Книжковий форум у Львові: враження письменника-"нелегала"

10 вересня 2015 року я представив книжку про світ, який досі в українській літературі представлений не був
Фото Alena Grintsevich
15 вересня 201510:00

- Увага! Загубилася дитина з рожевим бантиком. Прохання - батькам підійти до дирекції.

Голос дикторки звучить перелякано і невпевнено, ніби вона і є та сама дівчинка. Не дивно, що хтось загубився - тут страшенна колотнеча.

Ми тут торгуємо ідеями та словами. Ідеї та слова перемотані поліетиленом і закріплені скотчем. Вони сумирно стоять на палетах, німо чекаючи розвантаження. Розвантажать їх з криками і панікою, в останній момент.

А мене - замкнуть у червоно-білий браслет. На ньому написано "автор", на ньому кров із молоком. Я тепер поштовий голуб - тягаю ідеї та слова з палетів на стенд. Умовно ув’язнений, сидітиму за стендом: роздам пару автографів людям із натовпу, які пертимуть на черговий, "зірковий" аншлаг. Може, навіть пару книжок про чорнобильських нелегалів продам і всоте повторюватиму нудьгуючим львів’янам, скільки тисяч кілометрів Чорнобильською зоною я пройшов пішака і скільки ночей проспав на трухлявих, прип’ятських матрацах.

Слова та ідеї розвантажено: ввечері, напередодні помпи і гаму книжкового буму, лише знуджені охоронці тиняються між рядами, а вітер - ганяє перекотиполем афіші з відомими обличчями. Менеджер якогось видавництва знуджено бавиться глобусом космосу, на якому замість океанів-континентів - сузір’я та зірки. Зірок тут справді буде багато.

На форумі просто загубитися. І не важливо: рожевий бантик у тебе чи криваво-молочний браслет. Форум розпорошує, вимагає бути скрізь і відразу – цьогоріч тут водночас заходи Андруховича та Жадана, а поверхом нижче - читають свої твори Бойченко і Любка.

Я не знаю куди поткнутися, тиняюся між рядами і слухаю одностайні нарікання: більше тисячі заходів і публіки на всіх просто не вистачить. На мою презентацію в "Є" прийшло двадцять чоловік. Кажуть – це багато. Один поважний видавець навіть говорить, що з таким розпорошенням більше не проводитиме тут презентації, залишивши тільки автограф-сесії, бо часто на презентації приходить по троє людей, які не досиджують до кінця.

Та вдень між рядами ярмарку - натовпи. Розчехляють камери хлопці й дівчата з криворізького обласного телебачення. Поважно ходять між рядами політики і допитуються про новинки, але не купують.

Біля книгарні "Є" на проспекті Свободи розібрали бруківку і перетворили підхід до неї у смугу випробувань і шалених звитяг – per aspera ad astra. Вулиця Коперника теж заставлена всячиною: книжковими стендами, газельками атошників після мінометного обстрілу і рештою стимулів до пожертв.

Цьогоріч Жадан і Дереш знову збирають аншлаги, цьогоріч десятки охочих купити книжкову продукцію Ольги Фреймут стовбичать, утворюючи затори. Цьогоріч на форумі палкі обговорення феномена шведського детективу і книжки з розкішними обкладинками на французькому стенді, виконаному з палетів у стилі Прованс. Цьогоріч на форумі стільки всього, що не розібратися.

Я сам ніби та перелякана дитина. Тільки замість бантика в мене браслет. Я загубився серед нескінченних книжкових лав і привселюдної балаканини відомих персон. Їх було стільки, що хотілося на шматки розірватися.

Поруч із динозаврами форуму почуваєшся ніяково, але знаєш, навіщо приїхав. П’ять годин в "Інтерсіті", сотні кілометрів залізницею я їхав представити "Оформляндію" – першу свою книжку, яка вийшла друком. Заради цього довелося вилізти з Чорнобильського болота, обтрусити зі шкіри засохлу ряску, аби на форумі випити тисячу літрів кави і сотні разів повторити, що від радіації я не свічуся і книжка - теж не світиться. Хіба пахне туманами ранкових полів і відгонить зяючими бланжами вибитих вікон у прип’ятських висотках серед ясної, зоряної ночі.

Це книжка про світ, протилежний колотнечі та мішанині з людей, персон і книжок. Вона про німі села і міста, де не товчуться читачі біля книжкових полиць, де не говорять у мікрофони красиві слова. На форум галасу і штовханини я привіз німоту і тишу закинутого.

Рівно п’ять років я збирав матеріал.

10 вересня 2010 року мене, дико пережаханого, вперше провели за колючий дріт: я біг перекопаним полем і тихо матюкався, аби міліція в засаді нас не почула.

10 вересня 2015 року я представив книжку про світ, який досі в українській літературі представлений не був. Який існує за своїми законами і таємницями, за своїми канонами і забобонами. І я, так само пережаханий, пробував говорити про це голосно. В мікрофон. За ці п’ять років я сім тисяч кілометрів пройшов зоною пішки і двісті днів прожив за колючим дротом. І переважно мовчав. Аби говорити тепер. І, ніби загублена дитина, запинатися.

Мені здалося, зону почули. Підходили після привселюдних говорінь і розпитували про таємні стежки до кам’яного серця Чорнобильщини – зарослої ліанами Прип’яті. Розпитували про рики хижих звірів серед глухої серпневої ночі. Про крики пустельги в недобудованих трубах АЕС сонними світанками ранньої осені.

Підходили і говорили, що мені зараз класно і на цій ниві в українській літературі конкурентів немає. Говорили, що це добре. Але я так не думаю. Я сподіваюся - це тільки початок для Чорнобильщини, в якій матеріалу на сотні романів. І дуже сподіваюся, що конкуренти в мене з’являться.

Я ще повернуся на форум. І спробую розказати більше, голосніше. І не тільки про зону. Але сподіваюся, що про зону на наступному форумі ще хтось говоритиме.

Проте зараз всі голоси затихли. І мені нічого не лишається, крім збирати наплічник і знову занурюватися в ще теплі від гарячого літа болота, закутуватися в ряску. До наступного разу.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 21:22
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 25 квітня 2019

    Вбивство журналіста Сергієнка: прокурори вкотре просили безкоштовних адвокатів для підсудних

    Активісти бояться, що підсудні можуть вийти на свободу з технічної причини - закінчення строку тримання

     
    • 24 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: вартість паспорту, прибуток держкомпаній та контроль ринку спирту

     
    • 24 квітня 2019

    Підозрюваного у справі вбивства Гандзюк хочуть випустити з-під варти. Прокурор не проти (Оновлено)

    Суддя пішла до нарадчої кімнати

     
    • 23 квітня 2019

    Адвокати Мангера намагаються через суд скасувати для нього підозру у замовленні вбивства Гандзюк

    Мова йде саме про скасування підозри, а не про її зміну

     
Система Orphus