Крізь півтемряву рівненського автовокзалу пробиваються двоє дівчаток з величезними валізами.
- До Львова візьмете?
- Заберу вас, дєвочки. Здавайте чемодани в багаж, - відповідає водій відточеними фразами.
Намагаючись скласти конкуренцію леву з рівненського зоопарку, п'яненький дідок гучно відригує. Здається, він їде до Хусту, кінцевої, бо з його мови я зрозумів тільки "пощастило вам, дівчата, що зустріли такого гарячого діда". Алкогольні випари з його рота перетворюються в пар, зливаючись з прохолодним нічним повітрям автовокзалу.
Дідок заходить до салону.
Під ліхтарем хлоп відкриває літрову пляшку - "літруху" - дешевого пива. І не встигає він зробити перший ковток, як з темряви виринає патруль міліції.
Німа сцена: "поганий" міліцейський з недовірою крутить посвідчення особи пияка-невдахи, "хороший" міліцейський з усмішкою дивиться на "жертву" і поглядом натякає, що усе можна вирішити по-хорошому. "Жертва", вочевидь не вперше втрапивши у таку ситуацію, акуратно ставить знаряддя злочину на лавку поруч. Усі грають свою роль.
Ідилію псує дружина "жертви" - виходить з автобуса та бігом розганяє "акторів". Може їм навіть шкода розходитись, але слово жінки - закон .
З гордо піднятою головою хлоп викидає надпиту літруху до смітника та з королівською грацією заходить до автобуса.
- Водітєль, скільки стоїмо?
- До бездвацаті! - відповідає штурман рейсу "Київ-Хуст".
- Шо?! - обурено перепитує пасажир (йому десь під 50 років).
- Якшо хочеш - до бездесяті!
- Шшо?!
- Тобі шо, мало тридцать минут?
- Нє, не мало!
- Так чим тобі мій отвєт "до бездвацаті" не понравився?
- Та бо це чос всьо! - поправляє чорні хвацькі вуса пасажир, задовольнивши своє право на обурення.
Приходить час "бездвацаті" (як виявилось, то був не "чос"), і водій запрошує усіх до салону. Заводиться двигун, рушаємо.
Дорогою водій підбирає пасажирів. Усі вони заносять з собою до салону міцний запах перегару, який швиденько змішується з ароматами ковбас та брудних шкарпеток.
Не проблема - їдемо далі.
Переді мною сидять оті дві "дєвочки", яких "забрали" до Львова. Їм не більше 20. Певно, їдуть на навчання.
За годину до Стрийського автовокзалу (то у Львові) водій вмикає радіо. Звучить солоденька російська попса. "Дєвочкі" знають слова усіх цих пісень і навіть підспівують. Поки колеса автобуса торкнулись святої львівської землі, дівчата встигають проспівати з десяток російських пісень (певно, у рамках акції "єдиная страна").
Добре, що нічний Львів - тихе місце.
***
Якщо витратити йони та ярди мільгрошей на відбудову Донецька та Луганська, то уже дуже скоро доведеться ще більшу суму витрачати на відбудову Галича та Стрия. Бо безкультур'я - воно таке: спочатку відригує перегаром, а потім береться за автомат. Гроші потрібно витрачати на відбудову культури.
А культура - це не мазанина у галереях, а щось дуже близьке кожному з нас.
Культура - це вміння провести зі смаком дозвілля.
Культура - це бажання бути охайним та приємним у спілкуванні з людьми.
Культура - це наявність туалетного паперу у громадських вбиральнях.
Аж настільки просто.
