Детектив – жанр осінній: саме зараз, коли на вулицях стає все більш незатишно, хочеться захопливих історій, де герої яскраві, атмосфера тривожно-небезпечна, а справедливість врешті бере гору. Тобто хочеться якраз детективів: зухвалого злочину і не менш віртуозного розслідування. Хочеться нових місіс Марпл, Пуаро чи хоча б лейтенантів Коломбо. ІNSIDER пропонує вашій увазі добірку якраз таких серіалів: всі вийшли цього року, всі є більш-менш класичними детективами, а не кримінальними трилерами чи там гостросюжетними драмами. І чи не всі вони в наших широтах не отримали належної уваги.
Певно, стовідсоткових шедеврів серед цього списку й нема, але що є точно, то це добре зроблена робота: коли й упізнавано, і зі смаком, і просто якісний телевізійний продукт. А конкуренція тут неймовірна. Шанувальники мають бути страшенно задоволені, але й глядачі випадкові від цих серіалів лишень виграють: коли хороший детектив комусь шкодив?
Корморан Страйк (Strike)
початок – 27 серпня
 |
| фото The Sun |
Екранізація детективів Роберта Ґелбрейта, який виявився Джоан Роулінг: добротних і чесних, тобто зроблених і професійно, і з любов’ю до жанру – запаморочливих кульбітів формат собі тут не дозволяє. Є детектив з інвалідністю, син рок-зірки Корморан Страйк – його грає чудовий колоритний британець Том Берк; є його напарниця Робін - акторка Голлідей Ґрейнджер, вона ж Лукреція з "Борджіа". І є сучасна Британія: не Содом з Гоморрою, але й не тихе європейське болітце; на жорстокість слабують окремі соціальні групи, як правило – з вершин суспільства: аристократи і буржуа, митці або ж люди з "прилеглих територій".
Так, серіал обійшов багато гострих кутів, що були в книзі; так, другий сезон слабший за перший: сатира на літературний світ у "Шовкопряді" нагадує "Вільну вакансію". Та в іншому – міцна історія з упізнаваною англійською атмосферою, яка – у дусі першоджерела – поновлює в жанрі відчуття норми: хоч Корморан і травмований (сімейними обставинами, перебуванням на війні), але "хорошого поганого" героя a’la Декстер Морган тут нема. Бачимо той тип детективу, який корінням іде в Крісті, де сищик не аж такий геній (радше порядна харизматична людина), а зло можна впізнати та покарати. У 2017 має вийти продовження міні-серіалу за книгою "На службі зла". Тим часом Роулінг дописує четверту.
Молодий Морс (Endeavour)
початок – 2013, 4-й сезон – 8 січня 2017
 |
Взагалі-то оригінальна назва – "Індевор", це ім’я детектива. Але такий переклад відсилає до улюбленого і дорогого серцю кожного англійця, проте нам фактично невідомого серіалу. Бо "Інспектор Морс" - дійсно легендарна штука: йшов на британському телебаченні в 90-х, установив нові стандарти і телевізійних продуктів загалом, і детективу зокрема, по-своєму – предтеча серіального буму 2000-х. В основі – цикл романів Коліна Декстера, але книг є з десяток, а двогодинних серій вийшло аж 33. У 2011 про Морса, точніше – його першу справу, ностальгійно згадали, та ажіотаж був таким, що станом на сьогодні є чотири сезони по чотири серії. І планується п’ятий.
Якби замість "Коломбо" нам свого часу показували "Інспектора Морса", то бути б "Індевору" культовим – всі складові є: і безкінечно красиві види в купі з часом великих зламів (околиці Оксфорда початку 60-х), і прекрасний класичний саундтрек, і в міру соціопатичний герой, дещо недолугий і дратівливий, шанувальник елю і колишній студент найкращого тамтешнього вузу. Хоча головне – злочини: на позір здаються банальними, та часто виявляються прикладами чи не ідеальних убивств. Соціальні язви, безодні душі, вивірений антураж – ні, в "Молодого Морса" ще й зараз є шанс стати нашим улюбленцем, посунувши якихось там "справжніх детективів".
Кардинал (Cardinal)
початок – 25 січня
 |
| фото Seriable |
Єдиний у добірці не-англійський – бо канадський – серіал. Але також "міні": всього лишень шість 40-хвилинних серій. А втім, добра преса і статус одного з найважливіших канадських телевізійних продуктів останніх років у нього вже є. В команді – режисер Деніел Гру, який робив "Короля Дейва", і актор Білл Кембелл, якого пам’ятаємо за американським "Убивством". Кембелл грає поліцейського детектива Джона Кардинала, що разом зі своєю напарницею, франкомовною Лізою Делорме, шукають вбивцю дівчини-підлітка, чиє тіло знайшли в закинутій шахті. Кардинал вглядається у своє темне, наче озера Онтаріо, минуле, Делорме приглядається до нього, підозрюючи бозна в чому. А тим часом стає зрозуміло, що орудує на канадській півночі серійний убивця.
Чудові зимово-льодяні пейзажі, критично мала кількість нормальних людей навіть у поліції, правильний темпоритм, де і внутрішні медитації, і кримінальний екшн, - "Кардинал" не так нагадує "Фарго", як натякає на скандинавський "Міст" і Fortitude. Щоправда, глядачу дещо передчасно вкажуть на фігуру вбивці, зосередившись на натовпах внутрішніх демонів, яких ніяк не менше, ніж жителів змерзлого містечка. Та на модну сьогодні буцімто-жанрову драму серіал це не перетворює. "Кардинал" - таки детектив, просто під гіркуватим канадським сиропом.
Гранчестер (Grantchester)
початок – 2014, 3-й сезон – 23 квітня 2017
 |
| фото cultbox.co.uk |
В Британії підросло нове акторське покоління – і багатьох із них ми бачили в найсвіжішій екранізації "Війни і миру": Том Берк зі "Страйка" грав там Долохова, а от актор з "Гранчестера", Джеймс Нортон, був князем Болконським; хороші актори, породисті. В цьому ж серіалі останній грає вікарія Сідні Чемберса, який починає суміщати служіння з кримінальними розслідуваннями. Час дії – початок 50-х, коли більшість майбутніх великих протиріч епохи тільки-но зав’язується. Місце – околиці Кембриджу, пасторальні і світлі до щему. І це те, що єднає "Гранчестер" з "Молодим Морсом": атмосфера, схильність героїв до тихого алкоголізму і цупка літературна підкладка: там радше з Крісті і осучасненого Пуаро, тут – з Честертона і його отця Брауна.
Та важливішою видається різниця: вікарій часто розплутує достоту схематичні злочини – прості, але симптоматичні: пост-воєнне суспільство вже підтрушує (бажання нового ступеня свободи, травми через власну несхожість, протиставлення себе консервативній нормі), і це не може не призводити до порушення закону. Як демонстрація інтелектуальних головоломок "Гранчестер", звісно, рафінованому "Індевору" програє. Однак як порція щоденного вечірнього відпочинку (коли й не напружуєшся, хоча дивишся таки щось вартісне) – те, що англійський лікар прописав.
Головний підозрюваний 1973 (Prime Suspect 1973)
початок – 2 березня
 |
| фото huffingtonpost.co.uk |
Якщо "Гранчестер" римується з "Молодим Морсом", то "Головний підозрюваний 1973" - з отим епохальним серіалом "Головний підозрюваний", що його показували протягом усіх 90-х і середини нульових та в якому сяяла оскароносна тепер Гелен Міррен. Як і у випадку з "Індевором" - це пріквел великої історії, що добряче колись перепахала британське телебачення. В режисерах – Девід Кеффрі, він робив міцну й титуловану "Любов/Ненависть". Звісно, юна Стефані Мартіні – не Міррен, та серіал все одно "працює": нам розказують історію агента Джейн Теннісон, йдучи до самого початку, якраз до 1973-го року.
Тоді 22-літня Джейн і приходить служити в міську поліцію Лондона, паралельно борючись далеко не лише зі злочинністю: сім’я її вибору не підтримає, а у відділку буйно квітне сексизм, мізогінія і зрозуміла, але від того не менш огидна дідівщина і просто дешева вульгарність. Що ж стосується власне злочинів: Джейн допомагає з розслідуванням убивства молодої дівчини, до того ж, із в’язниці виходить кримінальний авторитет Бентлі - і от вже планується пограбування банку. Словом, сумувати не буде ані героїня, що, попри все, хоче бути хорошим копом, ані глядач, який любить патентовано британські детективи. Хоча й неофітам буде цікаво: "Головний підозрюваний" так і вилискує старою-доброю класикою.
