"Удача Лохана": новий фільм Стівена Содерберга кидає виклик Голлівуду

Навіщо платити іншим мільйони, якщо можна все залишити собі?
фото Entertainment Weekly
6 вересня 201718:00

Від завтра в українських кінотеатрах стартує комедійний детектив "Удача Лохана", де головні ролі виконують голлівудські зірки Деніел Крейг, Ченнінг Татум і Адам Драйвер. Але створений він і йде в прокат без залучення студій Голлівуду. Це ноу-хау Стівена Содерберга, який, схоже, вирішив приватизувати саму систему "Фабрики мрій".

Відомий масовому глядачеві своїми хітами про друзів Оушена, Содерберг був і залишається "білою вороною". Його початкова слава з Голлівудом не має нічого спільного. Свій перший повнометражний фільм, "Секс, брехня і відео", він представив на Каннському кінофестивалі в далекому 1989 році, і отримав за нього "Золоту пальмову гілку". Якби не брати Вайнштейни, які побачили в ньому комерційний потенціал і купили його фільм за мільйон доларів, Содерберг в Голлівуд так ніколи б і не потрапив. Тепер у нього за спиною і трилогія з Джорджем Клуні та Бредом Піттом, що зібрала по світі понад 1 мільярд 100 мільйонів, й авторські фільми, на кшталт "Шизополісу" і "Повного оголення".

Нова його стрічка "Удача Лохана" - це намагання всидіти одночасно на двох стільцях. Режисер хитро і безсоромно використовує свій голлівудський досвід і навіть придуманий ним сюжет, але робить це у свій спосіб, знімаючи кіно без залучення великих менеджерів Голлівуду.

Злий на студію Warner Bros., яка забирає левову частку коштів, зароблених ним створеними фільмами, режисер вирішив піти зі студійної системи, і робити все самотужки. Покликав своїх друзів - голлівудських зірок Татума ("Нокаут", "Супер Майк"), Крейга ("Квант милосердя", "Скайфолл") і Драйвера ("Зоряні війни: пробудження сили", "Паттерсон"), і утворив спільноту таких собі вільних людей на паритетних умовах.

Права на ще не знятий фільм, але з готовим сценарієм, написаний всіма друзями, які утворили людину-псевдонім, Ребекку Блант, він продав на 30 країн світу, особисто співпрацюючи з дистриб’юторами (в України він сам таки говорив з представниками прокатної компанії "Артхаус трафік"). Із зароблених передпродажем майже 30 мільйонів доларів, він заплатив акторам гонорари, і на них же зняв фільм, виступаючи і режисером, і оператором, і продюсером.

Що ж в результаті цих пасів отримав глядач? Практично ті самі "11-ть, 12-ть, 13-ть друзів Оушена", тільки без 100-мільйонного бюджету і з меншою кількістю залучених "друзів". Адже головне в кіно – це добре придумана і продумана історія. Плюс - розв’язані руки акторам, що можуть грати так, як вони того хочуть.

"Удача Лохана" знову про пограбування, знову про вдале пограбування і пограбування складне, з рухами і діями всіх його учасників, вивіреними до хвилин. Різниця між "Лоханом" і "Оушеном" лише в тому, що грабіжники – клас людей "нижче середнього", яких вважають лузерами, що, в якомусь сенсі, є віддзеркаленням самих творців фільму. Але Содерберг і компанія сміються з цього, весело проводячи час, граючи у своє задоволення і без дамоклового меча над головою зі сторони студій.

Адам Драйвер, такий грізний і непереконливий в ролі Кайло Рена із "Зоряних воєн", в "Лохані" робить із себе пародію і не боїться, бо пародія його переконлива, дотепна і смішна. Те ж стосується і Татума. Здоровий лоб в "Джі. Ай. Джі. Атака кобри" чи в "Штурмі Білого дому", він зняв із себе маску крутості, і перетворився в дуже реалістичного, простого, але живого хлопця: його герой шкутильгає, має розвалений шлюб, чарівну доньку і мегеру-колишню, яка і після розлучення продовжує його гризти. Але, здається, найбільше перевтілився Деніел Крейг. Він не просто став іншим: залишаючи у шафі образ Джеймса Бонда, Крейг зіграв грабіжника, що сидить у в’язниці. Його тіло вкрите бандитськими тату, а волосся вибілене. І не просто клеїть дурня – він таким і є!.. По суті, актор втік від вимог бути "супер", і кайфонув від можливості опуститися на дно.

Але найвищий кайф, гадаю, отримала Кеті Холмс, яка грає сексапільну, але мегероподібну колишню дружину героя Татума. Бо немає нічого бажанішого, ніж повернути собі те, що в тебе забрали. Після стількох років акторського забуття, після жахливого шлюбу з Томом Крузом, розлучення з ним, багаторічного суду, психологічних стресів, психіатричних лікарень, вона – нарешті – виглядає так, як тоді, коли була молоденькою і гарненькою. Вона повернула собі, що мала. І вона – на місці.

Та й фільм виглядає таким, як хочеш. Ти зацікавлений, заінтригований і хочеш дивитися далі. Ти регочеш, але не від туалетних жартів, а від доволі тонкого гумору і вдалих поворотів сюжету. І при цьому розумієш, що нічого особливо нового перед тобою не відбувається.

Детективна схема "Удачі Лохана" - як еталонний метр, але та сама довжина може бути використана для різної конфігурації вузликів. Ось Содерберг і виступив майстром зав’язування вузлів, а у фіналі – їх розв’язувальником. І треба сказати, факір не був п’яний – фокус йому цілком вдався. В межах стандарту, він зміг отримати задоволення сам і подарувати його глядачу, легко торкнутися улюбленого абсурду, соціальної критики, і постібатися з країни, яка з одного боку є наймогутнішою, а з іншого – має такий інфантильний, простецький і, часом, примітивний люд.

В той самий час, режисер і сценаристи показали, що злочин пограбування не є злочином, якщо від цього ніхто не страждає, - пограбовані отримують страховку, грабіжники – зиск. Втім, Содерберг не цілком антисоціальний тип, і все ж, дозволяючи героям втілити свої нечисті задуму, врешті резюмує – немає нічого таємного, що б не стало явним. Але робить і це чудово! 

  

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

7.09.2017, 09:43
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 вересня 2017

    Коаліція "Ямайка": чого чекати від виборів у Німеччині

    За партійними кольорами цю можливу коаліцію вже прозвали «Ямайкою», бо вони повторюють кольори прапора цієї острівної країни

     
    • 19 вересня 2017

    Финал дела Вороненкова. Что известно через полгода после резонансного убийства

    Следствие пришло к тому, что бывшего депутата Госдумы убили руками украинских националистов, посредством российского “вора в законе”, по заказу ФСБ

     
    • 18 вересня 2017

    Як Тимошенко програла Януковичу. Технології українських виборів у 12 історіях. Частина 5

    Технологія "проти всіх", підвезення виборців, зіркові колгоспи і нереалізовані піраміди

     
    • 18 вересня 2017

    Марина Степанська: "В мене був простий задум – зробити таке розмовне кіно, яке б ти дивився і думав: "О, у мене відбувається те саме!"

    Ми починали знімати, і я точно знала, що перші два дублі підуть в смітник. Тоді я казала: "Олег Петрович, зараз був Театр Франка…", а він аж злякався: "Що, Боже, правда?!!!"

     
Система Orphus