жанр, який себе вичерпав", в Україні це виглядає зовсім навпаки: саме в поезії відбувається чи не все цікаве. Погоджуєтеся? Хто з молодих надихає особисто вас?

Якось Юрій Андрухович переказав мені закулісну розмову двох швейцарських поетів на львівській Ночі поезії, яка відбувалася в філармонії. Переповнений до ранку тисячний зал, який вдячно слухає поезію. У швейцарців аж дах повело. "Поглянь, що тут робиться! А в нас на поетичні вечори зазвичай приходять 10-20 пенсіонерів!" В Європі зовсім інші тенденції. А поезія - вона там, де вирує людський дух, де триває боротьба між світлом і темрявою, тому Богові поезії зараз цікавіше в Україні. Про сучасних поетів я дізнаюся більше від свого сина Тараса, бо іноді для мене сучасна поезія звучить, як одна довга вовча пісня, якій подекуди бракує виразного голосу. Окрім Сергія Жадана, можу відзначити Остапа Сливинського, Мирослава Лаюка… Та й книжка Тараса Малковича - вибачайте за нескромність - мені теж подобається. 

Ви, як і більшість видавництв, не забарилися до каталогу своїх книг додати книгу про Майдан. Скажіть, наскільки осмисленими вийшли ці видання?

— Рукопис повісті надіслали мені електронною поштою, хоч я украй зрідка "довіряюся" численним електронним листам. Мене з першого абзацу вразив початок книги ("Я з Небесної сотні" Марка Рудневича, - ред.), і я захотів її надрукувати. Це цікава повість. Можливо, в ній аж надто багато "побутивізму": життя двох сімей — біднішої і багатшої, а Майдан спочатку проходить десь на другому плані.

Ми видали повість двома мовами: українською та російською. Видання без великої тиражної епопеї (3 тисячі), але ця історія була варта того, щоб її опублікувати.

Наприкінці травня - і я вперше зараз це озвучу – виходить повість Богдана Жолдака "УКРИ". Така собі бойова проза про сучасну АТО. Майже сто років тому Юрій Яновський створив неперевершені взірці про тодішню АТО, узявши фактаж із вуст Юрка Тютюнника. І от "УКРИ" — це суцільний "екшн", заснований на реальних подіях російсько-української гібридної війни, в якій сучасні українці, подібно до героїв "Енеїди", відчайдушно жартують зі смертю, захищаючи свою землю і честь. Дуже раджу прочитати.        

Як ви може охарактеризувати стан і перспективи українського книговидання?

Стан обнадійливий. А про перспективи обмежимося банальним українським "Аби не гірше, як тепер"! Гляньте, гляньте на цю чергу до Книги!..

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 03:19
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 лютого 2019

    Суд продовжив строк розслідування щодо вбивства Катерини Гандзюк до 3 липня

    Серед підозрюваних у цій справі голова Херсонської облради Владислав Мангер

     
    • 22 лютого 2019

    Суддя, підозрюваний у хабарництві, повернувся до роботи і отримав з бюджету 160 тис грн

     
    • 21 лютого 2019

    Палії проти активістів: як залякують захисників зелених зон

     
    • 21 лютого 2019

    Поліцейському, підозрюваному у побитті активіста, не змогли оскаржити запобіжний захід

    Працівника поліції підозрюють у побитті активістів під час затримання

     
Система Orphus