#MUSTREAD: Уривок із нової книги Івана Семесюка "Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса"

INSIDER публікує фрагмент із нової книги Івана Семесюка, яка побачить світ восени
10 серпня 201514:00

 Іван Семесюк, той самий художник, добре знаний нам своїми картинами і вишивкою, нещодавно завершив роботу над своєю другою книгою. Перша, якщо ви не знаєте, називається "Щоденник україножера". 

 Книга "Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса", яку видає видавництво "Люта справа", побачить світ восени, акурат до Форуму Видавців.

INSIDER'у ж вдалося добути в автора ще не опублікований фрагмент із книги, який ми подаємо внизу. 

Про що саме книга - розповідає сам автор:

Іван Семесюк
Поїзд їде на Київ, а головний персонаж - люта мавпа з кульком - засинає в тамбурі плацкартного вагона. Цієї самої миті в тамбур влучає небесна блискавка, і персонаж прокидається посеред лісової галявини на планеті Бабуїн у системі Агро Центавра. Там після співбесіди його луплять по голові старовинним фоліантом у шкіряній палітурці, він вирубається й оклигує вже в нетрях цієї книжки, із якої має вибратися. Книжка насичена ідіотськими історіями про дегенератів, селюків і духовних учителів, а персонаж, аби видертися на волю, має взяти участь у кожній із цих історій. Історії подано у вигляді лекцій, написаних у жанрі агромістичного реалізму.

 

Лекція №7

Томас Якович Сирота, трансправославний пенсіонер-сталініст з невеличкого райцентру в Луганській області, причвалав додому після чергового мітингу під Райрадою. Цього разу мітингували вже не проти НАТО, а за що-небудь їстівне. На мітингу покушать не дали, ще й нагнали копняками під сраку які-то нечуйні новороси.

Томас Якович зітхнув і зазирнув у древній совітський холодильник з красивою наліпкою “Вперед, Россия!”. В холодильнику ніхуя їстівного не було, якщо не брати до уваги напівздохлу мишу і двох худеньких тарганів. Він уважно подивився на них голодними очима.

- Сталина на них нету, рептилоиды,  жидо-жиды,  развалили, ненавижу, фашисты, не кочегары мы не плотники, негры, Русь Святая, Президиум ЦК КПСС, гроздья душистые, царь, импортозамещение, пленум, валокардин, пиндосы, ненавижу, пенсия, Москва!, хохлы, уголек-то хорош, горжусь взятием,  укры, по рупь двадцать сука, ыыы! — Думав свою трансправославну думку Томас Якович і дивився на мишу, котра за цей час встигла здохнути від історичної справедливості.

Він ще трохи подумав, порозглядав мертву мишу, тоді прихлопнув скрипучі дверцята холодильника та покульгав до кімнати з тілівізором і портретом Дзержинського в серванті. В тілівізорі, на відміну від холодильника, завжди всього повно. Там і пожерти дадуть, і правдою нагодують, і концерт з Газмановим покажуть. Москва, звонят колокола! —  промугикав в нікуди Томас Якович та опустився у запорошене крісло з трьома ніжками і стосом Радянської Енциклопедії замість четвертої. Трохи посидів, докрутив у своїй плямистій і покоцаній голові трансправославну думку і увімкнув тілівізор. По всіх без виключення каналах показували пи**атих кацапів — експертів, попів, телеведучих, мусорів, Кадирова, депутатів Мосгордуми, сербів, співаків, яку-то солдатню, комуністів, монархістів, гармоністів, трударів з Хіммаша, губернаторів Алтая тощо. Всі кацапи до*уя пи**іли, співали ротами, брали одне у одного інтервю, танцювали ногами, висловлювати хижі, але справедливі думки, давали влучні оцінки, прогнозували неодмінні перемоги на всіх фронтах, погрожували гібридним миром та відстоювали неабиякі інтереси.

-  Ыыыы! Ыыыыы! Ыыыыы! — Томас Якович задоволенно ганяв по голові скорочений варіант трансправославної думки, —  Ыыыыы!

Ілюстрація до книги, виконана Іваном Семесюком

Сьогодні, через голодуху, він дивився тілівізор до повного катарсісу та осатаніння. Пірнав у господарчі сюжети, винирював помолодшавший в новинних блоках, впадав у дитинство в совітських кінофільмах, плюхався з головою в токшоу, знову винирював на поверхні концертів до дня міліції, і так коло за колом, годину за годиною. Це був справжній укол щастя в затиснутий ненавистю мозок. Мням!!!

Але тут сталося щось несподіване. Тілівізор припинив трансляцію з кацапського мурашника, почав якось дивно гарчати і блимати екраном, а за хвилину в ньому щось клацнуло, гримнуло і здивований Томас Якович побачив на екрані заставку незнайомого телеканалу. "Агро Центавра Тудей" —  свідчив напис в правому нижньому кутку екрана. На заставці було написано — Канал обичної істини, як вона є. В кадрі з’явився який-то бичара у вишиванці з бейджиком "Гриша" на грудях. Томас Якович заціпенів від люті і ненависті, — Хахол! Укр! Бандера! Ааааа!!! Ыыыы!

- Закрий свою совітську дірку і слухай сюди, штопаний ти х*й, —  спокійно сказав Гриша, — і одразу перейшов на офіційний тон кучмівського держслужбовця, — Ви, Томасе Яковичу, стали учасником жидосаксонської міжгалактичної програми "Evolution or death". Вітаємо вас, Томасе Яковичу і бажаємо здійснити правильний вибір! Врубайте струмінь, пацани!!! — гукнув Гриша і в мозок Томаса Яковича, прямо з тілівізора, ніагарою повалила нова, досі небачена ним реальність. Він закляк від безсилої злоби і паралізовано пірнув у страшну трансляцію обичної істини як вона є.

***

Доброго дня! Ви дивитися "Агро Центавра Тудей", і цю годину з вами проведу я, Адольф Петлюрович Обама! Отже, дивимося сюжет з Луганської області, що надіслали нам наші кореспонденти Гриша і Гриша.

Україна, Луганщина. Скромні залишки пролетарського райцентру Краснокомуняцьк лиховісно димляться після ударів американських нейтринних бомб по місцевому гастроному ім. Фрунзе. На центральній площі ім. Леніна, перед руїнами колишньої Райради, здіймаються в синє небо акуратно наскирдовані купи ім. Яроша. Вони складаються з фрагментів московитської десантури, пітерської резедентури, сепаратистського активу,  пенсіонерів-сталіністів, уральських довбойобів, місцевих уркаганів, московських телеоператорів та ніжегородськіх журналістів. Подекуди ці купи займаються полум’ям і смачно пахнуть, а кругом них пораються відгодовані правосєкі з каністрами авіаційної кірасини і довгими вилами. Високо над скирдами пролітають тисячі жидосаксонських бомбардувальників та винищувачів і зникають за небокраєм, що спалахує ніщівними вибухами.

Через центральну площу, в бік колишнього московитського кордону, суне довжелецька колона тяжкої броньованої техніки — десять тисяч "Абрамсів", п’ять тисяч новітніх українських танків "Ярема Вишнивецький", безліч різноманітних БТРів, амфібій та хазяйських мотопричепів "Козачок-2". Вся ця техніка щільно обліплена литовськими, польськими, американськими, естонськими та канадійськими інструкторами спецназу, а також цереушниками та їхніми наймитами з СБУ. Всі вони гучно грають на губних гармошках веселі баварські мелодії, кожен з них по лікоть в зеленій православній крові і всі як один страшно довольні обставинами.

Вздовж магістралі густо натикано десятки тисяч однакових шибениць, що тягнуться аж за обрій, навіть якщо дивитися на них з літака. Всі вони тяжко, як виноградне гілля, увішані кацапськими блогерами, тролями, ботами і коментаторами. Їх безліч і всі вони висять геть мертві і недовольні. На деяких шибеницях видніються крепко прибиті гвіздками фанерні таблички з намальованими на них іконками "лайк" і "шейр".

Перед руїнами краснокомуняцької Райради, майже на її сходах, стоїть група шляхетних панів правосєків, які спостерігають за рухом броньованої колони, роздають необхідні вказівки ад’ютантам і керівникам тактичних груп, час від часу перемовляються по раціях з Києвом і Вашингтоном. Всі вони вбрані у дорогущі максиміліанівські обладунки нюрнбергської роботи, їхні щити вкриті пишними родовими гербами, а дворучні клеймори виблискують гравіровками і коштовним камінням на руків’ях.

Ілюстрація до книги, виконана Іваном Семесюком

- Батько! — звернувся один з правосєків до найшляхетнішого з панів — маркграфа Дніпродзержинського, світлого пана Газдрубала Калачакровича Дурдинця, — Аеромобільні ландскнехти передають по рації, що ними схоплено дуже старого і вкрай ху**вого пенсіонера, який незаконно нишпорив по ворожих телеефірах і роздивлявся кацапів! Якою буде ваша вказівка? Піддати його мерзенне тіло тортурам чи просто згодувати свиням?

-  Сюди цього плебея, — стримано наказав маркграф і тихо додав, — In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen. Бажаю на нього подивитися.

-  Батько! Плебей вже тут! Осьо він, прикутий старечим маразмом до совітського крісла дивиться на нас очима! — здійняв закованого в лицарську рукавицю перста правосєк і безжально вказав на Томаса Яковича з екрану тілівізора.

- Он як! А ну ж бо! — велично промовив Калачакрович і уперся тяжким поглядом в Томаса Яковича. Обличчя маркграфа ставало все більшим аж поки не заповнило собою весь екран, — Слухай мене, й**аний сарацин, і не кажи що не чув! Японський філософ Банкей Йотаку якось сказав: значно коротший шлях, аніж зусилля стати Буддою — просто бути Буддою! А що скажеш на це ти, чучундра?

В цю саму мить, давно скам’янілий від всепоглинаючої ненависті до хунти, Томас Якович усвідомив істинну природу будди. Його лице просвітлішало і набуло невловимо аристократичних рис. Він урочисто підвівся зі старого крісла, рішуче відкинув хибне "Я" трансправославного пенсіонера-сталініста, полегшено зітхнув і посміхнувся світлою посмішкою істоти, що нарешті завершила свою довгу, тяжку і небезпечну мандрівку.

-  Але є шлях без шляху, він іще коротший — просто не бути не Буддою! Просто не бути не Буддою!!! Ааааа!!! Калачакрович! Це я! Банкей Йотаку! Це я!!! —  радісно заволав він,  — Я Банкей!!!

Раптом кімната страшно здригнулася, сервант з портретом Дзержинського похитнувся, а за вікном почувся перший вибух американської нейтринної бомби.

- Requiem aeternam dona eis, Domine, et lux perpetua luceat eis. Requiestcant in pace. Amen. — проспівав телевізор чуйними голосами шляхетних панів правосєків.

 

 
Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 14:03
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 25 квітня 2019

    Вбивство журналіста Сергієнка: прокурори вкотре просили безкоштовних адвокатів для підсудних

    Активісти бояться, що підсудні можуть вийти на свободу з технічної причини - закінчення строку тримання

     
    • 24 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: вартість паспорту, прибуток держкомпаній та контроль ринку спирту

     
    • 24 квітня 2019

    Підозрюваного у справі вбивства Гандзюк хочуть випустити з-під варти. Прокурор не проти (Оновлено)

    Суддя пішла до нарадчої кімнати

     
    • 23 квітня 2019

    Адвокати Мангера намагаються через суд скасувати для нього підозру у замовленні вбивства Гандзюк

    Мова йде саме про скасування підозри, а не про її зміну

     
Система Orphus